scholarly journals ВИДОВИЙ СКЛАД, СТАН І ДЕКОРАТИВНІСТЬ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

2018 ◽  
Vol 28 (3) ◽  
pp. 22-25
Author(s):  
O. V. Zibtseva
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Juglans Regia ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Salix Alba ◽  
Thuja Occidentalis ◽  
Hydrangea Macrophylla ◽  
Salix Purpurea ◽  
Biota Orientalis ◽  
Ulmus Laevis

Визначено видовий склад деревно-чагарникових насаджень на території трьох навчальних закладів малого міста Вишгорода Київської області. Проаналізовано вікову структуру деревних насаджень, їх стан і декоративність. Встановлено, що на дослідних територіях зростає від 24 до 28 деревно-чагарникових видів і форм, а їх загальна кількість дорівнює 49. На всіх трьох дослідних територіях трапляються 8 деревних видів: Thuja occidentalis, Tilia cordata, Acer platanoides, A. saccharinum, Betula pendula, Juglans regia, Cerasus vulgaris, Prunus divaricata. На двох об'єктах виявлено 12 видів, 29 – тільки на одному. До видів з дуже високою часткою участі на території дослідних об'єктів належать: Ulmus laevis і Populus nigra; Thuja occidentalis і Biota orientalis; Spiraea Thunbergii. Кількість хвойних видів змінюється від 1 до 4. Скрізь присутня Thuja occidentalis. Індекс видової різноманітності деревно-кущових рослин для дослідних територій становить від 5,75 до 16,22. Кращі якісні показники на шкільній території має Betula pendula; на території ліцею – Salix purpurea 'pendula', Padus, Hydrangea macrophylla, Thuja occidentalis, Betula pendula, Acer saccharinum, Phus typhina, Philadelphus coronaries; на території гімназії – Spiraea van-Houttei, Salix alba, Populus pyramidalis. Стан деревно-кущових рослин на території двох об'єктів добрий, одного – задовільний. Декоративність насаджень висока на всіх об'єктах. Кращим станом і вищою декоративністю на дослідних територіях відзначаються дерева, які старші від сорокарічного віку.

scholarly journals Видове багатство дендрофлори та естетичне оцінювання фітоценозів парку смт Магдалинівка

2020 ◽  
Vol 30 (1) ◽  
pp. 25-32
Author(s):  
В. П. Бессонова ◽  
О. Є. Іванченко
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Juglans Regia ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Populus Alba ◽  
Sorbus Aucuparia

Дендрофлора парку смт Магдалинівка налічує 347 прим., що належать до 19 видів і 15 родин. У насадженнях переважають Aesculus hippocastanum, Ulmus scabra, Betula pendula. Родини презентовані переважно 1-2 видами, за винятком Rosaceae. Родини Hippocastanaceae, Ulmaceae та Betulaceae мають найбільшу представленість за кількістю примірників, порівняно з іншими. Частка видів аборигенної дендрофлори становить 53,32 %. Найбільша частка від загальної кількості інтродуцентів становлять представники з Південної та Південно-Східної Європи. Переважна кількість дерев у насадженні має висоту від 8,1 до 10,0 м (23,3 % щодо всіх рослин). За діаметром штамба переважають дерева зі значеннями цього показника від 22,1 до 26,0 см (16,1 %), чисельними є групи рослин з діаметрами 26,1-30,0; 34,1-38,0 та від 18,1-22,0 см. Діаметр одного з найстаріших дерев парку Populus alba становить 108 см. За життєвим станом дещо більше половини насаджень належить до категорії "здорові", серед них багато примірників Betula рendula, Juglans regia, Ulmus scabra, Tilia cordata. До ослаблених належить 110 дерев, до сильно ослаблених – 43, до тих, що відмирають, – усього 6 шт. Індекс стану деревостану для парку становить 80,14, що характеризує його як здоровий. За екологічними вимогами асортимент парку тільки частково відповідає умовам зволоження території, проте майже повністю – родючості ґрунту. За таксаційно-фітоценотичною шкалою загальна естетичне оцінювання фітоценозу парку становить 31 бал. У парку ростуть дерева з вираженими фітонцидними властивостями, а саме: Acer platanoides, Betula pendula, Syringa vulgaris, а також Tilia cordata, Aesculus hippocastanum та Sorbus aucuparia.

