scholarly journals Видовий склад і таксаційні характеристики деревних рослин санітарно-захисної зони Придніпровського ремонтно-механічного заводу

2021 ◽  
Vol 31 (2) ◽  
pp. 21-27
Author(s):  
В. П. Бессонова ◽  
А. С. Чонгова

Досліджено деревні насадження санітарно-захисної зони (СЗЗ) Придніпровського ремонтно-механічного заводу міста Дніпро. Проаналізовано видове різноманіття, деякі таксаційні показники; проведено розподіл дерев за відношенням до рівня зволоження та комплексне оцінювання життєвого стану деревостану СЗЗ Придніпровського ремонтно-механічного заводу. Для оцінювання життєвого стану рослин та індексу стану деревостану використано шкалу В. А. Алексєєва (1989). Охарактеризовано планувальну структуру санітарного насадження. Встановлено, що дендрофлора цієї санітарно-захисної зони представлена 19 видами деревних порід та однією формою, котрі належать до 10 родин. З них 11 видів є інтродукованими та 8 – аборигенними. Виявлено, що найбільше таксономічне представництво має родина Salicaceae – 6 видів (35,4 % від загального числа дерев у насадженні). З'ясовано, що більшість родин презентовані тільки одним видом. Відзначено, що з хвойних порід на досліджуваній території росте тільки Pinus pallasiana D. Don. Виявлено, що 31,6 % усіх видів представлені тільки 1-3 екземплярами. Розраховано індекс біорізноманітності Шенона (Н), який становить 3,55. З'ясовано, що найбільша кількість дерев має висоту в межах 12-13 м (18,9 % від загального числа дерев в насадженні) і діаметр стовбурів від 26,0 до 29,9 см та від 38,0 до 41,9 см (по 8,8 %). Розподіл дерев за відношенням до умов зволоження показав, що більшість деревних рослин є ксерофітами (40,0 % від загальної чисельності рослин), що відповідає умовам степового регіону. Значну частину рослин віднесено до мезогігрофітів та гігрофітів (29,0 та 12,5 % відповідно), що можна пояснити наявністю природної водойми. Встановлено, що категорії стану "здорові" відповідає 37,9 % від загальної кількості, до помірно ослаблених – 47,3 % (друга категорія життєвого стану). Найбільш стійкими виявились Salix alba L. та Robinia pseudoacacia L., у найбільш непривабливому стані перебувають Populus nigra L. та Aesculus hippocastanum L. З'ясовано, що індекс життєвого стану деревних рослин захисної зони дорівнює 75,6 % і характеризується як ослаблений.

2015 ◽  
Vol 23 (2) ◽  
Author(s):  
S. O. Volodarez

Виявлено вплив забруднення повітря діоксидом вуглецю, сірчистим ангідридом і діоксидом азоту на антимікробну дію деревних рослин 8 видів листяних і одного хвойного виду в умовах Південного Сходу України. Газостійкі види Betula pendula Roth та Salix alba L. за умов дії забруднювачів збільшували фітонцидну активність. У чутливих до дії полютантів видів Aesculus hippocastanum L. та Picea pungens Engelm. антимікробна дія зменшувалась зі зростанням загазованості повітря. Встановлено сезонну динаміку фітонцидної активності A. hippocastanum, B. pendula, S. alba та P. pungens в умовах м. Донецьк, на ділянках із різним ступенем забруднення. Максимальну фітонцидну дію листків досліджених видів відмічено влітку. Для P. pungens виявлено два піки фітонцидності: у серпні та грудні. Встановлено вплив джерела забруднення на антимікробну активність листків B. pendula, Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Populus nigra L., Tilia cordata Mill. та P. pungens, що зростають у насадженнях м. Краматорськ. З’ясовано посилення антимікробної дії листків більшості досліджених видів, окрім A. hippocastanum та P. pungens, в умовах урбанізованого середовища. 


