Life History and Cost Analysis for Continuous Rearing of Perillus bioculatus (Heteroptera: Pentatomidae) on a Zoophytogenous Artificial Diet

2004 ◽  
Vol 97 (3) ◽  
pp. 807-812 ◽  
Author(s):  
T. A. Coudron ◽  
Y. Kim
Keyword(s):  
Life History ◽  
Cost Analysis ◽  
Artificial Diet ◽  
Perillus Bioculatus ◽  
Heteroptera Pentatomidae

Performance of Arma chinensis reared on an artificial diet formulated using transcriptomic methods

2018 ◽  
Vol 109 (1) ◽  
pp. 24-33 ◽  
Author(s):  
D.Y. Zou ◽  
T.A. Coudron ◽  
L.S. Zhang ◽  
X.S. Gu ◽  
W.H. Xu ◽  
...  
Keyword(s):  
Life History ◽  
Transcriptome Analysis ◽  
Artificial Diet ◽  
Molecular Mechanisms ◽  
Wheat Germ Oil ◽  
Tuna Fish ◽  
Life History Parameters ◽  
Additional Information ◽  
Proteomic Data ◽  
Diet Formulation

AbstractAn artificial diet formulated for continuous rearing of the predator Arma chinensis was inferior to natural prey when evaluated using life history parameters. A transcriptome analysis identified differentially expressed genes in diet-fed and prey-fed A. chinensis that were suggestive of molecular mechanisms underlying the nutritive impact of the artificial diet. Changes in the diet formulation were made based on the transcriptome analysis and tested using life history parameters. The quantity of pig liver, chicken egg, tuna fish, biotin, nicotinamide, vitamin B6, thiamine, riboflavin, vitamin C, L-glutamine, and sucrose was reduced, and wheat germ oil, calcium pantothenate and folic acid were increased. Ecuadorian shrimp was added as a partial substitute for tuna fish. Several parameters improved over six generations, including increased egg viability, and decreased egg and adult cannibalism. Additionally, several parameters declined, including longer developmental times for 2nd–5th instars, and decreased nymphal weights. The improvements in life history parameters support the use of transcriptome analyses to help direct formulation improvements. However, the decline in some parameters suggests that additional information, e.g., proteomic data, may be useful as well to maximize diet formulations.

scholarly journals Development of a Method for Rearing Nezara viridula (Heteroptera: Pentatomidae) on a Semi-solid Artificial Diet

2021 ◽  
Vol 21 (5) ◽  
Author(s):  
Maribel Portilla ◽  
Gadi V P Reddy
Keyword(s):  
Artificial Diet ◽  
Petri Dish ◽  
Mass Rearing ◽  
Instar Nymph ◽  
Nezara Viridula ◽  
Total Production ◽  
Natural Hosts ◽  
Heteroptera Pentatomidae ◽  
Petri Dishes ◽  
Semi Solid

Abstract A method for rearing the southern green stinkbug, (Nezara viridula L.) (Heteroptera: Pentatomidae), using a modified lygus semi-solid artificial diet was developed. First to second-instar nymph were reared in a density of 631.5 ± 125.05 eggs per Petri-dish (4 cm deep × 15 cm diam). Second instar to adult were reared in a density of 535.0 ± 112.46 s instar nymphs per rearing cage (43 × 28 × 9 cm). Mating and oviposition occurred in popup rearing cages (30 × 30 cm), each holding 60–90 mixed sex adults of similar age. Adults emerged 35.88 ± 2.13 d after oviposition and survived for an average of 43.09 ± 9.53 d. On average, adults laid 223.95 ± 69.88 eggs in their lifetime, for a total production of 8,099 ± 1,277 fertile eggs/oviposition cage. Egg fertility was 77.93% ± 16.28. Egg masses held in petri-dishes had a total hatchability of 79.38% ± 20.03. Mortality of early nymphs in petri-dishes was 0.64% ± 0.12 for the first instar and 1.37% ± 0.45 for second instar. Late nymphal mortality in rearing cages was 1.41% ± 0.10, 3.47% ± 1.27, and 4.72% ± 1.29 for the third, fourth, and fifth instars, respectively. Survivorship from nymphs to adults was 88.48% ± 2.76. Using artificial diet for rearing N. viridula could reduce cost by avoiding time-consuming issues with daily feeding fresh natural hosts and insect manipulation. It could increase reliability and simplicity of bug production, which should facilitate mass rearing of its biological control agents.

