scholarly journals Вплив аерогенного забруднення на фітонцидну активність деревних рослин

2015 ◽  
Vol 23 (2) ◽  
Author(s):  
S. O. Volodarez
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Nigra ◽  
Fraxinus Excelsior ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Tilia Cordata ◽  
Salix Alba ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Picea Pungens ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Виявлено вплив забруднення повітря діоксидом вуглецю, сірчистим ангідридом і діоксидом азоту на антимікробну дію деревних рослин 8 видів листяних і одного хвойного виду в умовах Південного Сходу України. Газостійкі види Betula pendula Roth та Salix alba L. за умов дії забруднювачів збільшували фітонцидну активність. У чутливих до дії полютантів видів Aesculus hippocastanum L. та Picea pungens Engelm. антимікробна дія зменшувалась зі зростанням загазованості повітря. Встановлено сезонну динаміку фітонцидної активності A. hippocastanum, B. pendula, S. alba та P. pungens в умовах м. Донецьк, на ділянках із різним ступенем забруднення. Максимальну фітонцидну дію листків досліджених видів відмічено влітку. Для P. pungens виявлено два піки фітонцидності: у серпні та грудні. Встановлено вплив джерела забруднення на антимікробну активність листків B. pendula, Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Populus nigra L., Tilia cordata Mill. та P. pungens, що зростають у насадженнях м. Краматорськ. З’ясовано посилення антимікробної дії листків більшості досліджених видів, окрім A. hippocastanum та P. pungens, в умовах урбанізованого середовища. 

scholarly journals Аналіз стану зелених насаджень Парку молоді міста Рівне

2019 ◽  
pp. 33-39
Author(s):  
Natalya Denysyuk
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Salix Alba ◽  
Thuja Occidentalis ◽  
Picea Pungens

У статті проаналізовано видовий склад зелених насаджень Парку молоді м. Рівне. Визначено, що його дендрофлора нараховує 66 видів, які належать до 23 родин відділів Pinophyta і Magnoliophyta. Найбільшою кількістю видів та форм представлено родини Rosaceae, Cupressaceae, Pinaceae, Oleaceae, Salicaceae, Aceraceae (74,1 %). Домінують тут Thuja occidentalis, Pinus sylvestris, Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Picea pungens, Pinus abies, Salix alba, Robinia pseudoacacia. Серед чагарників переважають Syringa vulgaris, Forsythia suspense (10,02 %). Інтродукованих видів маємо 69,67 % від загальної кількості деревно-чагарникових рослин. За вибагливістю до вологи (за С. С. П’ятницьким, В. Я. Заячуком) дендрофлора парку представлена таким чином: мезофіти – 40,3 %; ксеромезофіти – 30,59 %; ксерофіти – 14,05 %; мезоксерофіти –7,69 %; мезогігрофіти – 6,44 %; гігрофіти – 0,93 %. За вибагливістю до родючості ґрунту екологічні групи деревних і кущових насаджень (за С. С. П’ятницьким) у парку є такими: оліготрофи – 53,73 %; мегатрофи – 28,18 % та мезотрофи – 18,09 %. За вибагливістю до світла (за В. Я. Заячуком) найчисленніші відносно тіньовитривалі, тіньовитривалі та дуже світлолюбні деревно-чагарникові рослини. Установлено, що газостійких дерев і кущів у парку нараховується 61,72 %, середньогазостійких – 11,1 %. У задовільному стані зперебувають 78 % дерев та кущів парку, 15 % – у доброму стані, у незадовільному – 7 %. Більшість дендрофлори (63,8 %) за ознакою довговічності представлено мало- й недовговічними породами дерев і кущів. Це свідчить про потребу часткового оновлення паркового комплексу, доповнення наявного асортименту зелених насаджень довговічними та швидкорослими породами й формами дерев і кущів, стійкими до антропогенних впливів, хвороб та шкідників.

scholarly journals Видовий склад і таксаційні характеристики деревних рослин санітарно-захисної зони Придніпровського ремонтно-механічного заводу

