Comparing the intra-annual wood formation of three European species (Fagus sylvatica, Quercus petraea and Pinus sylvestris) as related to leaf phenology and non-structural carbohydrate dynamics

2012 ◽  
Vol 32 (8) ◽  
pp. 1033-1045 ◽  
Author(s):  
A. Michelot ◽  
S. Simard ◽  
C. Rathgeber ◽  
E. Dufrene ◽  
C. Damesin
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Wood Formation ◽  
Quercus Petraea ◽  
Leaf Phenology ◽  
European Species ◽  
Structural Carbohydrate ◽  
Carbohydrate Dynamics

scholarly journals Living on the Edge: Contrasted Wood-Formation Dynamics in Fagus sylvatica and Pinus sylvestris under Mediterranean Conditions

2016 ◽  
Vol 7 ◽  
Author(s):  
Edurne Martinez del Castillo ◽  
Luis A. Longares ◽  
Jožica Gričar ◽  
Peter Prislan ◽  
Eustaquio Gil-Pelegrín ◽  
...  
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Wood Formation ◽  
Formation Dynamics ◽  
Mediterranean Conditions

scholarly journals Історичний генезис та структура дендрофлори курортного парку у Брюховичах біля Львова

2021 ◽  
Vol 31 (4) ◽  
pp. 36-42
Author(s):  
Г. П. Петришин ◽  
Г. Б. Лукащук
Keyword(s):  
Pinus Sylvestris ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Quercus Robur ◽  
Corylus Avellana ◽  
Quercus Petraea ◽  
Sambucus Nigra ◽  
Fagus Sylvatica L ◽  
Corylus Avellana L

Наведено результати історичного аналізу та еволюції зелених насаджень курортного парку у смт Брюховичі, площею 10 га, закладеного на зламі ХІХ-ХХ ст. під керівництвом головного садівника Львова Арнольда Рерінга. Встановлено, що колишній курортний парк на сьогодні не є цілісним об'єктом та не має жодного природоохоронного статусу. З'ясовано, що територія парку зазнає значного антропогенного впливу, що позначилось на його фрагментації, деградації планувальної структури та поширенню забудови. Водночас спостерігається інтенсифікація його неконтрольованого заростання. У процесі історичного аналізу дендрофлори виявлено, що соснові насадження на території парку є зразком антропогенної сукцесії, яка розвивалася значно швидше, ніж лісова, а особливо в її третій стадії, коли в парку вже на початку ХХ ст. з'явилось багато листяних видів. За архівними та літературними джерелами проаналізовано планувально-стилістичні риси об'єкта та його дендрофлору. З'ясовано, що під час закладання парк формувався у пейзажному стилі, однак його видовий склад не оновлювався впродовж багатьох років, що призвело до втрати естетичності та декоративності. Виявлено, що сучасну дендрофлору парку формують 28 видів дерев і кущів, що належать до 13 родин. Встановлено, що вікова структура паркових насаджень є нерівномірною. Молоді і середньовікові особини охоплюють у середньому 20 % насаджень. Виявлено вікові особини Quercus petraea Liebl., Quercus robur L., Pinus sylvestris L. та Fagus sylvatica L., які потребують охорони. Вікові особини Quercus petraea, разом з молодими особинами формують унікальне для Львова оселище. З'ясовано, що на території парку місце декоративних видів зайняли лісові: Sambucus nigra L., Corylus avellana L., Euonymus verrucosa Scop. та E. europaea L., види роду Rubus L. Проаналізувавши дендрофлору за біоморфологічною структурою, виявлено, що панівною є група дерев – 20 видів. Із загальної кількості групи дерев переважають листопадні – 17 видів; вічнозелених є тільки 3 види. Група кущів – 8 видів, серед яких переважають листопадні (6 видів). Рівень збереженості цього парку оцінено на два бали. Об'єкт потребує подальшого моніторингу зелених насаджень та розроблення проєкту відновлення, впорядкування території та надання відповідного охоронного статусу.

scholarly journals Patterns of laccase and peroxidases in coarse woody debris of Fagus sylvatica, Picea abies and Pinus sylvestris and their relation to different wood parameters

2015 ◽  
Vol 135 (1) ◽  
pp. 109-124 ◽  
Author(s):  
Tobias Arnstadt ◽  
Björn Hoppe ◽  
Tiemo Kahl ◽  
Harald Kellner ◽  
Dirk Krüger ◽  
...  
Keyword(s):  
Picea Abies ◽  
Pinus Sylvestris ◽  
Fagus Sylvatica ◽  
Coarse Woody Debris ◽  
Woody Debris

scholarly journals A contribution to the knowledge of biology and harmfulness of Deporaus betulae (L.) (Coleoptera, Attelabidae)

2012 ◽  
Vol 60 (6) ◽  
pp. 317-338 ◽  
Author(s):  
Jaroslav Urban
Keyword(s):  
Fagus Sylvatica ◽  
Betula Pendula ◽  
Leaf Blade ◽  
Alnus Glutinosa ◽  
Field Studies ◽  
Corylus Avellana ◽  
Quercus Petraea ◽  
Egg Laying ◽  
Tilia Cordata ◽  
Average Area

The paper deals with the occurrence, development and harmfulness of Deporaus betulae (L.). The majority of field studies was carried out at Training Forest Enterprise (TFE) Masaryk Forest in Křtiny (District Brno-venkov) in 2010 and 2011. In addition to this, the species was studied in detail also in a laboratory. It occurred mostly on Betula pendula and Carpinus betulus. Rarely, the species was found on Alnus glutinosa and Corylus avellana and only sporadically on Fagus sylvatica, Quercus petraea, Tilia cordata and T. platyphyllos. In the studied area, larvae and pupae hibernate. Beetles occur on trees from the end of April to the beginning of July, sporadically later. Females lay on average 2.5 (in the laboratory 4.4) eggs into rolls on B. pendula, on C. betulus 2.2 eggs. During two months, they damage on average 5.3 cm2 leaves creating 14 rolls and laying 35 eggs into the rolls. Larvae consume only 1.7 cm2 leaf blade. The development of the species takes three to four months from egg laying to the departure of larvae into soil. On leaves of B. pendula of an average area of 14.2 cm2, females roll up the same area (about 11.2 cm2) as on leaves of C. betulus of an area of 21.7 cm2. Into the rolls, they lay on average the same number of eggs. The average number of eggs in rolls increases with the increased area of B. pendula leaf blade. Trees partly compensate for the reduction of assimilatory area also by the growth of the area of neighbouring undamaged leaves (on average by 12.7 %).

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document