ПОЄДНАННЯ ОСВІТНЬОЇ ТА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАГНЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ СЕПАРАЦІЇ

Сучасна тенденція студентства поєднувати навчання з трудовою діяльністю може мати як позитивні, так і негативні наслідки: зрілість і економічна автономія, з одного боку, та втрата системності й послідовності набуття професійних знань - з іншого. Це може призвести до зниження якості професійних компетенцій та, зрештою, до девальвації сутності вищої освіти загалом. Метою статті є аналіз мотиваційного аспекту намірів студентів здобути економічну незалежність від батьківської сім’ї шляхом поєднання вищої освіти з роботою.В дослідженні взяли участь 80 студентів третього курсу (М=19,7 року). Отримані результати підтвердили припущення, що мотиваційною основою для прийняття рішення про працевлаштування була не необхідність вирішення фінансових труднощів, а прагнення досягти особистої автономії й незалежності. З’ясовано структуру потребової сфери студентів і амбівалентний характер процесів сепарації, оскільки, всупереч своїм прагненням, студенти продовжують покладатися на фінансову підтримку батьків. В поєднанні з високими показниками рівня суб’єктивного економічного благополуччя це підтвердило припущення про домінуючу роль внутрішніх психологічних спонук, а не об’єктивної економічної ситуації в процесі прийняття рішення про працевлаштування. Встановлено, що студенти чітко розуміють негативний вплив такого поєднання на якість формування їх професійних навичок. Проведений факторний аналіз мотивації працевлаштування студентів дозволив виділити 3 основні фактори: «Незалежності» (утворений мотивами самоствердження, усвідомлення власної дорослості, прагнення до економічної незалежності й матеріальних труднощів сім’ї); «Трудового досвіду» (мотиви заробітку, набуття професійного досвіду, навичок); «Зовнішньої стимуляції» (мотиви моди і зразки поведінки однолітків). Література Акиндинова, И.А. (2000). Особенности самоактуализации личности в профессиях различного уровня социального престижа. (Дис. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Дзукаева, В.П., & Садовникова, Т.Ю. (2014). Адаптация опросника PSI (Psychological Separation Inventory) на российской выборке. Семейная психология и семейная терапія, 1, 3–15. Дзукаева, В.П. (2016). Культурно-специфические и семейные факторы сепарации от родительской семьи в юношеском возрасте. (Дис. канд. психол. наук). Москва. Режим доступа: http://www.psy.msu.ru/science/autoref/dzukaeva/dzukaeva_diss.pdf Дитюк, А.А. (2015). Психологическая сепарация как феномен межличностных отношений: к проблеме определения понятия. Вестник ЮУрГУ. Серия «Психология», 8(3), 98–102. Карамушка, Л.М., & Ходакевич,О.Г. (2017). Психологічні особливості ставлення студентської молоді до грошей. (Монографія). Київ : КНЕУ. Ковальчук, А.Л. (2013). Зв’язок я-концепції із сепарацією від батьків у юнацькому віці. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія психологічна, 1, 65–73. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvldu_2013_1_9. Литвинова, А.В. (2020). Психологическая сепарация от родителей как условие развития целеполагания студентов. Психолого-педагогические исследования, 12(1), 59–71. doi:10.17759/psyedu.2020120105. Літвінова, О.В. (2018). Проблема впливу батьків на процес психічної сепарації в юнацькому віці. Науковий вісник Херсонського державного університету, 2(3), 144–150. Маленова, А.Ю., & Потапова, Ю.В. (2013). Феномен сепарации: определение проблемного поля исследования. Вестник Омского университета. Серия «Психология»,2, 41–48. Петренко, Т.В., & Сысоева, Л.В. (2016). Возрастные этапы процесса сепарации от родителей. Акмеология и психология развития, 4(60), 180–184. Хащенко, В.А. (2011). Субъективное экономическое благополучие как предиктор субъективного качества жизни. Теоретическая и экспериментальная психология, 4(4), 13–29. Широка, А.О. (2013). Спроба інтеграції концепції сепарації-індивідуації у вітчизняну психологію. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, 21, 770–782. Aslan, S, & Gelbal, S. (2016). Separation-ındividuation of late adolescents: A longitudinal study. Educational Research and Reviews, 11, 1–15. doi 10.5897/ERR2015.2570. Hoffman, J.A. (1984). Psychological separation of late adolescents from their parents. Journal of Counseling Psychology, 31, 170–178. Geuzaine, C., Debry, M., & Liesens, V. (2000). Separation from Parents in Late Adolescence: The Same for Boys and Girls? Journal of Youth and Adolescence, 29, 79–91. doi 10.1023/A:1005173205791. Klontz, B., Britt, S.L., Mentzer, J., & Klontz, T. (2011). Money Beliefs and Financial Behaviors: Development of the Klontz Money Script Inventory. Journal of Financial Therapy, 2(1) 1–22. https://doi.org/10.4148/jft.v2i1.451

AGE AND GENDER-RELATED DIFFERENCES IN MONEY BELIEFS AND ATTITUDES

This article presents research on the relationships of gender role identification, biological sex, and age to the beliefs and behaviors about money. The participants were 240 whose age varied from 17 to 91 years (M = 38.68, SD = 1.81). Bulgarian adaptations of Bem Sex-Role Inventory (BSRI) and Furnham's Money Beliefs and Behavior Scale (MBBS) were used. The results indicated that people with different gender role patterns (masculine type, feminine type, androgynous type, undifferentiated type) differed in their beliefs and behaviors towards money. According to the results of this research, biological sex was related to male attitudes and beliefs that money could be the main purpose and value, and may be used to demonstrate excellence. The data showed that women tended to feel more tension, anxiety, and guilt when spending money, and also perceived money as a means of security and protection. The assumption that the participants from different age groups would have different beliefs and attitudes about money was also confirmed.