scholarly journals Ксилотрофні макроміцети мішаних хвойно-листяних лісостанів Львівського Розточчя

2021 ◽  
Vol 31 (4) ◽  
pp. 76-81
Author(s):  
О. Г. Криницька ◽  
В. Й. Яхницький ◽  
В. О. Крамарець
Keyword(s):  
Fomes Fomentarius ◽  
Ganoderma Applanatum ◽  
Laetiporus Sulphureus ◽  
Porodaedalea Pini

Досліджено видовий склад ксилотрофних макроміцетів у грабово-сосново-дубових деревостанах (стаціонар кафедри лісівництва: секція I – 120-130-річне материнське насадження і 50-річні лісостани, відтворені природним шляхом після здійснених різних способів поступових рубань – секції II, III, IV) та в сосново-букових, букових і соснових деревостанах Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату. Найбільше різноманіття ксилотрофних макроміцетів виявлено в материнському деревостані. Серед дослідних секцій найбільшу видову різноманітність ксилотрофних грибів виявлено на секції III, де проведена рівномірна поступова двоприйомна рубка, найменшу – на секції II, де проведена рівномірна поступова триприйомна рубка. Однак таксаційні показники деревостанів, відновлених природним шляхом, не вплинули істотно на видовий склад афілофорових грибів. Гірший санітарний стан характерний для материнського деревостану на контрольній секції, що пов'язано із значним віком дерев і проведенням у 2013-2014 рр. на дослідних секціях доглядових рубань низовим методом. Загалом санітарний стан дуба на всіх контрольних секціях є гіршим порівняно із сосною та грабом. Для дерев дуба також встановлено найвищий коефіцієнт ослабленості на усіх дослідних секціях. Інтенсивність процесів диференціації дерев за санітарним станом найвищим є на контролі, де деревостан уже перейшов у вікову групу – перестиглі. У сосново-букових, чистих букових і соснових деревостанах формується склад ксилотрофних макроміцетів, ідентичний з грабово-сосново-дубовими лісостанами. Водночас бук і сосна у чистих деревостанах мають гірші показники санітарного стану, ніж у мішаних лісостанах. У чистих соснових і букових деревостанах вищим є коефіцієнт інтенсивності процесів диференціації дерев порівняно із мішаними насадженнями. Встановлено зростання кількості дерев із різноманітними патологіями та пошкодженнями в чистих деревостанах бука порівняно із мішаними. У чистих сосняках вищою є кількість дерев із стовбуровими гнилями та плодовими тілами трутовиків. У всіх обстежених мішаних деревостанах переважають макроміцети із екологічної групи сапротрофи на незруйнованій деревині. Серед паразитичних макроміцетів найбільшу небезпеку становлять Fomes fomentarius, Laetiporus sulphureus, Ganoderma applanatum, Porodaedalea pini, які є причиною втрати технічної якості деревини.

NEW CANADIAN BRACONIDAE (HYMENOPTERA)

1968 ◽  
Vol 100 (7) ◽  
pp. 715-728 ◽  
Author(s):  
W. R. M. Mason
Keyword(s):  
Fomes Fomentarius ◽  
Pikonema Alaskensis ◽  
Ganoderma Applanatum

AbstractSeven species of Braconidae from southern Canada are described: Colastes polypori and Meteorus betulini from annual bracket fungus Polyporus betulini on birch, Diospilus fomitis from the perennial bracket fungus Fomes fomentarius on birch, and from Dorcatoma dresdensis (Anobiidae) in Ganoderma applanatum, Ichneutes pikonematis from Pikonema alaskensis, Cantharoctonus canadensis from Bucculatrix canadensisella, Hormius tsugae from Pulicalvaria apicitripunctella on hemlock and P. piceaella on spruce, and Microctonus loani from adults of Altica corni, Altica ambiens alni, and Calligrapha philadelphica.

scholarly journals ВПЛИВ ПЕВНИХ ВІТАМІНІВ НА СИНТЕЗ ПОЛІФЕНОЛЬНИХ РЕЧОВИН ДЕЯКИМИ БАЗИДІОМІЦЕТАМИ

2013 ◽  
Vol 3 (03) ◽  
pp. 24
Author(s):  
А. К. Veligodska ◽  
О. V. Fedotov
Keyword(s):  
Culture Filtrate ◽  
Polyphenolic Compounds ◽  
Fomes Fomentarius ◽  
Laetiporus Sulphureus ◽  
Dry Biomass ◽  
Species Effect

