Influence of root temperature on growth of Pinus sylvestris, Fagus sylvatica, Tilia cordata and Quercus robur

Trees ◽  
1995 ◽  
Vol 9 (4) ◽  
Author(s):  
Horst Lyr ◽  
Volker Garbe
2016 ◽  
Vol 62 (2) ◽  
pp. 110-122 ◽  
Author(s):  
Olena Blinkova ◽  
Oleksandra Ivanenko

Abstract Selected forestry parameters were investigated in the system of tree vegetation and wood-destroying fungi in parks of the Kyiv city along a gradient of recreational transformation. We investigated vitality, age structure and health conditions of woody plants (Acer platanoides L., Aesculus hippocastanum L., Carpinus betulus L., Frangula alnus Mill., Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Q. rubra L., Sambucus nigra L., Tilia cordata Mill.), and species, systematic, trophic and spatial compositions of xylotrophic fungi (27 species of xylotrophs representing 22 genera, 16 families, 6 orders of divisions Basidiomycota; class Agaricomycetes). The results showed that the communities of tree vegetation and xylotrophic fungi in parks depend on the degree of recreational transformation of the environment. Vitality, age structure and health conditions of trees altered species composition of xylotrophs.


Author(s):  
Ольга Михайловна Бедарева ◽  
Александр Владимирович Матюха ◽  
Любовь Семёновна Мурачёва ◽  
Александр Иванович Юсов

В пределах Калининграда выделено пять ландшафтных парков, наиболее четко принцип ландшафтной организации просматривается в Макс-Ашманн-парке, который и послужил в качестве объекта исследования. Осуществлена инвентаризация зеленых насаждений парка: представлен видовой состав. Выявлены лесотаксационные характеристики популяций древесных насаждений: диаметр ствола, площадь проекции кроны, высота, возраст, виталитет. Всего на территории парка выделено 70 экз. деревьев, перешагнувших столетний рубеж и представляющих интерес в историческом плане, в основном это популяции Quercus robur L., Populus nigra L., Fagus sylvatica L., Tilia cordata Mill. При создании картографических произведений использованы ГИС-технологии, в частности, получены тематические карты масштаба 1:500: опорный план, карта ландшафтных рубок (с учетом возрастных деревьев, подлежащих сохранению), карта тематических зон (на основе экземпляров древесной растительности, представляющих историческое наследие), план открытых, закрытых и полуоткрытых пространств. Исследования базировались на концепции сохранения парка именно как ландшафтного, как некой модели лесных экосистем, характерных для Калининградской области. Выполнена рекреационно-экологическая оценка территорий ландшафтного парка. Представлены результаты картографирования объекта рекреации. В процессе картографирования отображено современное состояние растительного и почвенного покровов (дорожно-тропиночной сети); оценен рекреационный потенциал парка как объекта оздоровительного, спортивного и историко-познавательного назначения. Макс-Ашманн-парк был подразделен на ряд объектов разного качества. Основой для этого деления послужили природно-территориальные комплексы на уровне фаций, дающих представление об общих отличительных особенностях территории и позволяющих судить о степени их привлекательности как зон для организации отдыха. Таким образом, характерными особенностями представленных карт стали информационная насыщенность, комплексность, наглядность, полифункциональность.


1988 ◽  
Vol 20 (2) ◽  
pp. 175-178
Author(s):  
G. Thor

AbstractCaloplaca lucifuga Thor sp. nov. is described and reported from Denmark, England, France, Germany, Italy and Sweden. It is only found sterile and is mainly characterized by its endophloedic, sorediate thallus, chemistry and habitat. In Sweden, the species is found in dense wooded pastures dominated by Quercus robur, growing on the bark of very old trunks of Quercus robur or, rarely, Tilia cordata. Outside Sweden, it is found also on Castanea sativa, Fagus sylvatica and Ulmus glabra.


2014 ◽  
Vol 18 (2) ◽  
pp. 297-325 ◽  
Author(s):  
A. Borowska

In this work the results of investigations of wood-inhabiting fungal communities in several forest associations arę presented. The populations of these fungi on the wood of <i>Carpinus betulus, Quercus robur, Betula verrucosa, Tilia cordata</i> and <i>Pinus sylvestris</i> are also analyzed.


2021 ◽  
Vol 31 (4) ◽  
pp. 36-42
Author(s):  
Г. П. Петришин ◽  
Г. Б. Лукащук

Наведено результати історичного аналізу та еволюції зелених насаджень курортного парку у смт Брюховичі, площею 10 га, закладеного на зламі ХІХ-ХХ ст. під керівництвом головного садівника Львова Арнольда Рерінга. Встановлено, що колишній курортний парк на сьогодні не є цілісним об'єктом та не має жодного природоохоронного статусу. З'ясовано, що територія парку зазнає значного антропогенного впливу, що позначилось на його фрагментації, деградації планувальної структури та поширенню забудови. Водночас спостерігається інтенсифікація його неконтрольованого заростання. У процесі історичного аналізу дендрофлори виявлено, що соснові насадження на території парку є зразком антропогенної сукцесії, яка розвивалася значно швидше, ніж лісова, а особливо в її третій стадії, коли в парку вже на початку ХХ ст. з'явилось багато листяних видів. За архівними та літературними джерелами проаналізовано планувально-стилістичні риси об'єкта та його дендрофлору. З'ясовано, що під час закладання парк формувався у пейзажному стилі, однак його видовий склад не оновлювався впродовж багатьох років, що призвело до втрати естетичності та декоративності. Виявлено, що сучасну дендрофлору парку формують 28 видів дерев і кущів, що належать до 13 родин. Встановлено, що вікова структура паркових насаджень є нерівномірною. Молоді і середньовікові особини охоплюють у середньому 20 % насаджень. Виявлено вікові особини Quercus petraea Liebl., Quercus robur L., Pinus sylvestris L. та Fagus sylvatica L., які потребують охорони. Вікові особини Quercus petraea, разом з молодими особинами формують унікальне для Львова оселище. З'ясовано, що на території парку місце декоративних видів зайняли лісові: Sambucus nigra L., Corylus avellana L., Euonymus verrucosa Scop. та E. europaea L., види роду Rubus L. Проаналізувавши дендрофлору за біоморфологічною структурою, виявлено, що панівною є група дерев – 20 видів. Із загальної кількості групи дерев переважають листопадні – 17 видів; вічнозелених є тільки 3 види. Група кущів – 8 видів, серед яких переважають листопадні (6 видів). Рівень збереженості цього парку оцінено на два бали. Об'єкт потребує подальшого моніторингу зелених насаджень та розроблення проєкту відновлення, впорядкування території та надання відповідного охоронного статусу.


