scholarly journals Особливості сучасної структури насаджень парку села Піківець

2018 ◽  
Vol 28 (10) ◽  
pp. 32-35
Author(s):  
A. V. Kodzhebash

Досліджено парк села Піківець Уманського району Черкаської області, якого заклали жителі села та учні школи наприкінці 50-их – початку 60-их років ХХ ст. Площа парку становить 0,89 га. У парку встановлено пам'ятники учасникам війни 1941-1945 років і жертвам Чорнобильської катастрофи та меморіальний комплекс воїнам-односельцям, які загинули під час Великої Вітчизняної війни, з братською могилою, стелою і "вічним вогнем". Парк має недостатньо розвинуту доріжно-стежкову мережу, яка займає 3,5 % від загальної площі. Встановлено, що переважаючі види дерев представлені дубом звичайним (Quercus robur L.), липою серцелистою (Tilia cordata Mill.) та гіркокаштаном звичайним (Aesculus hippocastanum L.). Встановлено середні показники висот, діаметри стовбурів та крон дерев у деревостанах. У насадженні найбільший середній діаметр стовбура на висоті 1,3 м у представників Quercus robur L. – 43 см та Populus piramidalis Rozier – 47,3 см. З найбільшим середнім значенням висоти в парку дерева Q. robur L. – 17,4 м, та Populus piramidalis Rozier – 15,3 м. З'ясовано, що в парку є два типи ландшафтів – парковий (90 %) та регулярний (10 %). Проведено розподіл території за виділами, де у 2-му виділі узлісся сформоване з порід, де переважаючими є карагана деревовидна (Caragana arborescens Lam.) та бузок звичайний (Syringa vulgaris L.). Панівним видом у деревостані є дуб звичайний (Quercus robur L.). У 3-му виділі узлісся сформоване з карагани деревовидної (C. arborescens Lam.) з незначною домішкою інших порід. У деревостані немає одного переважаючого виду. Охарактеризовано трав'яний покрив та квіткове оформлення парку.

2016 ◽  
Vol 62 (2) ◽  
pp. 110-122 ◽  
Author(s):  
Olena Blinkova ◽  
Oleksandra Ivanenko

Abstract Selected forestry parameters were investigated in the system of tree vegetation and wood-destroying fungi in parks of the Kyiv city along a gradient of recreational transformation. We investigated vitality, age structure and health conditions of woody plants (Acer platanoides L., Aesculus hippocastanum L., Carpinus betulus L., Frangula alnus Mill., Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Q. rubra L., Sambucus nigra L., Tilia cordata Mill.), and species, systematic, trophic and spatial compositions of xylotrophic fungi (27 species of xylotrophs representing 22 genera, 16 families, 6 orders of divisions Basidiomycota; class Agaricomycetes). The results showed that the communities of tree vegetation and xylotrophic fungi in parks depend on the degree of recreational transformation of the environment. Vitality, age structure and health conditions of trees altered species composition of xylotrophs.


2019 ◽  
Vol 12 (9) ◽  
pp. 1081-1090 ◽  
Author(s):  
Mira Aničić Urošević ◽  
Gordana Jovanović ◽  
Nenad Stević ◽  
Isidora Deljanin ◽  
Miroslav Nikolić ◽  
...  

2018 ◽  
Vol 28 (8) ◽  
pp. 14-18
Author(s):  
V. P. Masalskiy ◽  
S. I. Kuznetsov

Висвітлено результати досліджень складу насаджень дендрологічних парків Лісостепу України. Встановлено, що в складі насаджень парків кількісно переважають рослини аборигенних видів. Разом із дубом звичайним (Quercus robur L.) паркоутворювальну роль відіграють його супутники: клен гостролистий (Acer platanoides L.), ясен звичайний (Fraxinus exelsior L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), клен польовий (Acer campestre L.), клен явір (Acer pseudoplatanus L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), в'язові. Зроблено порівняльний аналіз аборигенної та інтродукованої дендрофлори в дендропарках Лісостепу України з таких критеріїв: функціональність, економічність та естетичність. З погляду функціональності доведено, що садово-паркові об'єкти, основу яких складають аборигенні види покритонасінних, легко створювати, за ними легко доглядати і такі об'єкти є більш довговічними. Доведено, що з економічного погляду парки, створені з покритонасінних аборигенної дендрофлори, є дешевшими за парки, створені з інтродуцентів у 10–15 разів. Встановлено, що парки, створені аборигенною дендрофлорою покритонасінних, мають найбільший позитивний психоемоційний вплив на відвідувачів і є комфортними для відпочинку. Отже, для створення парків, аборигенна дендрофлора є саме тим елементом ландшафту, який повною мірою відповідає основним трьом критеріям оцінки садово-паркового об'єкта, а значить є головним паркоутворювальним елементом.