2007 ◽  
Vol 15 (1) ◽  
pp. 95-101
Author(s):  
O. M. Masyuk

Проаналізовано характер розміщення фітомаси у вертикальному просторі деревостанів швидкорослих деревних порід, культивованих на чорноземі звичайному. Встановлено, що надземна продуктивність Populus nigra L. склала 323 т/га, Robinia pseudoacacia L. – 164 т/га, Hippophae rhamnoides L. – 98,5 т/га. Розподіл фітомаси залежав від біологічних особливостей кожної культури та умов її зростання. 


Author(s):  
Natalya Denysyuk

У статті проаналізовано видовий склад зелених насаджень Парку молоді м. Рівне. Визначено, що його дендрофлора нараховує 66 видів, які належать до 23 родин відділів Pinophyta і Magnoliophyta. Найбільшою кількістю видів та форм представлено родини Rosaceae, Cupressaceae, Pinaceae, Oleaceae, Salicaceae, Aceraceae (74,1 %). Домінують тут Thuja occidentalis, Pinus sylvestris, Betula pendula, Aesculus hippocastanum, Picea pungens, Pinus abies, Salix alba, Robinia pseudoacacia. Серед чагарників переважають Syringa vulgaris, Forsythia suspense (10,02 %). Інтродукованих видів маємо 69,67 % від загальної кількості деревно-чагарникових рослин. За вибагливістю до вологи (за С. С. П’ятницьким, В. Я. Заячуком) дендрофлора парку представлена таким чином: мезофіти – 40,3 %; ксеромезофіти – 30,59 %; ксерофіти – 14,05 %; мезоксерофіти –7,69 %; мезогігрофіти – 6,44 %; гігрофіти – 0,93 %. За вибагливістю до родючості ґрунту екологічні групи деревних і кущових насаджень (за С. С. П’ятницьким) у парку є такими: оліготрофи – 53,73 %; мегатрофи – 28,18 % та мезотрофи – 18,09 %. За вибагливістю до світла (за В. Я. Заячуком) найчисленніші відносно тіньовитривалі, тіньовитривалі та дуже світлолюбні деревно-чагарникові рослини. Установлено, що газостійких дерев і кущів у парку нараховується 61,72 %, середньогазостійких – 11,1 %. У задовільному стані зперебувають 78 % дерев та кущів парку, 15 % – у доброму стані, у незадовільному – 7 %. Більшість дендрофлори (63,8 %) за ознакою довговічності представлено мало- й недовговічними породами дерев і кущів. Це свідчить про потребу часткового оновлення паркового комплексу, доповнення наявного асортименту зелених насаджень довговічними та швидкорослими породами й формами дерев і кущів, стійкими до антропогенних впливів, хвороб та шкідників.


Author(s):  
Anna Savoskina

У статті стисло наведено результати та успішність інтродукції дендросозоекзотів на об’єктах природнозаповідного фонду Українського Полісся. Виявлено, що деякі види (Aesculus hippocastanum L., Juglans regia L., Quercus rubra L., Robinia pseudoacacia L., Sibiraea altaensis (Laxm.) Schneid., Prunus cocomilia Ten. та ін.) успішно пройшли процес акліматизації й почали проявляти інвазійні властивості в умовах різних типів природоохоронного режиму та збалансованого природокористування.


Author(s):  
Larysa Miskevych

Проаналізовано видову, категоріальну та об’єктну репрезентативність. Установлено, що переважна кількість видів дендросозоекзотів зосереджена в ботанічних садах і дендропарках. Означено найрепрезентативніші штучні заповідні парки за кількістю раритетних видів екзотичних рослин. Найрепрезентативнішими виявилися Thuja occidentalis L., Larix decidua L., Aesculus hippocastanum L. і Robinia pseudoacacia L.


Pneumologie ◽  
2004 ◽  
Vol 58 (11) ◽  
Author(s):  
S Kespohl ◽  
R Merget ◽  
M Gellert ◽  
T Brüning ◽  
M Raulf-Heimsoth

Author(s):  
V.V. Tanyukevich ◽  
◽  
S.V. Tyurin ◽  
D.V. Khmeleva ◽  
A.A. Kvasha ◽  
...  