Leaves of common urban tree species (Aesculus hippocastanum, Acer platanoides, Betula pendula and Tilia cordata) as a measure of particle and particle-bound pollution: a 4-year study

2019 ◽  
Vol 12 (9) ◽  
pp. 1081-1090 ◽  
Author(s):  
Mira Aničić Urošević ◽  
Gordana Jovanović ◽  
Nenad Stević ◽  
Isidora Deljanin ◽  
Miroslav Nikolić ◽  
...  
Keyword(s):  
Tree Species ◽  
Betula Pendula ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Urban Tree

scholarly journals Flora of the Student Square of Cheboksary of Chuvash Republic

2017 ◽  
Vol 6 (4) ◽  
pp. 35-41
Author(s):  
Yury Olegovich Dimitriev
Keyword(s):  
Invasive Species ◽  
Betula Pendula ◽  
Conyza Canadensis ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Weed Species ◽  
Habitat Types ◽  
Synanthropic Species ◽  
Weed Plants ◽  
Chuvash Republic

Student Square was opened on September 1, 2007 at the intersection of the busy Moscow Avenue and K. Ivanov Street. The total area is 2,5 hectares. The predominant tree species are Tilia cordata Mill., Betula pendula Roth and Acer platanoides L. In 2016, the first inventory of the square flora was carried out, 94 plant species from 79 genera and 37 families were identified. Pinopsida are represented by 4 cultivated introducents. Only 6 species from the Poaceae are monocotyledons. The systematic diversity of the flora is very low. Virtually every genus is represented by only one species. The average level of species wealth in one family is 2,54. The number of families with one species is 21 (56,8%). The top ten in the number of species families are concentrated by 63,8% of the species. The spectrum of the leading families of the flora of the Student Square indicates its thermophilic appearance. The share of synanthropic species in the flora as a whole is 53,2%. The index of synanthropization ( Is ) of the square flora is 1,14 and emphasizes the anthropogenic nature of the landscape. The aboriginal fraction of the flora is strongly altered ( Is = 0,48). In the ecologo-cenotic spectrum, there is a preponderance towards plants of open habitat types, among which weed species predominate (34%), among which 4 are malignant invasive species: Acer negundo L., Conyza canadensis (L.) Cronq., Lepidotheca suaveolens (Pursh) Nutt., Xanthoxalis stricta (L.) Small. On the second place is a group of meadow plants (16%). The distribution of other coenotic groups in general is consistent with the regional spectrum of the flora of Chuvashia. The hygromorph spectrum is dominated by mesophytes (71,3%), followed by xeromesophytes (16%), the share of the remaining groups varies from 1,1 to 6,4%. The trofomorph spectrum is dominated by mesotrofs (62,8%) and megatrofs (36,2%). Aliens fraction is 30,9% of the square flora. 17 species (58,6%) are cultivated introducents, and the rest - weed plants. Kenophytes (75,9%) predominate, ergasiophytes and ergasiofigophytes (24,1% each), epekophytes and agrio-epekophytes (65,5%), North American (31%) and Iranian-Turanian (20,7%) species.

scholarly journals Impact of urban green spaces, native tree species and seasons on soil pH in Kaunas, Lithuania

2019 ◽  
Vol 25 (2) ◽  
pp. 257-262 ◽  
Author(s):  
Lina Straigytė ◽  
Tadas Vaidelys ◽  
Remigijus Žalkauskas ◽  
Michael Manton
Keyword(s):  
Soil Ph ◽  
Tree Species ◽  
Betula Pendula ◽  
Green Space ◽  
Urban Environments ◽  
Green Spaces ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Urban Green Spaces ◽  
Different Types

