Статуетки єгипетсько-александрійської тріади Ісіди – Осіріса (Серапіса) – Гора (Гарпократа) першої половини І тис. н. е. з території українського Лісостепу: випадкові знахідки чи доказ сповідування культу

Зібрано та проаналізовано відомості про знахідки на території українського Лісостепу предметів єгипетсько-александрійського культу Ісіди – Осіріса (Серапіса) – Гора (Гарпократа). Подано характеристику статуеток названих божеств, встановлено вигляд деяких із них. Піднято проблеми їхнього походження і можливих шляхів проникнення на територію України. Висвітлюється питання функціонального призначення такого типу релігійних предметів. Обґрунтовується можливість сповідування цього культу окремими представниками населення лісостепової зони України першої половини І тис. н. е. Ключові слова: східний культ, божества Ісіда – Осіріс (Серапіс) – Гор (Гарпократ), бронзові статуетки, український Лісостеп

Новгородоцькі собори в добу конфесіоналізації “руської віри” (кінець XVI ст.)

У межах комплексного аналізу соборового процесу в Унійній церкві кінця XVI – початку XVIІ ст. розглядаються два Новгородоцькі собори – “трилітній” 1588 р. і генеральний 1596 р. Єпископські й митрополичі собори були одним із найбільш ефективних еклезіальних інститутів, за допомогою яких Церква й держава конфесіоналізували публічний простір. Зʼясовано обставини проведення єпархіяльного зібрання 1588 р., особливості його судових функцій, склад учасників, характер дискусій, канонічно-правову основу ухвалених постанов. Констатується, що проведення Новгородоцького собору 1596 р. було зумовлене наростаючими змінами в православній культурі русинів, логікою внутрішнього розвитку Руської церкви та зовнішніми імпульсами та стало важливим інституційним інструментом реалізації пастирської програми реформування “руської віри” напередодні проголошення Берестейської унії. Зазначено, що рішення цього собору вплинули на спрямованість і зміст програми оновлення київського християнства та практичну імплементацію ідеї регіонального поєднання з Римським Апостольським престолом. Наголошено, що соборові документи засвідчують існування в Київській митрополії оригінальної теологічної думки щодо моделі реформування “грецької віри” в Речі Посполитій. Ключові слова: “генеральні” та “помісні” собори, Руська церква, Михайло (Рагоза), Стефан Зизаній, братства, Берестейська унія

Religious Art under the auspices of the Basilian Order in the 18th century

The article considers the influence of Basilian monasteries on the development of ecclesiastical art of the Ukrainian Uniate church. Chronological frames cover the most vital development of the Uniat church during the middle and second part of the 18th century. Significant changes in the equipment of the churches of the OSBM monasteries, which were the result of the attention of the higher clergy, are highlighted. The main conclusion of the article is that in the middle – second half of the 18th century, OSBM had a significant emphasis on the establishment of the denomination by means of religious art in the adopting of the new Rococo style. It was a rather decisive removal from the ecclesiastical tradition, which included both the advantages of stylistic renewal with detailed symbolics and semantics of images, and the danger of “blurring” the pictorial identity of the Eastern rite. Key words: Basilian Order, religious art, monastic church, iconostasis, altar

Передумови становлення спіритизму та його вплив на активізацію британського “магічного відродження” в контексті наукової думки

Розглядається історія спіритуалізму, як частини наукової думки Вікторіанської Британії та його вплив на активізацію релігійно-культурного процесу “магічного відродження” в ХІХ ст. Встановлено, що спіритизм, отримав велику популярність в Британії та фактично став альтернативною формою релігії. Визначено, що серед прихильників даних практик була значна кількість представників інтелектуальної спільноти, зокрема вчених, які намагались розкрити механізми спіритичних практик. Обґрунтовано, що на території Британії явище “магічного відродження” активізувало поширення містичних ідей та діяльність езотеричних товариств, які представляли собою альтернативні релігійні інститути. Встановлено відмінності окультних товариств від релігійних організацій: окультні товариства не мали такої жорсткої догматики як традиційні релігійні організації; багато їхніх адептів, зокрема вчених, належали до світської спільноти. Ключові слова: історія, спіритизм, окультизм, наука, Британія, “магічне відродження”

Столітня діяльність Свідків Єгови в Україні

Висвітлено історію розвитку громади Свідків Єгови на українських теренах протягом останніх ста років. Охарактеризовано релігійну політику польської та румунської влади на західноукраїнських землях. Проаналізовано репресивну складову антирелігійної політики компартійно-радянського режиму в Україні впродовж 1939–1989 рр., а також визначено перспективи подальшого дослідження цієї проблеми. Звернена увага на виселення Свідків Єгови до Сибіру під час проведення операції “Північ” у післявоєнний період. Описано умови реєстрації цієї релігійної громади в УРСР. Наведено сучасні факти переслідувань її пред-ставників з боку внутрішніх органів безпеки Російської Федерації. Введено у науковий обіг деякі нові матеріали з архівів МДБ-КДБ та спогадів очевидців. Ключові слова: компартійно-радянський режим, репресії, депортація, Свідки Єгови, Дослідники Біблії, операція “Північ”, легалізація