2006 ◽  
Vol 32 (3) ◽  
pp. 100-107
Author(s):  
Glynn Percival ◽  
Ian Keary ◽  
Kelly Marshall

The effects of four commercially available film-forming polymers (Bond, Designer, Spray Gard, Nu-Film-P) on disease severity of powdery mildew (Microsphaera alphitoides Griffon and Maubl.) on English oak (Quercus robur L.) and Guignardia leaf blotch (Guignardia aesculi (Peck) Stewart) on horsechestnut (Aesculus hippocastanum L.) were examined in a field experiment. In addition, a comparative evaluation of the fungicide penconazole, commercially used for powdery mildew control, was conducted. Effects on tree vitality were also assessed by measuring leaf chlorophyll fluorescence and chlorophyll concentrations. Irrespective of tree species, Nu-Film-P and Spray Gard did not significantly influence disease severity of powdery mildew and Guignardia leaf blotch. Likewise, no significant effects of these two film-forming polymers on chlorophyll fluorescence and chlorophyll content were recorded. Reduction in disease severity following spray applications of the film-forming polymers Bond and Designer was statistically comparable with penconazole. None of the film-forming polymers and fungicide evaluated was phytotoxic to the test trees. Results suggest that application of an appropriate film-forming polymer may provide a useful addition to existing methods of plant disease control.


Author(s):  
Ольга Михайловна Бедарева ◽  
Александр Владимирович Матюха ◽  
Любовь Семёновна Мурачёва ◽  
Александр Иванович Юсов

В пределах Калининграда выделено пять ландшафтных парков, наиболее четко принцип ландшафтной организации просматривается в Макс-Ашманн-парке, который и послужил в качестве объекта исследования. Осуществлена инвентаризация зеленых насаждений парка: представлен видовой состав. Выявлены лесотаксационные характеристики популяций древесных насаждений: диаметр ствола, площадь проекции кроны, высота, возраст, виталитет. Всего на территории парка выделено 70 экз. деревьев, перешагнувших столетний рубеж и представляющих интерес в историческом плане, в основном это популяции Quercus robur L., Populus nigra L., Fagus sylvatica L., Tilia cordata Mill. При создании картографических произведений использованы ГИС-технологии, в частности, получены тематические карты масштаба 1:500: опорный план, карта ландшафтных рубок (с учетом возрастных деревьев, подлежащих сохранению), карта тематических зон (на основе экземпляров древесной растительности, представляющих историческое наследие), план открытых, закрытых и полуоткрытых пространств. Исследования базировались на концепции сохранения парка именно как ландшафтного, как некой модели лесных экосистем, характерных для Калининградской области. Выполнена рекреационно-экологическая оценка территорий ландшафтного парка. Представлены результаты картографирования объекта рекреации. В процессе картографирования отображено современное состояние растительного и почвенного покровов (дорожно-тропиночной сети); оценен рекреационный потенциал парка как объекта оздоровительного, спортивного и историко-познавательного назначения. Макс-Ашманн-парк был подразделен на ряд объектов разного качества. Основой для этого деления послужили природно-территориальные комплексы на уровне фаций, дающих представление об общих отличительных особенностях территории и позволяющих судить о степени их привлекательности как зон для организации отдыха. Таким образом, характерными особенностями представленных карт стали информационная насыщенность, комплексность, наглядность, полифункциональность.


Author(s):  
D. W. Minter

Abstract A description is provided for Choiromyces meandriformis. Some information is given on its habitat (e.g. woodland and forest soils), traditional uses and conservation status, along with details of its transmission (spore dispersal), geographical distribution (Europe: Austria, Belgium, Bulgaria, Croatia, Czech Republic, Denmark, Germany, Great Britain, Greece, Hungary, Italy, Lithuania, Luxembourg, Poland, Romania, Russia (Moscow oblast), Serbia, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and Ukraine) and hosts (Acer pseudoplatanus, Aesculus sp., Betula sp., Cedrus atlantica var. glauca, Cistus ladanifer, Fagus sylvatica, Fagus sp., Fraxinus excelsior, Ilex aquifolium, Picea abies, Pinus sp., Populus sp., Quercus robur, Quercus sp., Salix sp., Sequoia sp., Tilia cordata, Tilia sp., Coniferae indet. and Poaceae indet.).


1988 ◽  
Vol 20 (2) ◽  
pp. 175-178
Author(s):  
G. Thor

AbstractCaloplaca lucifuga Thor sp. nov. is described and reported from Denmark, England, France, Germany, Italy and Sweden. It is only found sterile and is mainly characterized by its endophloedic, sorediate thallus, chemistry and habitat. In Sweden, the species is found in dense wooded pastures dominated by Quercus robur, growing on the bark of very old trunks of Quercus robur or, rarely, Tilia cordata. Outside Sweden, it is found also on Castanea sativa, Fagus sylvatica and Ulmus glabra.


The history of the forest of Bialowieza is briefly reviewed. The National Park was created in 1923 in the central and apparently least exploited part of the forest. The composition of the forest varies in relation to the nature of the soils. Almost half of the wooded area of the park is occupied by forest composed of Carpinus betulus, Tilia cordata, Quercus robur, Acer platanoides, Ulmus glabra and Picea abies (Querceto-Carpinetum). The structure of this association is illustrated by maps and transects of selected plots. An almost continuous canopy is formed by Carpinus betulus with tall emergent trees of Tilia cordata, Quercus robur and Picea abies. Tilia cordata regenerates freely and there are numerous groups of seedlings, saplings and young trees which are sometimes in gaps but often beneath the main canopy. The origin of the groups is analysed and evidence is presented that those of T. cordata are probably always less than 50 years old. This is in contrast to analyses made by Paczoski (1928a, b, 1930) shortly after the park was established, when trees of T. cordata with trunk diameters less than 0.3-0.4 m were absent. There is now a discontinuity in the distribution of diameter classes in the population. The influence of this change on the structure of the forest is discussed.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document