Two Meridic Diets for Perillus bioculatus (Heteroptera: Pentatomidae), a Predator of Leptinotarsa decemlineata (Coleoptera: Chrysomelidae)

2000 ◽  
Vol 17 (1) ◽  
pp. 92-99 ◽  
Author(s):  
M.Guadalupe Rojas ◽  
Juan A. Morales-Ramos ◽  
Edgar G. King
Keyword(s):  
Leptinotarsa Decemlineata ◽  
Perillus Bioculatus ◽  
Heteroptera Pentatomidae

scholarly journals ХИЖИЙ КЛОП PERILLUS BIOCULATUS (HETEROPTERA, PENTATOMIDAE) ЯК АГЕНТ БІОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ РОСЛИН

2020 ◽  
Vol 18 (1-2) ◽  
pp. 80-87
Author(s):  
V. P. Barkar ◽  
T. Yu. Markina
Keyword(s):  
Solanum Tuberosum ◽  
Leptinotarsa Decemlineata ◽  
Galleria Mellonella ◽  
Solanum Tuberosum L ◽  
Tenebrio Molitor ◽  
Perillus Bioculatus ◽  
Heteroptera Pentatomidae

Наведено аналіз наукових літературних джерел щодо еколого-біологічних особливостей хижого клопа Perillus bioculatus (Fabricius, 1775) – відомого ентомофага колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata Sаy, 1824). Розглянуто доцільність використання даного виду як агента біологічного захисту рослин, зокрема насаджень картоплі (Solanum tuberosum L, 1753). Проаналізовано вітчизняний та европейський досвід акліматизації клопів у 60–70 роках ХХ сторіччя. В Україні локальні популяції Perillus bioculatus виявлені в Степу та Лісостепу, що вказує на екологічну гнучкість та адаптацію виду до місцевих умов, їх сприятливість для його повноцінного розвитку. На цей час біологічні особливості периллюса вивчено досить детально, що є підставою для його господарського використання. Трофічна спеціалізація клопа– представники родини листоїди, зокрема колорадський жук, але у країнах Європи спостерігається живлення іншими видами комах. У другій половині минулого сторіччя в багатьох країнах розпочались активні дослідження з визначення можливостей штучного розведення даного виду Perillus bioculatus як агента біологічного захисту рослин. Особливну увагу було приділено умовам зберігання особин. Оптимальним режимом утримання клопів є: температура повітря – +25–27°С, відносна вологість повітря – 70–75%, фотоперіод – 16 годин день/8 годин ніч. Як свідчить досвід вітчизняної технічної ентомології, для годування клопа у штучних умовах можливе використання личинок мучного хрущака (Tenebrio molitor Linnaeus, 1758.) та великої вощинної молі (Galleria mellonella Linnaeus, 1758). Відзначено перспективність виготовлення штучних поживних сумішей. Для вирощування клопа цілком придатним є обладнання, що використовується для розведення інших ентомофагів. Для потреб біометоду найдоцільніше використання клопа в личинковій стадії, оскільки дорослі комахи здатні покидати місця випуску, особливо за своєї високої щільності. Проте, ефективної технології масового розведення та використання даного виду до цього часу не існує.

GROUND AND AERIAL MOVEMENT OF ADULT COLORADO POTATO BEETLE (COLEOPTERA: CHRYSOMELIDAE) IN A UNIVOLTINE POPULATION

1999 ◽  
Vol 131 (4) ◽  
pp. 521-538 ◽  
Author(s):  
Christine Noronha ◽  
Conrad Cloutier
Keyword(s):  
Solanum Tuberosum ◽  
Colorado Potato Beetle ◽  
Leptinotarsa Decemlineata ◽  
Low Frequency ◽  
The Sun ◽  
Inundative Release ◽  
Potato Beetle ◽  
Perillus Bioculatus ◽  
Movement Frequency

AbstractPitfall and screen traps were used around potato Solanum tuberosum L. (Solanaceae) plots to detect directional patterns of prediapause (two seasons) and postdiapause (one season) movement in a univoltine population of the Colorado potato beetle, Leptinotarsa decemlineata (Say), from Quebec. Prediapause beetles were sampled for diapause readiness using a feeding–digging test. In 1994, a plot left unprotected from the beetle (moderately defoliated) was monitored. In 1995, movement around a plot left unprotected from the beetle (severely defoliated) was compared to that from a plot protected (only lightly defoliated) by inundative release of the potato beetle predator Perillus bioculatus Say (Hemiptera: Pentatomidae). Movement frequency by postdiapause beetles in spring 1995 was low compared with 1994 prediapause movement, especially on the ground. Low-frequency flying persisted over several weeks of postdiapause beetle oviposition, with only a brief period of directionality. Flight movement by satiated prediapause beetles in August 1994 and 1995 was strongly directional, being oriented toward the closest forest border east of the plots, where sampling confirmed overwintering. In both years, satiated prediapause beetles also emigrated by walking, but mostly from densely populated and defoliated plots. Newly emerged (unsatiated) prediapause beetles emigrated en masse from severely defoliated plants, and did so exclusively by walking. Directional walking contrasted with directional flying in being predominantly oriented south-westward to northwestward, suggesting cueing on the sun position during warm hours of the day.