Старообрядництво на тлі релігійного життя в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст.: історіографія питання

Розглянуто основні напрямки історичних досліджень, що сформувалися у ХІХ–ХХІ ст. Розкрито особливості історіографічної традиції дослідження питань старообрядництва православної церкви та їх взаємодії між собою. Виявлено, що дореволюційні праці висвітлюють дані питання побіжно, але містять цінний довідково-статистичний матеріал. Обґрунтовано, що характерною рисою праць радянських авторів був традиційний антиклерикальний підхід до розв’язання даної проблеми. Зроблено висновок, що ґрунтовні наукові дослідження історії старообрядців відновилися тільки в пострадянський період, однак і вони страдають описовістю та регіональною обмеженістю у вивченні цього питання. Досі відкритими залишаються питання духовного, суспільного та економічного життя старообрядницьких громад. Проілюстровано перспективність подальшого вивчення цієї теми у вітчизняній науці. Ключові слова: історіографія, Православна церква, розкол, старообрядництво

Діяльність викладачів Київської духовної семінарії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Досліджено діяльність викладачів Київської духовної семінарії. Розглянуто обов’язки керівництва навчального закладу: ректора – безпосереднього начальника навчального закладу і відповідального за його благоустрій; інспектора – другої після ректора особи; помічників інспектора, чия роль була особливо вагомою у виховному процесі. З’ясовано, що законодавчо діяльність викладачів Київської духовної семінарії регулювалася §§ 56–64 статуту духовних семінарій. Простежено зміни загальної кількості та складу викладачів протягом досліджуваного періоду. Встановлено, що їхня кількість змінювалася залежно від штатів і, протягом досліджуваного періоду, коливалася в межах 19–35 осіб. З’ясовано розміри заробітної плати викладачів і їхня залежність від навчального навантаження. На прикладі Київської духовної семінарії обґрунтовано, що кадрова політика вищого церковного керівництва була основною в його русифікаторському курсі. Встановлено рівень залежності діяльності наставників від вказівок з відомств Св. Синоду, митрополита Київського та Київської духовної академії (до введення в дію семінарського статуту 1867 р.). Ключові слова: Православна церква, середня духовна освіта, духовні семінарії, Київська духовна семінарія, викладачі, вчителі, наставники, священники, духовенство

Зі Львова до Єрусалиму: бернардинець Норберт Ґоліховський та його путівник Святою Землею (1896)

У дослідженні проведено аналіз путівника по Святій Землі авторства львівського ченця-бернардинця Норберта Ґоліховського. Протягом 1888–1894 рр. автор путівника перебував у Палестині як місіонер. На основі зібраних матеріалів та наукових видань чернець видав у 1896 р. путівник християнськими місцями Близького Сходу. У статті проведено аналіз тематичного наповнення путівника. Визначено мету його створення та місце серед бернардинських видань про Святу Землю. Ключові слова: Норберт Ґоліховський, францисканці, бернардинці, путівник, Свята Земля, Єрусалим

Малоизвестные издания типографии Львовского Успенского Ставропигийского братства о праздновании Юбилейных годов (“Annus sanctus”) во Львовской епархии в XVIII в.

Рассматриваются малоизвестные источники о праздновании Юбилейного года во Львовской епархии в XVIII веке – универсал епископа Афанасия Шептицкого 1722 г. и книга “Милостивое лето” (1776), напечатанные в типографии Львовского Успенского братства. Анализируется их структура и содержание в контексте окцидентальных тенденций в Греко-католической церкви. Изучены вопросы библиографии не сохранившейся грамоты Львовского епископа Льва Шептицкого о праздновании Великого Юбилея 1776 г. и единственного известного экземпляра книги “Милостивое лето”, содержащей чинопоследования празднику. В приложении впервые публикуется полностью текст печатного бланка универсала Афанасия Шептицкого 1722 г. Ключевые слова: типография Львовского братства, печатные бланки, кириллические издания, Львовская епархия, Афанасий Шептицкий, Лев Шептицкий, Юбилейный год

Religious Rituals and Customs of Lithuanian Exiles in Siberia (1945–1960)

The analysis is based on ethnographic fieldwork material. It is marked that the religion and religious rituals occupied multidimensional place during different periods of exile in Siberia and form of these rituals and customs often depended on the specificity of life in exile. At the moment of deportation and initial settlement in exile, individual and collective prayers were of utmost importance. Besides, the graveyards established in the places of exile also used the place for performance of religious ceremonies. The most significant collective ritual among the Siberian exiles were the May worship in barracks or a residential house. Field research data show that the collective rituals integrated the exiles on the basis of religion and became the means of preserving religious and national identity. The analysis is based on ethnographic fieldwork material. Keywords: religion, exiles, Siberia, religious customs and rituals, prayers, hymns, May worship