Works on protective afforestation are carried out in order to protect agricultural land from degradation processes, as well as to improve the microclimate of land. The research purpose is to study the bioproductivity and environmental role of Robinia pseudoacacia L. forest shelterbelts in the conditions of the Kuban lowland. The approved and generally accepted methods of forest valuation, forest land reclamation, botany, and mathematical statistics were applied. Plantings were created according to the standard technology for the steppe zone of the Russian Federation. The area of forest shelterbelts is 62.4 ths ha, including 5 % of the young growth (I state class), 80 % of middle-aged forest plantings (II state class), 10 % of maturing plantings (II state class), 5 % of mature and overmature plantings (III state class). Living ground cover is formed by the following species: Koeleria pyramidata L., Poa pratensis L., Festuca pratensis H., Elytrígia repens L., Dactylis glomerata L., and Phlum pratense L. Aboveground phytomass is 100–300 g/m2; height is 25–32 cm. Plantings are characterized by the quality classes: young growth – I and II; middle-aged and maturing – III; mature and overmature – IV. At the age of natural maturity (70 years), the Robinia trunk reaches the average height of 15.1 m with the average diameter of 22.1 cm. The total stock of wood reaches 18, (ths m3), including (ths m3): young growth – 68 (ths m3); middleaged plantings – 14,871 (ths m3); maturing plantings – 2,187 (ths m3); mature and overmature plantings – 1,314 (ths m3). Aboveground phytomass in young growth is 20.2 t/ha; in mature and overmature plantings it is 391.2 t/ha. In the region it is estimated at 17,070 ths t, including (ths t): young growth – 64; middle-aged plantings – 13,753; maturing plantings – 2,032; mature and overmature plantings – 1,221. The share of stem mass reaches 84.5–80.8 %; woody greenery – 4.2–1.5 %; branches – 11.3–17.7 %. Recalculation coefficients of the stock into aboveground phytomass are the following for: young growth – 0.936; mature and overmature forest shelterbelts – 0.929. Phytosaturation of forest shelterbelts varies within 0.314–2.474 kg/m3. Forest shelterbelts have accumulated 8,534 ths t of carbon, which is estimated at 145.1 mln dollars. The sphere of application of the research results is the Krasnodar Krai forestry, which is recommended to create an additional 60 ths ha of forest shelterbelts, which will provide a normative protective forest cover of arable land of 5 % and annual carbon sequestration up to 3.4 t/ha.


Forests ◽  
2021 ◽  
Vol 12 (3) ◽  
pp. 357
Author(s):  
Zhaohui Jia ◽  
Miaojing Meng ◽  
Chong Li ◽  
Bo Zhang ◽  
Lu Zhai ◽  
...  

Anthropogenic overexploitation poses significant threats to the ecosystems that surround mining sites, which also have tremendous negative impacts on human health and society safety. The technological capacity of the ecological restoration of mine sites is imminent, however, it remains a challenge to sustain the green restorative effects of ecological reconstruction. As a promising and environmentally friendly method, the use of microbial technologies to improve existing ecological restoration strategies have shown to be effective. Nonetheless, research into the mechanisms and influences of rock-solubilizing microbial inoculums on plant growth is negligible and the lack of this knowledge inhibits the broader application of this technology. We compared the effects of rock-solubilizing microbial inoculums on two plant species. The results revealed that rock-solubilizing microbial inoculums significantly increased the number of nodules and the total nodule volume of Robinia pseudoacacia L. but not of Lespedeza bicolor Turcz. The reason of the opposite reactions is possibly because the growth of R. pseudoacacia was significantly correlated with nodule formation, whereas L. bicolor’s growth index was more closely related to soil characteristics and if soil nitrogen content was sufficient to support its growth. Further, we found that soil sucrase activity contributed the most to the height of R. pseudoacacia, and the total volume of root nodules contributed most to its ground diameter and leaf area. Differently, we found a high contribution of total soil carbon to seedling height and ground diameter of L. bicolor, and the soil phosphatase activity contributed the most to the L. bicolor’ s leaf area. Our work suggests that the addition of rock-solubilizing microbial inoculums can enhance the supply capacity of soil nutrients and the ability of plants to take up nutrients for the promotion of plant growth. Altogether, our study provides technical support for the practical application of rock-solubilizing microbes on bare rock in the future.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document