<p>We studied the influence of certain vitamins on the intensity of the synthesis of polyphenolic compounds and carotenoids by some Basidiomycetes strains, such as <em>Laetiporus sulphureus</em> Ls-08, <em>Fomes fomentarius </em>Ff-1201 and <em>Fistulina hepatica</em> Fh-18. The registration of accumulation of dry biomass and content of polyphenols and carotenoids in the mycelia and culture filtrate of strains that were cultivated on glucose-peptone substrates (GPS) with vitamins was performed. The vitamins A, E, C, B<sub>1</sub>, B<sub>12</sub>, and PP at the concentration of 0.005, 0.01 and 0.05 g/l were applied as modification of GPS. We founded the species effect on the synthesis of vitamins, polyphenols, and carotenoids. We suggested separate application of vitamins A, E, B<sub>1</sub>, and B<sub>12</sub> at concentration of 0.01 g/ l to induce the synthesis of polyphenols and carotenoids. Results of the study will be used to develop a modification of GPS for the cultivation of strains of polyphenolic substances of basidiomycete origin.</p> <p><em>Keywords: Basidiomycetes, mycelium, culture filtrate, polyphenols, carotenoids, vitamins.</em></p>

scholarly journals СКРИНИНГ СОДЕРЖАНИЯ И ДИНАМИКА НАКОПЛЕНИЯ ПОЛИФЕНОЛЬНЫХ ВЕЩЕСТВ НЕКОТОРЫХ ВИДОВ БАЗИДИОМИЦЕТОВ

2015 ◽  
Vol 5 (03) ◽  
pp. 42-54
Author(s):  
A. K. Veligodska ◽  
O. V. Fedotov
Keyword(s):  
Pleurotus Ostreatus ◽  
Total Content ◽  
Culture Fluid ◽  
Biomass Accumulation ◽  
Polyphenolic Compounds ◽  
High Positive Correlation ◽  
Fomes Fomentarius ◽  
Agrocybe Cylindracea ◽  
Laetiporus Sulphureus ◽  
Dry Biomass

<p>The <strong><em>aim </em></strong>of the study was to investigate the total content of polyphenolic substances in Basidiomycetes carpophores from 50 species, of which 27 belong to the order <em>Polyporales</em> and 23 to the order <em>Agaricales</em>. Introduced 23 strains of 8 species of Basidiomycetes. <strong><em>Methods.</em></strong> Gathered wild carpophores dried and crushed to a particle size of 0,1 till 0,01 mm and searching strains were cultured in Erlenmeyyers flasks by surface method on standard glucose-peptone culture medium. Determination of total content of polyphenolic compounds was carried out in ethanol extracts of mycological material by a modified method of Folin-Chokalteu. Completely dry biomass of carpophores and mycelium was determined gravimetrically. <strong><em>Results.</em></strong> There was identified the species of polyporal fungi <em>Ganoderma applanatum</em>, <em>Ganoderma lucidum</em>, <em>Laetiporus sulphureus</em> and <em>Fomes fomentarius</em> and types of agarical mushrooms <em>Stropharia rugosoannulata</em>, <em>Agrocybe cylindracea</em>, <em>Tricholoma flavovirens</em>, <em>Flammulina velutipes</em>, <em>Pleurotus ostreatus</em> and <em>Fistulina hepatica</em> high in polyphenolic compounds. It was determined the content of polyphenols ranging from more than 60 mg / g completely dry biomass. For introduced strains established dynamics of growth and accumulation of polyphenolic compounds in the mycelium and culture filtrate during fermentation on glucose-peptone medium. All cultures reach a maximum accumulation of biomass on the 12th day of growth. <em>Shizophyllum commune</em> Sc-1101 and 10 and <em>F. velutipes </em>F-202 have been identified as the most productive strains. The lowest accumulation of absolutely dry biomass was recorded for strain <em>P. ostreatus</em> P-192 and strain <em>F. fomentarius</em> Ff-09. Cultures have investigated individual value growth such as biomass accumulation in the applied cultivation conditions, which probably reflects the suitability of the medium for their growth and genotypic characteristics. Strains are overwhelmingly able to accumulate polyphenolic compounds in both mycelium and culture fluid during the whole period of cultivation. Maximum content of polyphenols in the mycelium to 96%, and in the culture fluid - for 91% of strains coincided with the end of their term cultivation. Calculated correlation coefficient between the content of polyphenols in the mycelium and culture fluid showed that there is a very high positive correlation of 73.2%, a positive high at 17.4% and the average 4.5% of experiment data. <strong><em>Conclusion.</em></strong> The strains of species <em>Shizophyllum</em> <em>commune</em>, <em>Pleurotus ostreatus</em>, <em>Fistulina hepatica</em> and <em>Laetiporus sulphureus</em> were selected for further research in order to obtain polyphenols mycelial and extracellular origin.<em></em></p> <p><em>Key words:</em> <em>polyphenols, Basidiomycetes, carpophores, mycelium, cultural filtrate</em></p>

scholarly journals Beetles in polypores of the Moscow region: checklist and ecological notes

2004 ◽  
Vol 15 (1) ◽  
Author(s):  
Nikolay Nikitsky ◽  
Dmitry Schigel
Keyword(s):  
Species Diversity ◽  
Larval Stage ◽  
Fungal Species ◽  
Moscow Region ◽  
Deciduous Trees ◽  
Beetle Species ◽  
Fomes Fomentarius ◽  
Number Of Species ◽  
Laetiporus Sulphureus ◽  
Polyporus Squamosus