Tree growth is sensitive to soil pH in urban areas and is often higher than in rural forest. However, there are knowledge gaps on how soil pH and alkalization are affected by urban environments and seasonal climate as well as the cascading effects on tree species. In order to fulfill these gaps, we analyzed the soil pHCaCl of four common native deciduous tree species: Acer platanoides, Tilia cordata, Quercus robur and Betula pendula in five different types of urban green spaces in Kaunas city municipality (Lithuania). The results show that soil pH in urban environments with Betula pendula sites were most alkaline (pH 7.04), whereas the soil pH of urban environments with Acer platanoides (pH 6.7) and Tilia cordata (pH 6.8) were most acidic. The soil pH of street tree greeneries was alkaline, while soils of peri-urban forests and large urban parks were acidic. Differently to natural conditions in peri urban forests the soil pH level drop down by 0.5 is observed during spring-autumn period in broad street greeneries with largest urban pressure. The variation in soil pH of the different types of green space and tree species shows that city planner should consider the unique conditions of all green space to maximize their potential for human well-being.

scholarly journals Біоіндикаційна оцінка екологічного стану урбоекосистеми Івано-Франківська за допомогою показників якості пилку деревних видів

2021 ◽  
pp. 5-13
Author(s):  
Г. М. Мельниченко ◽  
В. Є. Кімакович ◽  
Я. О. Кириленко
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Tilia Cordata ◽  
Salix Alba ◽  
Betula Pendula Roth

У статті проаналізовано низку параметрів мікроспорогенезу за дії комплексу урбогенних чинників на прикладі домінантних деревних рослин міста. Показано зростання морфологічної різноякісності, збільшення частки стерильних та аномальних пилкових зерен у пилковій культурі. Об’єктом дослідження обрано види Tilia cordata Mill., Betula pendula Roth. та Salix alba L., які широко представлені на території міста. Дослідження показали, що вплив урботехногенних чинників досліджуваної території має виражений гаметоцидний ефект, який проявляється депресивними змінами чоловічого гаметофіту деревних рослин: збільшенням частки безкрохмальних пилкових зерен та підвищенням його морфологічної різноякісності. Максимальний рівень безкрохмальних пилкових зерен притаманний для Tilia cordata Mill. Коефіцієнт стерильності пилку зазначеного виду у різних районах міста флуктує в діапазоні 1,26 – 4,80. Достовірне зменшення лінійних розмірів чоловічого гаметофіту констатовано для Tilia cordata Mill. та Betula pendula Roth. Найвища морфологічна різноякісність пилку властива для Salix alba L. та Tilia cordata Mill. Частка карликових пилкових зерен у різних районах міста коливається у межах 1,1% − 4,2% для Salix alba L. та 3,7% − 12,8% для Tilia cordata Mill.; гігантських − 2,5% − 10,2% і 2,4% − 8,5% відповідно. Забруднення повітряного басейну у центральній частині міста викидами автотранспорту індукує процеси порушення мікроспорогенезу, яке проявляється збільшенням частки стерильного і морфологічно-аномального пилку. Морфо-фізіологічні та цитологічні особливості пилкових зерен слугують інформативними біоіндикаційними ознаками урботехногенного впливу. Найбільш перспективним видом для біоіндикаційної оцінки гаметоцидності середовища в умовах міста Івано-Франківська є Tilia cordata Mill.; найвищою резистентністю відзначається чоловічий гаметофіт Salix alba L.

scholarly journals Аналіз стану зелених насаджень Парку молоді міста Рівне

2019 ◽  
pp. 33-39
Author(s):  
Natalya Denysyuk
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Salix Alba ◽  
Thuja Occidentalis ◽  
Picea Pungens

