Adaptation and Some Quality Parameters of Cool Season Turfgrass Species in Samsun Conditions

The aim of this study is to determine adaptation and quality parameters of some cool season turfgrass cultivars and species, In the scope of this study, leaf form, variation of leaf colour according to the seasons, tiller number, thinning ratio, weed ratio and general appearance of the species were determined. The experiment was established according to confounding design with four replications in Samsun Conditions at November, 2010. According to 1000 seed weight and characteristics of the plants seeding ratios were determined as pure and viable seed as follows; Lolium perenne 40 g m-2, Festuca rubra var. rubra and Festuca rubra var. commutata 30 g m-2, Festuca arundinacea 40 g m-2, Poa pratensis 20 g m-2, Festuca rubra trichophylla 30 g m-2, Agrostis stolonifera and Agrostis tenuis 5 g m-2, Festuca ovina 25 g m-2. According to the results obtained from this study it was determined that species/cultivars have some superiority to each other because of their different morphological and physiological characteristics. When we consider weed competition, Lolium perenne and Festuca arundinaceae cultivars have to be added to the mixture in order to decrease weed competition. There was colour variation distinctively depending on the seasons for all species. But, compare to the others, cultivars of Agrostis sp. and Poa pratensis cultivars have the potential to keep leaf colour in different seasons. Leaf form and appearance of Festuca rubra, Poa trivialis and Festuca ovina are better than the others. In order to keep good conditions of turfgrass areas, especially after cutting in summer period, Poa pratensis and Poa trivialis should added in mixtures to get benefit their higher regenerating power.

Вплив гербіцидів на забур'яненість культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в умовах Київського Полісся

Наведено результати досліджень щодо випробовування гербіцидів під час здійснення хімічних доглядів за лісовими культурами. Для дослідів використано гербіциди Річард, Пікадор, Гліфовіт і Булон у комбінації з прилипачем Олемікс і без нього. На дослідній ділянці трав'яна рослинність була представлена типовими для Київського Полісся видами: куничник наземний (Calamagrostis epigejos (L.) Roth.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), щавель горобиний (Rumex acetosella L.), тонконіг звичайний (Poa trivialis L.), напівчагарник ожина (Eubatus). Найбільш забур'яненими були міжряддя. Тут переважав куничник наземний, а однорічні бур'яни, переважно злинка канадська, траплялися поодиноко. На схилі і дні борозен також переважав куничник та у незначній кількості росли однорічні види. На дні борозен і на їх схилах кількість бур'янів була практично однаковою. Досліди закладено на лісових культурах 2018 року. Культури створено у лісовому фонді ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" на суцільному зрубі, по борознах, в умовах свіжого субору. Доповнення культур здійснювали навесні 2019 року. Для обробляння рослин використовували ручні оприскувачі. Під час хімічного догляду за лісовими культурами сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) гербіцидна дія препаратів полягала у пригніченні росту небажаної трав'яної рослинності та в частковому її знищенні. Застосування гербіцидних препаратів Річард, Гліфовіт і Булон призвело до знищення від 52 до 68 % багаторічних бур'янів. Найменше багаторічників було знищено гербіцидом Пікадор, тільки 37 %. Причому такий результат було досягнуто як застосуванням препарату Пікадор у комбінації з прилипачем Олемікс, так і без нього. Водночас, Пікадор повністю знищив однорічні бур'яни. Стосовно дії гербіцидів у комбінації з прилипачем встановлено, що його застосування істотно не впливало на ефективність гербіцидів. Усі гербіциди спричинили відпад сосни. Найбільше пошкоджень (21 %) виявлено під час застосування гербіциду Річард. Встановлено, що хімічний догляд негативно вплинув на однорічні рослини сосни звичайної, якими було доповнено лісові культури.