Polypore inhabiting beetles in the Moscow region were studied. Sixty-one polypore species harboured 261 species of beetles (174 species coming to polypores as imago, 87 species developing in polypores at larval stage). The highest number of species was found in polypores growing on deciduous trees: Fomes fomentarius (102 beetle species), Polyporus squamosus (94 species), Laetiporus sulphureus (81 species) and Piptoporus betulinus (62 species). Imaginal species diversity is much higher than larval, although the later can be more abundant. Ennearthron cornutum (found on 20 species of polypores) and Cis comptus (16 species) occurred in the largest number of fungal species.

scholarly journals DURABILIDAD DE LA MADERA DEL Pinus taeda L. IMPREGNADO CON ARSENIATO DE COBRE CROMATADO, FRENTE A HONGOS XILÓFAGOS, MISIONES, ARGENTINA

FLORESTA ◽  
2007 ◽  
Vol 37 (1) ◽  
Author(s):  
Elisa Alicia Bobadilla ◽  
Teresa Maria Suirezs ◽  
Obdulio Pereyra ◽  
Elizabeth Weber ◽  
Fidelina Silva ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Taeda ◽  
Pycnoporus Sanguineus ◽  
Ganoderma Applanatum ◽  
Laetiporus Sulphureus ◽  
Para Determinar ◽  
Pinus Taeda L

El objetivo del trabajo fue estudiar el comportamiento de la madera de Pinus taeda L. sin impregnar e impregnada con CCA tipo C, con retenciones de 5, 10 y 15 kg/m3, frente a la acción de los hongos xilófagos, Pycnoporus sanguineus, Laetiporus sulphureus, Plerotus sajor caju, Ganoderma applanatum, Glophyllum sp. en ensayos de laboratorio. Las maderas fueron obtenidas de seis árboles seleccionados al azar, e impregnadas con CCA en una autoclave de laboratorio. Para determinar la eficacia del preservante fueron utilizadas, 5 probetas de 3 x 1 x 0,5 cm por retención y por cepa de hongos y 5 de madera sin impregnar, testigo. Las probetass fueron puestas en ambiente de laboratorio para climatización y fueron pesadas. Los hongos fueron cultivados en tubos de ensayos de 20 mm de diámetro y 200 mm de largo, y sobre los mismos se colocaron las probetas, permaneciendo en estufa a 28 ºC por 12 semanas. Luego de este período las probetas fueron retiradas y puestas en ambiente de laboratorio, hasta obtener el contenido de humedad del inicio del ensayo. La degradación fue evaluada a través de la pérdida de peso. La madera de Pinus taeda L. fue moderadamente resistente con retenciones de 5 y 10 kg/m3 de CCA, por lo tanto la retención de 5 kg/m3 es suficiente.

Вплив лазерного випромінювання та концентарції глюкози на вміст каротиноїдів у міцелії грибів Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill

2021 ◽  
Vol 16 (4) ◽  
pp. 333-342
Author(s):  
Reshetnyk K.S.
Keyword(s):  
Laetiporus Sulphureus

У статті представлено результати дослідження кількості каротиноїдів міцелію L. sulphureus за дії LED лазерів: BRP–3010–5, з випромінюванням червоного спектру з довжиною хвилі 635 нм, BBP–3010–5 з випромінюванням синього спектру з довжиною хвилі 405 нм та BGP–3010–5 з випромінюванням зеленого спектру з довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) при культивуванні на живильному середовищі з різними концентраціями глюкози. Контролем неопромінений міцелій. Встановлено, що найефективнішим для синтезу каротиноїдів є використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 10 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ). За дії цього режиму опромінення для штаму L.s.-18 вміст каротиноїдів у міцелії зріс на 66,1 % відповідно до контролю. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-18 на 46,7 %. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму L.s.-16 гриба L. sulphureus на 28,9 %. Встановлено, що використання глюкозо-пептонного середовища з концентрацією глюкози 8 г/дм3 у комплексі з опроміненням міцелію зеленим світлом довжиною хвилі 532 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) було менш ефективним. За цих умов вміст каротиноїдів у міцелію зріс для штаму L.s.-17 на 62,3%. Лазерне опромінення міцелію синім світлом довжиною хвилі 405 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) збільшило кількість каротиноїдів для штаму L.s.-17 на 30,6% відповідно. Опромінення червоним світлом довжиною хвилі 635 нм (енергія опромінення 51,1 мДж/см2 ) сприяло зростанню кількості каротиноїдів для штаму Ls18 гриба L. sulphureus на 16,8% відповідно. Для штаму L.s.-16 кількість каротиноїдів у міцелії не зросла. Під час використання глюкозо-пептонного середовища концентраціями глюкози 6 та 4 г/дм3 у комплексі з лазерним опромінення міцелію червоним (довжина хвилі 635 нм), синім (довжина хвилі 405 нм) та зеленим (довжина хвилі 532 нм) світлом з енергією опромінення 51,1 мДж/см2 не відбувалося зростання вмісту каротиноїдів у міцелії. Ключові слова: міцелій, каротиноїди, фоторецепція, фотоактивація

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document