У статті проаналізовано видовий склад зелених насаджень Парку молоді м. Рівне. Визначено, що його дендрофлора нараховує 66 видів, які належать до 23 родин відділів Pinophyta і Magnoliophyta. Найбільшою кількістю видів та форм представлено родини Rosaceae, Cupressaceae, Pinaceae, Oleaceae, Salicaceae, Aceraceae (74,1 %). Домінують тут Thuja occidentalis, Pinus sylvestris, Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Picea pungens, Pinus abies, Salix alba, Robinia pseudoacacia. Серед чагарників переважають Syringa vulgaris, Forsythia suspense (10,02 %). Інтродукованих видів маємо 69,67 % від загальної кількості деревно-чагарникових рослин. За вибагливістю до вологи (за С. С. П’ятницьким, В. Я. Заячуком) дендрофлора парку представлена таким чином: мезофіти – 40,3 %; ксеромезофіти – 30,59 %; ксерофіти – 14,05 %; мезоксерофіти –7,69 %; мезогігрофіти – 6,44 %; гігрофіти – 0,93 %. За вибагливістю до родючості ґрунту екологічні групи деревних і кущових насаджень (за С. С. П’ятницьким) у парку є такими: оліготрофи – 53,73 %; мегатрофи – 28,18 % та мезотрофи – 18,09 %. За вибагливістю до світла (за В. Я. Заячуком) найчисленніші відносно тіньовитривалі, тіньовитривалі та дуже світлолюбні деревно-чагарникові рослини. Установлено, що газостійких дерев і кущів у парку нараховується 61,72 %, середньогазостійких – 11,1 %. У задовільному стані зперебувають 78 % дерев та кущів парку, 15 % – у доброму стані, у незадовільному – 7 %. Більшість дендрофлори (63,8 %) за ознакою довговічності представлено мало- й недовговічними породами дерев і кущів. Це свідчить про потребу часткового оновлення паркового комплексу, доповнення наявного асортименту зелених насаджень довговічними та швидкорослими породами й формами дерев і кущів, стійкими до антропогенних впливів, хвороб та шкідників.

Древостои дуба черешчатого (Quercus robur) различного происхождения в условиях Кинельского лесничества Самарской области

2018 ◽  
pp. 32-36
Author(s):  
Василий Борисович Троц ◽  
О. Н. Беспаленко
Keyword(s):  
Quercus Robur ◽  
Betula Pendula ◽  
Populus Tremula ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides

Одной из основных задач лесоводов Самарской области является сохранение и воспроизводство насаждений дуба черешчатого (Quercus robur). Изучены особенности формирования древостоев дуба черешчатого семенного и порослевого происхождений в разных лесорастительных условиях. Объектами исследований являлись естественные насаждения дуба, произрастающие на богатых почвах с сухим, свежим и влажным режимом увлажнения (лесорастительные условия Д1 – Д3). Выявлено, что дуб черешчатый произрастает совместно с березой повислой (Betula pendula), кленом остролистным (Acer platanoides), осиной обыкновенной (Populus tremula) и липой мелколистной (Tilia cordata). Бонитет насаждений дуба порослевого происхождения равен III – IV классу. При этом наиболее высокорослые древостои (19,1 м) с максимальным запасом дубовой древесины (130 м3/га) формируются в дубравах с лесорастительными условиями Д2. В дубравах семенного происхождения наиболее высокие деревья дуба (30,6 м) с классом бонитета Ia формируются в составе насаждений 5Д3Ос2Кл+ЛП, находящихся в лесорастительных условиях Д3. Максимальный запас сыростоячей древесины (230 м3/га) имеют древостои в составе 7Д3Ос+Б, произрастающие в свежих местах обитания с режимом увлажнения, близким к оптимальному — Д2. Дубравы семенного происхождения при практически равном возрасте с порослевыми дубравами по запасу сыростоячей древесины на 1 га в среднем на 56,5 % продуктивнее их. Высота деревьев в семенных дубравах в среднем на 9,3 м, а их диаметр на 12,8 см больше, чем в порослевых дубравах. При этом их бонитет соответствует Ia – I классу.

scholarly journals ANALIZA DENDROFLORY ZAŁOŻEŃ CMENTARNYCH W KRAJOBRAZIE MIASTA I WSI LUBELSZCZYZNY

2013 ◽  
Vol 9 (4) ◽  
pp. 7-20
Author(s):  
Katarzyna Karczmarz ◽  
Ewa Trzaskowska
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Juniperus Virginiana ◽  
Acer Platanoides ◽  
Thuja Occidentalis ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Buxus Sempervirens