scholarly journals POTENTIAL OF PROTEINASE INHIBITORS FOR THE PRODUCTION OF TRANSGENIC PLANTS TOLERANT TO INSECT PESTS. II. POTENTIAL LIMITATIONS

HortScience ◽  
1994 ◽  
Vol 29 (4) ◽  
pp. 249f-250
Author(s):  
Serge Overney ◽  
Dominique Michaud ◽  
Binh Nguyen-Quoc ◽  
Serge Yelle
Keyword(s):  
Leptinotarsa Decemlineata ◽  
Insect Pests ◽  
Proteinase Inhibitors ◽  
Cysteine Proteinase ◽  
Management Program ◽  
Potato Beetle ◽  
Perillus Bioculatus ◽  
Digestive Proteinases ◽  
Major Pest ◽  
Potential Risks

In recent years, several studies have demonstrated the potential of proteinase inhibitors (PIs) for controlling insect pests. Used as a component of an integrated pest management program, such an approach must, however, be considered with care, given the potential risks of interference on other control approaches. In particular, the effect of PIs on digestive proteinases of beneficial insects must be determined. As an example, this study analyzed the effect of oryzacystatins (OCs), two cysteine PIs isolated from rice, on digestive proteinases of Perillus bioculatus, a predator of the Colorado potato beetle (CPB; Leptinotarsa decemlineata Say), a major pest. Electrophoretic analyses showed the existence of several cysteine proteinase forms in the digestive tract of P. bioculatus. For each developmental stage, OCs dramatically inhibited proteolytic activity, showing an affinity between these inhibitors and the digestive proteinases of the predator. Despite their potential for controlling CPB, the two rice cystatins thus represent possible growth-suppressing compounds for the beneficial insect P. bioculatus. Work is currently under way to assess the compatibility of the two control approaches.

scholarly journals First records of Mustha spinosula and Perillus bioculatus (Heteroptera: Pentatomidae) in Romania

2021 ◽  
Vol 64 (1) ◽  
pp. 51-59
Author(s):  
Ioan Alexandru Rădac ◽  
Maximilian Teodorescu
Keyword(s):  
Host Plant ◽  
Host Plants ◽  
Color Variation ◽  
New Host ◽  
Perillus Bioculatus ◽  
Allochthonous Species ◽  
Heteroptera Pentatomidae

This study provides data on the first known established populations of two allochthonous species in Romania, Mustha spinosula and Perillus bioculatus. Overwintering, host plants and distribution of these two pentatomids (Heteroptera: Pentatomidae) are briefly discussed. We also provide information on color variation in nymphs of Mustha spinosula and report a new host plant for this species.

scholarly journals Dispersal of Perillus bioculatus, a Stinkbug Predator of the Colorado Potato Beetle

HortScience ◽  
1995 ◽  
Vol 30 (4) ◽  
pp. 829C-829
Author(s):  
Simon Lachance ◽  
Conrad Cloutier
Keyword(s):  
Colorado Potato Beetle ◽  
Leptinotarsa Decemlineata ◽  
Cost Effective ◽  
Physiological Age ◽  
Effective Control ◽  
Predator Density ◽  
Factors Influencing ◽  
Potato Beetle ◽  
Perillus Bioculatus ◽  
Significant Factors

Predators and parasitoids used for biological control must possess good dispersal potential in order to ensure spatially uniform and cost-effective control. The rate of dispersal of Perillus bioculatus (F.) (Hemiptera: Pentatomidae), a predator of the Colorado potato beetle (Leptinotarsa decemlineata), was measured following central release in 0.025-ha potato plots. Factors influencing predator dispersal were also studied under controlled conditions in plant growth chambers. Temperature, predator size as affected by instar, and physiological age with respect to the completion of feeding during the intermolt stage were found to be significant factors. Predator density was also evaluated because of the strong tendency for this species to aggregate, thereby influencing dispersal. Results can be used to develop predictive models for inundative releases of P. bioculatus.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document