scholarly journals ХИЖИЙ КЛОП PERILLUS BIOCULATUS (HETEROPTERA, PENTATOMIDAE) ЯК АГЕНТ БІОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ РОСЛИН

2020 ◽  
Vol 18 (1-2) ◽  
pp. 80-87
Author(s):  
V. P. Barkar ◽  
T. Yu. Markina
Keyword(s):  
Solanum Tuberosum ◽  
Leptinotarsa Decemlineata ◽  
Galleria Mellonella ◽  
Solanum Tuberosum L ◽  
Tenebrio Molitor ◽  
Perillus Bioculatus ◽  
Heteroptera Pentatomidae

Наведено аналіз наукових літературних джерел щодо еколого-біологічних особливостей хижого клопа Perillus bioculatus (Fabricius, 1775) – відомого ентомофага колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata Sаy, 1824). Розглянуто доцільність використання даного виду як агента біологічного захисту рослин, зокрема насаджень картоплі (Solanum tuberosum L, 1753). Проаналізовано вітчизняний та европейський досвід акліматизації клопів у 60–70 роках ХХ сторіччя. В Україні локальні популяції Perillus bioculatus виявлені в Степу та Лісостепу, що вказує на екологічну гнучкість та адаптацію виду до місцевих умов, їх сприятливість для його повноцінного розвитку. На цей час біологічні особливості периллюса вивчено досить детально, що є підставою для його господарського використання. Трофічна спеціалізація клопа– представники родини листоїди, зокрема колорадський жук, але у країнах Європи спостерігається живлення іншими видами комах. У другій половині минулого сторіччя в багатьох країнах розпочались активні дослідження з визначення можливостей штучного розведення даного виду Perillus bioculatus як агента біологічного захисту рослин. Особливну увагу було приділено умовам зберігання особин. Оптимальним режимом утримання клопів є: температура повітря – +25–27°С, відносна вологість повітря – 70–75%, фотоперіод – 16 годин день/8 годин ніч. Як свідчить досвід вітчизняної технічної ентомології, для годування клопа у штучних умовах можливе використання личинок мучного хрущака (Tenebrio molitor Linnaeus, 1758.) та великої вощинної молі (Galleria mellonella Linnaeus, 1758). Відзначено перспективність виготовлення штучних поживних сумішей. Для вирощування клопа цілком придатним є обладнання, що використовується для розведення інших ентомофагів. Для потреб біометоду найдоцільніше використання клопа в личинковій стадії, оскільки дорослі комахи здатні покидати місця випуску, особливо за своєї високої щільності. Проте, ефективної технології масового розведення та використання даного виду до цього часу не існує.

EFFECTS OF LOW RATES OF PREDATION ON SELECTED LIFE-HISTORY CHARACTERISTICS OF PODISUS MACULIVENTRIS (SAY) (HETEROPTERA: PENTATOMIDAE)

1990 ◽  
Vol 122 (2) ◽  
pp. 271-283 ◽  
Author(s):  
Robert N. Wiedenmann ◽  
Robert J. O’Neil
Keyword(s):  
Life History ◽  
Tenebrio Molitor ◽  
Green Bean ◽  
Large Prey ◽  
Podisus Maculiventris ◽  
Reproductive Patterns ◽  
Small Prey ◽  
Life History Characteristics ◽  
Heteroptera Pentatomidae ◽  
Survival Patterns

AbstractReproductive and survival patterns of the heteropteran predator Podisus maculiventris (Say) (Heteroptera: Pentatomidae) were measured under low prey inputs. A single prey, mealworm larva (Tenebrio molitor L.), of one of two sizes (120 or 30 mg), was given to predators for a 24-h period every 1, 2, 4, 8, or 16 days. Additional treatments included: predators provided prey in excess of attack rates; predators given no food; and predators given green bean slices only. Results showed that predators provided with prey survived regardless of feeding interval. When given large prey, predators showed reproductive patterns that were not clearly reflective of feeding interval; only predators fed at 8- and 16-day intervals showed reduced fecundity. When given small prey, the reproductive patterns of predators clearly reflected the feeding intervals. Predators that were fed less frequently laid fewer eggs, less often, and later in life.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document