Waterlogging Influence on Roughstalk Bluegrass (Poa trivialis) and Tall Fescue Germination

Oregon’s Willamette Valley is the major cool-season, grass-seed-production area in the world. Roughstalk bluegrass (RB) is a weed in waterlogged, grass-seed-crop fields. Growth chamber and greenhouse studies were conducted to determine the influence of waterlogging on the germination and establishment of RB and tall fescue (TF). Oxygen deficiency resulted in a germination delay in both species, but was greater for TF. Oxygen deficiency at 20 and 30 C was greater for TF compared to RB. Simulated waterlogging for 28 d reduced aboveground biomass more for RB (58%) than for TF (46%), but did not influence seedling survival. Compared to TF, the influence of waterlogging on RB was greater during early establishment. These responses may help RB maintain its germination rate while reducing the damage caused by the accumulation of toxic fermentation-metabolites during waterlogging which benefits RB in competition with TF, especially under high temperatures.

Anthocyanin Production Using Rough Bluegrass Treated with High-Intensity Light

Anthocyanins are plant pigments that are in demand for medicinal and industrial uses. However, anthocyanin production is limited due to the harvest potential of the species currently used as anthocyanin sources. Rough bluegrass (Poa trivialis L.) is a perennial turfgrass known for accumulating anthocyanins, and may have the potential to serve as a source of anthocyanins through artificial light treatments. The objectives of this research were to determine optimal light conditions that favor anthocyanin synthesis in rough bluegrass, and to determine the suitability of rough bluegrass as a source of anthocyanins. When exposed to high-intensity white light, rough bluegrass increased anthocyanin content by 100-fold on average, and anthocyanin contents greater than 0.2% of dry tissue weight were observed in some samples. Blue light, at intensities between 150 and 250 μmol·m−2·s−1, was the only wavelength that increased anthocyanin content. However, when red light was applied with blue light at 30% or 50% of the total light intensity, anthocyanin content was increased compared with blue light alone. Further experiments demonstrated that these results may be potentially due to a combination of photosynthetic and photoreceptor-mediated regulation. Rough bluegrass is an attractive anthocyanin production system, since leaf tissue can be harvested while preserving meristematic tissues that allow new leaves to rapidly grow; thereby allowing multiple harvests in a single growing season and greater anthocyanin yields.

Cultural and Chemical Practices for Quality Improvement of Overseeded Bermudagrass [Cynodon dactlyon (L.) Pers. × C. transvaalensis Burtt-Davy] and Annual Bluegrass (Poa annua L.) Suppression

Dormant bermudagrass (Cynodon dactlyon (L.) Pers. × C. transvaalensis Burtt-Davy) is overseeded with perennial ryegrass (Lolium perenne L.) to maintain green color through the fall and winter. Annual bluegrass (Poa annua L.) control is critical for overseeding success, as this weed can greatly decrease aesthetic quality and playability of turfgrass due to excessive seedhead production. Research was conducted to evaluate the influence of pre-seeding cultural practices (scalping, solid-tine aerification, vertical mowing, and vertical mowing plus scalping) on overseeding establishment. The effect of increasing overseeding rates of perennial ryegrass (111, 222, 444, and 888 kg pure live seed·ha−1; 100, 200, 400, and 800 lb·A−1) and roughstalk bluegrass (Poa trivialis L.) (55, 111, and 222 kg pure live seed·ha−1; 50, 100, and 200 lb·A−1) on annual bluegrass populations was also investigated. Additionally, plant growth regulators (PGRs) were evaluated for annual bluegrass seedhead suppression and turf injury. Mefluidide at 0.056 kg ae·ha−1 (0.05 lb ae·A−1), and paclobutrazol, flurprimidol, trinexapac-ethyl, and trinexapac-ethyl plus ethephon at 0.28, 0.42, 0.382, and 0.095 plus 3.82 kg ai·ha−1 (0.25, 0.37, 0.34, 0.085 plus 3.4 lb ai·A−1), respectively, were applied twice, sequentially with a four-week interval. Contrary to previous research, pre-seeding cultural practices did not improve overseeding success. Annual bluegrass density decreased with increasing perennial ryegrass overseeding rates from 50% in the non-overseeded to 14 to 17% when overseeded with rates up to 222 kg pure live seed·ha−1, and 4 to 8% when overseeded with rates between 444 and 888 kg pure live seed·ha−1. Roughstalk bluegrass overseeded reduced annual bluegrass density from 50% in the non-overseeded, to 7 to 13% when overseeded with 55, 111, or 222 kg pure live seed·ha−1, regardless of the overseeding rate. Overseeding bermudagrass with roughstalk bluegrass or perennial ryegrass increased turfgrass green cover during winter, especially 100 days after seeding. Paclobutrazol, flurprimidol, and trinexapac-ethyl were successful at suppressing annual bluegrass seedheads and were not injurious to perennial ryegrass. Mefluidide resulted in efficient annual bluegrass seedhead suppression; however, unacceptable turfgrass injury occurred in 2012.