2021 ◽  
Vol 31 (2) ◽  
pp. 21-27
Author(s):  
В. П. Бессонова ◽  
А. С. Чонгова
Keyword(s):  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Populus Nigra ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Salix Alba ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Досліджено деревні насадження санітарно-захисної зони (СЗЗ) Придніпровського ремонтно-механічного заводу міста Дніпро. Проаналізовано видове різноманіття, деякі таксаційні показники; проведено розподіл дерев за відношенням до рівня зволоження та комплексне оцінювання життєвого стану деревостану СЗЗ Придніпровського ремонтно-механічного заводу. Для оцінювання життєвого стану рослин та індексу стану деревостану використано шкалу В. А. Алексєєва (1989). Охарактеризовано планувальну структуру санітарного насадження. Встановлено, що дендрофлора цієї санітарно-захисної зони представлена 19 видами деревних порід та однією формою, котрі належать до 10 родин. З них 11 видів є інтродукованими та 8 – аборигенними. Виявлено, що найбільше таксономічне представництво має родина Salicaceae – 6 видів (35,4 % від загального числа дерев у насадженні). З'ясовано, що більшість родин презентовані тільки одним видом. Відзначено, що з хвойних порід на досліджуваній території росте тільки Pinus pallasiana D. Don. Виявлено, що 31,6 % усіх видів представлені тільки 1-3 екземплярами. Розраховано індекс біорізноманітності Шенона (Н), який становить 3,55. З'ясовано, що найбільша кількість дерев має висоту в межах 12-13 м (18,9 % від загального числа дерев в насадженні) і діаметр стовбурів від 26,0 до 29,9 см та від 38,0 до 41,9 см (по 8,8 %). Розподіл дерев за відношенням до умов зволоження показав, що більшість деревних рослин є ксерофітами (40,0 % від загальної чисельності рослин), що відповідає умовам степового регіону. Значну частину рослин віднесено до мезогігрофітів та гігрофітів (29,0 та 12,5 % відповідно), що можна пояснити наявністю природної водойми. Встановлено, що категорії стану "здорові" відповідає 37,9 % від загальної кількості, до помірно ослаблених – 47,3 % (друга категорія життєвого стану). Найбільш стійкими виявились Salix alba L. та Robinia pseudoacacia L., у найбільш непривабливому стані перебувають Populus nigra L. та Aesculus hippocastanum L. З'ясовано, що індекс життєвого стану деревних рослин захисної зони дорівнює 75,6 % і характеризується як ослаблений.

scholarly journals ВМІСТ МАКРОНУТРІЄНТІВ ТА ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ЛИСТКАХ ДЕРЕВ З ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ КРИВОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ (ЦЕНТРАЛЬНА УКРАЇНА)

2020 ◽  
Vol 5 ◽  
pp. 81-99
Author(s):  
Юлія В. Бєлик ◽  
Василь М. Савосько ◽  
Юрій В. Лихолат ◽  
Герман Хайльмейер ◽  
Іван П. Григорюк
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Acer Negundo ◽  
Betula Pendula Roth ◽  
Robinia Pseudoacacia L

Актуальність досліджень була зумовлена необхідністю уточнення біогеохімічних характеристик деревних видів рослин, які природно зростають на девастованих землях. Метою роботи було проведененя порівняльного аналізу вмісту макропоживних речовин (макронутріентів) та важких металів у листках дерев, що спонтанно поширені на девастованих землях Криворізького регіону. Дослідження проводилося на Петровському відвалі, центральна частина Криворізького залізорудного та металургійного регіону (Дніпропетровська область, Україна). Вміст макронутрієнтів (K, Ca, Mg, P та  S) і важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb та  Cd) у листках трьох видів дерев (клен ясенелистий  Acer negundo L., береза повисла Betula pendula Roth., робінія звичайна Robinia pseudoacacia  L.) були зібрані на девастованих землях. Встановлено, що вміст макроелементів (K, Ca, Mg, P, S) та важких металів (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Cd) в листках деревних видів рослин маніфестує важкі екологічні умови на девастованих землях Петровського відвалу. Дерева, які природно зростають на цьому відвалі, мають очевидну нестачу поживних речовин (особливо К і Р) та надлишок токсичних металів (особливо Fe, Mn та Zn). Беручи до уваги виявлені значення оптимальних концентрацій макронутрієнтів та виявлений вміст важких металів у листках, ми припускаємо, що клен ясенолистий та робінія звичайна сарана (в порівнянні з березою повислою) більш стійкі до геохімічних умови девастованих земель.  