Author(s):  
Larysa Penkovskа

У статті наведено характеристику популяційної щільністі рослин Convallaria majalis у різних фітоценозах Шосткинського геоботанічного району. Угруповання, у яких репрезентовано досліджувані популяції C. majalis, відрізняються між собою за домінантами ярусу деревостану. У двох із них (Pinetum (sylvestris) sorboso (aucuparii)–elytrigiosum (repentis), Pinetum (sylvestris) coryloso (avellanae)–urticosum (dioicае)) домінантом є Pinus sylvestris L., у трьох (Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)–fragariosum (vescae), Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)–poosum (nemoralis), Quercetum (roboris) poosum (nemoralis))–Quercus robur L., в одній (Querceto (roboris)−Aceretum (platanoiditis) elytrigietosum (repentis))–Acer platanoides L. при співдомінуванні Q. robur, та ще у двох Tilia cordata Mill. при співдомінуванні Quercus robur. У досліджуваних популяцій C. majalis значення популяційної щільності здебільшого варіюють від 20,4 до 45,5 рослин/м2. Однак найбільші показники щільності виявили в угрупованні Querceto (roboris)−Tilieto (cordatae) convallariosum (majalis) – її величини відповідно досягають 45,5+5,13 рослин/м2. В угрупованні Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)–fragariosum (vescae) значення цієї характеристики, навпаки, знижені до 20,4+1,50 рослин/м2. У розподілі значень популяційної щільності виявлено низку закономірностей. Популяції C. majalis, що сформувалися під наметом шпилькових лісів, здебільшого мають менші величини популяційної щільності, ніж ті, що зростають в широколистяних лісах. Чітко виражене збільшення величин популяційної щільності проявляється в ряду звичайнососнові à звичайнодубово-дрібнолистянолипові ліси. Відповідно, був проведений аналіз зміни величин популяційної щільності C. majalis на тлі зростання їх популяцій у різних лісорослинних умовах: звичайнососнових лісів (формація Pineta sylvestris, субформація Pineeta sylvestris); 2 – звичайнодубових лісів (формація Querceta roboris, субформація Querceеta roboris); 3 – звичайнодубово-гостролистокленових лісів (формація Acereta platanoiditis, субформація Querceto (roboris)–Acereta platanoiditis); 4 – звичайнодубово-дрібнолистянолипових лісів (формація Tilieta cordatae, субформація Querceto (roboris)–Tilieta cordatae).


1993 ◽  
Vol 58 ◽  
Author(s):  
D. Maddelein ◽  
J. Neirynck ◽  
G. Sioen

Mature  Scots pine (Pinus sylvestris  L.) stands are dominating large parts of the Flemish forest area. Broadleaved  species regenerate spontaneously under this pine canopy. This study studied  the growth and development of two planted pine stands with an older natural  regeneration, dominated by pedunculate oak (Quercus  robur L.), and discussed management options for  similar stands.     The results indicated a rather good growth of the stands, with current  annual increments of 5 m3.ha-1.yr-1. The pine overstorey is growing into valuable sawwood  dimensions, while the broadleaved understorey slowly grows into the  upperstorey. The quality of the regeneration is moderate but can be improved  by silvicultural measurements (pruning, early selection).     In both stands, an interesting (timber production, nature conservation)  admixture of secondary tree species is present in the regeneration. Stand  management is evolving from the classical clearcut system towards a  combination of a type of selection and group selection system.


Forests ◽  
2021 ◽  
Vol 12 (7) ◽  
pp. 924
Author(s):  
Astrid Stobbe ◽  
Maren Gumnior

In the Central German Uplands, Fagus sylvatica and Picea abies have been particularly affected by climate change. With the establishment of beech forests about 3000 years ago and pure spruce stands 500 years ago, they might be regarded as ‘neophytes’ in the Hessian forests. Palaeoecological investigations at wetland sites in the low mountain ranges and intramontane basins point to an asynchronous vegetation evolution in a comparatively small but heterogenous region. On the other hand, palynological data prove that sustainably managed woodlands with high proportions of Tilia have been persisting for several millennia, before the spread of beech took place as a result of a cooler and wetter climate and changes in land management. In view of increasingly warmer and drier conditions, Tilia cordata appears especially qualified to be an important silvicultural constituent of the future, not only due to its tolerance towards drought, but also its resistance to browsing, and the ability to reproduce vegetatively. Forest managers should be encouraged to actively promote the return to more stress-tolerant lime-dominated woodlands, similar to those that existed in the Subboreal chronozone.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document