Zmienność niektórych cech morfologicznych Festuca pratensis, Alopecurus pratensis i Poa Irivialis [Variability of some morphological characters of Festuca pratensis, Alopecuruspratensis and Poa trivialis]

Variability of some morphological characters of <i>Festuca pratensis, Alopecurus pratensix</i> and <i>Poa tririalis</i> was determined. The blades and ligules show the highest variability in contrast to the small variability of the length of inflorescences. It exists a clear relationship between height of generative shoots soil's moisture. Correlations between some morphological characters were established.

Rare and new for Poland species of Uredinales and Ustilaginales collected in the area of the Pieniny Mountains (Western Carpathians)

The author has found <i>Puccinia asteris-olpini</i> on <i>Aster alpinus</i> - a species new to Poland, and five species of fungi on host new to Poland: <i>Anthracoidea caricis</i> on <i>Carer pallescens, Entyloma doctylidis</i> on <i>Dactylis glomerata, Schizonella melanogramma</i> on <i>Carex ornithopoda, Urocystis poae</i> on <i>Poa trivialis, Ustilago striiformis</i> on <i>Agropyron repens</i> and <i>Sesleria coerulea</i>. Other species are rare in Polish mycoflora and known only from isolated stands.

Wpływ nawadniania pól uprawnych ściekami wytwarzanymi podczas produkcji drożdży na skład flory segetalnej

W doświadczeniu przeprowadzonym na polach produkcyjnych należących do firmy Leasaffre Polska z siedzibą w Wołczynie (51˚4’N, 17˚57’E) oceniano wpływ nawadniania ściekami uzyskanymi z przemysłu spożywczego (po produkcji drożdży) na występowanie oraz skład gatunkowy chwastów w łanie mozgi trzcinowatej, pszenicy jarej, pszenicy ozimej oraz kukurydzy. Niezależnie od rośliny uprawnej oraz zastosowanej dawki polewowej ścieku główny składnik flory segetalnej nawadnianych plantacji stanowiły gatunki higrofilne, tj. Phragmites australis, Equisetum arvense, higro-, i nitrofilne, tj. Polygonum hydropiper, Symphytum officinale, Echinochloa crus-galli, Poa trivialis, Apera spica-venti, Matricaria maritima ssp. Indora, oraz nitrofilne, tj. Galium aparine, Solanum nigrum, Urtica dioica i Galinsoga parviflora. Natomiast na plantacjach, na których nie stosowano nawadniania ściekiem, najczęściej występowały gatunki siedlisk suchych lub okresowo wysychających, tj. Setaria viridis, Conyza canadensis, Bromus hordeaceus czy Plantago lanceolata. Ponadto dość liczną grupę stanowiły gatunki, które występowały zarówno na polach nawadnianych, jak i nienawadnianych, a które można określić mianem neutralnych, tj. Elymus repens, Capsella bursa-pastoris, Fallopia convolvulus, Geranium pusillum, Polygonum aviculare i Cirsium arvense.