scholarly journals Біоіндикаційна оцінка екологічного стану урбоекосистеми Івано-Франківська за допомогою показників якості пилку деревних видів

2021 ◽  
pp. 5-13
Author(s):  
Г. М. Мельниченко ◽  
В. Є. Кімакович ◽  
Я. О. Кириленко
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Tilia Cordata ◽  
Salix Alba ◽  
Betula Pendula Roth

У статті проаналізовано низку параметрів мікроспорогенезу за дії комплексу урбогенних чинників на прикладі домінантних деревних рослин міста. Показано зростання морфологічної різноякісності, збільшення частки стерильних та аномальних пилкових зерен у пилковій культурі. Об’єктом дослідження обрано види Tilia cordata Mill., Betula pendula Roth. та Salix alba L., які широко представлені на території міста. Дослідження показали, що вплив урботехногенних чинників досліджуваної території має виражений гаметоцидний ефект, який проявляється депресивними змінами чоловічого гаметофіту деревних рослин: збільшенням частки безкрохмальних пилкових зерен та підвищенням його морфологічної різноякісності. Максимальний рівень безкрохмальних пилкових зерен притаманний для Tilia cordata Mill. Коефіцієнт стерильності пилку зазначеного виду у різних районах міста флуктує в діапазоні 1,26 – 4,80. Достовірне зменшення лінійних розмірів чоловічого гаметофіту констатовано для Tilia cordata Mill. та Betula pendula Roth. Найвища морфологічна різноякісність пилку властива для Salix alba L. та Tilia cordata Mill. Частка карликових пилкових зерен у різних районах міста коливається у межах 1,1% − 4,2% для Salix alba L. та 3,7% − 12,8% для Tilia cordata Mill.; гігантських − 2,5% − 10,2% і 2,4% − 8,5% відповідно. Забруднення повітряного басейну у центральній частині міста викидами автотранспорту індукує процеси порушення мікроспорогенезу, яке проявляється збільшенням частки стерильного і морфологічно-аномального пилку. Морфо-фізіологічні та цитологічні особливості пилкових зерен слугують інформативними біоіндикаційними ознаками урботехногенного впливу. Найбільш перспективним видом для біоіндикаційної оцінки гаметоцидності середовища в умовах міста Івано-Франківська є Tilia cordata Mill.; найвищою резистентністю відзначається чоловічий гаметофіт Salix alba L.

scholarly journals OVERSPREADING OF VISCUM ALBUM L. ON HONEY PLANTS IN THE CONDITIONS OF VINNYTSIA REGION

2019 ◽  
pp. 195-202
Author(s):  
Serhii Razanov ◽  
Volodymyr Nedashkivskyi
Keyword(s):  
Tree Species ◽  
Robinia Pseudoacacia ◽  
Viscum Album ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Local Damage ◽  
Acer Campestre ◽  
Tilia Platyphyllos ◽  
Robinia Pseudoacacia L ◽  
Forest Lands