Badania prowadzono w latach 2011–2012. Analizie poddano drzewa i krzewy siedmiu cmentarzy Lubelszczyzny. Stwierdzono występowanie 44 gatunków drzew i 70 gatunków krzewów naleĪących do 29 rodzin. 15 gatunków drzew i 12 gatunków krzewów reprezentowało gromadę nagozalążkowych (72,2% ogólnej liczby drzew i 35,2% ogólnej liczby krzewów). Ogółem zinwentaryzowano 8466 drzew. Najliczniej występowaáy: Thuja occidentalis L., Acer platanoides L., Betula pendula Roth. Z 3278 zinwentaryzowanych krzewów najliczniejsze były: Buxus sempervirens L., Rosa sp., Juniperus virginiana L.

scholarly journals Вплив аерогенного забруднення на фітонцидну активність деревних рослин

2015 ◽  
Vol 23 (2) ◽  
Author(s):  
S. O. Volodarez
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Nigra ◽  
Fraxinus Excelsior ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Tilia Cordata ◽  
Salix Alba ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Picea Pungens ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Виявлено вплив забруднення повітря діоксидом вуглецю, сірчистим ангідридом і діоксидом азоту на антимікробну дію деревних рослин 8 видів листяних і одного хвойного виду в умовах Південного Сходу України. Газостійкі види Betula pendula Roth та Salix alba L. за умов дії забруднювачів збільшували фітонцидну активність. У чутливих до дії полютантів видів Aesculus hippocastanum L. та Picea pungens Engelm. антимікробна дія зменшувалась зі зростанням загазованості повітря. Встановлено сезонну динаміку фітонцидної активності A. hippocastanum, B. pendula, S. alba та P. pungens в умовах м. Донецьк, на ділянках із різним ступенем забруднення. Максимальну фітонцидну дію листків досліджених видів відмічено влітку. Для P. pungens виявлено два піки фітонцидності: у серпні та грудні. Встановлено вплив джерела забруднення на антимікробну активність листків B. pendula, Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Populus nigra L., Tilia cordata Mill. та P. pungens, що зростають у насадженнях м. Краматорськ. З’ясовано посилення антимікробної дії листків більшості досліджених видів, окрім A. hippocastanum та P. pungens, в умовах урбанізованого середовища. 

scholarly journals Biochemical indicators of woody plants in the diagnosis of air condition

2022 ◽  
Vol 962 (1) ◽  
pp. 012005
Author(s):  
L N Anishchenko ◽  
E V Borzdyko ◽  
M V Dolganova ◽  
I V Moskalenko ◽  
M V Avramenko
Keyword(s):  
Air Pollution ◽  
Vitamin E ◽  
Picea Abies ◽  
Total Nitrogen ◽  
Woody Plants ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Sorbus Aucuparia ◽  
Biochemical Indicators ◽  
Thuja Occidentalis

Abstract It is found that anthropogenic pollution has a significant effect on the change in the content of total nitrogen, glutathione and vitamin E, which increases the resistance of woody plants to stress. A series of woody plants with regard to their sensitivity to aerosol pollution has been compiled: according to the degree of decrease in total nitrogen – Picea abies > Thuja occidentalis > Syringa vulgaris > Acer platanoides > Tilia cordata > Sorbus aucuparia; the degree of decrease in glutathione content – Picea abies > Thuja occidentalis > Syringa vulgaris > Acer platanoides > Tilia cordata > Sorbus aucuparia; the degree of decrease in the content of vitamin E – Picea abies > Thuja occidentalis > Sorbus aucuparia > Tilia cordata > Syringa vulgaris > Acer platanoides. A positive correlation was revealed between the biochemical parameters of woody plants and the monitoring complex indices proposed by the Russian meteorological service. A close direct regression dependence of the air pollution index and the average stability coefficient for the content of total nitrogen, vitamin E and glutathione in the biomass of model woody plants was revealed: with an increase in the degree of air pollution, the average stability coefficient for certain biochemical indicators increases.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document