The intensity of damaging the nectar and pollen trees of forest lands, parks and woods in the conditions of Vinnytsia region has been studied. It has been found that in the zones of the highest local overspreading of Viscum album L. on the nectar and pollen trees, the following sequence of their damage is observed, in particular, in the conditions of forest lands: Tilia cordata L.-Tilia platyphyllos L. -Acer platanoides L.- Acer tataricum L.; in the parks: Acer platanoides L.- Acer tataricum L.- Tilia cordata L.- Acer campestre L.- Tilia platyphyllos L. - Robinia pseudoacacia L.; in the woods: Robinia pseudoacacia L. - Tilia platyphyllos L. - Acer tataricum L. It depended both on the composition of the nectar and pollen trees and their number in the area of distribution of the parasite. It was found that the level of damage to the nectar-dust-bearing trees of forest lands, parks and forest strips was respectively within 11.7% - 34.6%, 28.5% - 85.5% and 38.4% - 84.8%. Characterizing the intensity of distribution of white mistletoe within the forest lands, it should be noted that damage to the Tilia cordata L. – 34,6%, Tilia platyphyllos L. – 23,5%, Acer platanoides L. and Acer tataricum L.– 25,0% and 11,7% . In the conditions of park plantations, damage to Viscum album L.: Tilia cordta– 51,6%, Tilia platyphyllos L. – 52,9%, Viscum album L. – 28,5%, Acer platanoides L. – 85,5%, Acer campestre L. – 71,4% and Acer tataricum L.– 63,6%. Analysis of the intensity of Viscum album L. distribution on the nectar-pollen-bearing trees of the forest area under the highways showed that this parasite was damaged: Tilia platyphyllos L. – 38,4%, Viscum album L. – 84%, Acer campestre L. – 42,8%. The intensity of damage to nectar-pollen was found to depend on the dominant tree species in the area of local Viscum album L. In the woodland, a greater proportion of the nectar-bearing trees were Tilia, in the park zones – Acer platanoides L. and in the forest strips -– Viscum album L., at the same time, and a larger percentage were observed of damaged trees in these species. The distribution of Viscum album L. depended not only on the breed of nectar-pollen-bearing trees, but also on the number of trees of a particular variety in the area of their local damage by this parasite.

Leaves of common urban tree species (Aesculus hippocastanum, Acer platanoides, Betula pendula and Tilia cordata) as a measure of particle and particle-bound pollution: a 4-year study

2019 ◽  
Vol 12 (9) ◽  
pp. 1081-1090 ◽  
Author(s):  
Mira Aničić Urošević ◽  
Gordana Jovanović ◽  
Nenad Stević ◽  
Isidora Deljanin ◽  
Miroslav Nikolić ◽  
...  
Keyword(s):  
Tree Species ◽  
Betula Pendula ◽  
Aesculus Hippocastanum ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Urban Tree

scholarly journals ВИДОВИЙ СКЛАД, СТАН І ДЕКОРАТИВНІСТЬ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

2018 ◽  
Vol 28 (3) ◽  
pp. 22-25
Author(s):  
O. V. Zibtseva
Keyword(s):  
Betula Pendula ◽  
Juglans Regia ◽  
Tilia Cordata ◽  
Acer Platanoides ◽  
Salix Alba ◽  
Thuja Occidentalis ◽  
Hydrangea Macrophylla ◽  
Salix Purpurea ◽  
Biota Orientalis ◽  
Ulmus Laevis

Визначено видовий склад деревно-чагарникових насаджень на території трьох навчальних закладів малого міста Вишгорода Київської області. Проаналізовано вікову структуру деревних насаджень, їх стан і декоративність. Встановлено, що на дослідних територіях зростає від 24 до 28 деревно-чагарникових видів і форм, а їх загальна кількість дорівнює 49. На всіх трьох дослідних територіях трапляються 8 деревних видів: Thuja occidentalis, Tilia cordata, Acer platanoides, A. saccharinum, Betula pendula, Juglans regia, Cerasus vulgaris, Prunus divaricata. На двох об'єктах виявлено 12 видів, 29 – тільки на одному. До видів з дуже високою часткою участі на території дослідних об'єктів належать: Ulmus laevis і Populus nigra; Thuja occidentalis і Biota orientalis; Spiraea Thunbergii. Кількість хвойних видів змінюється від 1 до 4. Скрізь присутня Thuja occidentalis. Індекс видової різноманітності деревно-кущових рослин для дослідних територій становить від 5,75 до 16,22. Кращі якісні показники на шкільній території має Betula pendula; на території ліцею – Salix purpurea 'pendula', Padus, Hydrangea macrophylla, Thuja occidentalis, Betula pendula, Acer saccharinum, Phus typhina, Philadelphus coronaries; на території гімназії – Spiraea van-Houttei, Salix alba, Populus pyramidalis. Стан деревно-кущових рослин на території двох об'єктів добрий, одного – задовільний. Декоративність насаджень висока на всіх об'єктах. Кращим станом і вищою декоративністю на дослідних територіях відзначаються дерева, які старші від сорокарічного віку.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document