International Academy of Perinatal Medicine (IAPM) guidelines for screening, prediction, prevention and management of pre-eclampsia to reduce maternal mortality in developing countries

Approximately 800 women die from pregnancy or childbirth-related complications around the world every day, 99% of which occur in developing countries. In majority of cases deaths are related to pre-eclampsia and eclampsia. The purpose of new adjusted and simplified IAPM guidelines is specifically lowering maternal mortality by decreasing preventable deaths in developing countries (particularly in remote rural areas) by using rather cheap medicines used to control chronic and gestational hypertension, prevent pre-eclampsia in high-risk pregnancies and treat severe pre-eclampsia and eclampsia. IAPM guidelines should be implemented and evaluated in each developing country respecting specific problems, needs and resources. It is of essential importance to: 1. Identify specific high-risk pregnancies, 2. Commence timely appropriate ASA and calcium supplementation, 3. Organize basic antenatal care and adequate referral of pregnancies with early onset of pre-eclampsia to the appropriate institutions and ensure induction of labour in well-equipped delivery facility for women with near-term and term pre-eclampsia 4. Ensure Magnesium sulphate availability to prevent severe pre-eclampsia and eclampsia-related maternal deaths, and 5. Identify specific barriers for implementation of these guidelines and correct them accordingly. Only by systematic implementations of these guidelines, we may have a chance to decrease the mortality of pre-eclampsia an its complications as a killer number one of mothers in developing countries.

SSR and SNP genetic profiling of Armenian grape cultivars gives insights into their identity and pedigree relationships

The South Caucasus is recognised as the primary Vitis vinifera L. (grapevine) domestication centre and has a high diversity of wild and cultivated grapevines. Archaeological findings indicate that winemaking activities have existed in Armenia for more than 6,000 years, viticulture being one of the most important activities of the modern Armenian agricultural sector. Despite this relevance, some grapevines in local collections have not yet been properly identified, thus hindering the efficient conservation, characterisation and eventual use of autochthonous genetic resources. In the present study, a combined SNP and SSR profiling strategy was used for the genetic identification of a series of grapevine accessions from the Grape Collection of the International Academy of Viticulture and Winemaking in Nalbandyan, presumed to be autochthonous Armenian varieties. The results provided useful information for the correct identification of these genetic resources, revealing multiple cases of synonyms, homonyms and misnames. The genetic data made it possible to confirm the pedigree proposed for some of the cultivars identified in this study and to clarify the origin of others. In addition, we propose, for the first time, a series of new trios and duos involving autochthonous Armenian grapevines. The singularity of this genetic pool compared to other Western and Central European varieties, as well as the potential novel sources of variability in traits of interest (e.g., seedlessness) that were found, highlight the importance of improving knowledge of the Armenian grapevine genetic pool.

The International Academy of Cytology standardized reporting of breast fine-needle aspiration biopsy cytology: A 2 year’s retrospective study with application of categories and their assessment for risk of malignancy

Objectives: Breast cancer is the most common cancer in women worldwide. The fine-needle aspiration biopsy (FNAB) may be used as the first-line pathological investigation for evaluation and early diagnosis of the breast lesion. The FNAB helps to differentiate malignant from benign lesions. In the present study, we categorized the breast FNAB cases according to the International Academy of Cytology Yokohama System (IACYS) for reporting breast FNAB cytology and to assess the risk of malignancy (ROM) for each category. Material and Methods: A retrospective data of breast lesions were retrieved from the archives of pathology department between January 2018 and December 2019. The study got approval from the Institutional Ethics Committee. Only 123 cases with cytology and histopathological correlation were included in this study. The cytological category was given according to IACYS for reporting breast FNAB cytology. Results: The FNAB results were include as insufficient material 3.25% (4/123), benign 46.34% (57/123), atypical 12.2% (15/123), suspicious for malignancy (SM) 4.88% (6/123), and malignant 33.33% (41/123). The ROM was 50%, 7.27%, 40.0%, 83.33%, and 97.5% for NS, benign, atypical, SM, and malignant, respectively. Conclusion: FNAB is an important tool in the diagnosis and management of breast lesions, especially in financial constrained developing countries like India with limited resources, where practice of core needle biopsy is limited. The 5-tier IACYS for reporting breast FNAB improves the reproducibility of cytology reports across the world and helps in triaging the breast lesion patients.

ВМІННЯ ФОРМУЛЮВАТИ ПРОФЕСІЙНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЯК СКЛАДОВА КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА

У статті представлено теоретичний огляд специфіки мовленнєвої діяльності психолога, особливостей його професійного висловлювання, яке виступає як одиниця психологічного впливу на клієнта в процесі психологічного консультування. Визначено критерії професійного висловлювання психолога. Представлені результати виявлення рівнів сформованості вміння формулювати професійне висловлювання у майбутніх психологів як складової їх комунікативно-мовленнєвої компетентності. Наголошено на тому, що підготовка майбутнього фахівця повинна бути орієнтована на формування психолога-професіонала, який має високий рівень професійної культури, культури мовленнєвого спілкування, повинен володіти компетентністю взагалі, комунікативною компетентністю, і, зокрема, комунікативно-мовленнєвою компетентністю. Культура мовленнєвого спілкування психолога є комплексним утворенням особистості фахівця, яке виступає складовою поведінкового компоненту його культури спілкування, і має місце на фазі реалізації ним мовленнєвих дій за допомогою мовленнєвих засобів, адекватних цілям професійного спілкування. Тому майбутній психолог повинен прагнути до постійного вдосконалення власної мовленнєвої діяльності. В результаті експериментального дослідження рівнів сформованості вміння формулювати професійні висловлювання у майбутніх психологів за допомогою розроблених нами методів дослідження та на основі визначених нами критеріїв професійного висловлювання психолога було виявлено недоліки професійної комунікативно-мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців у ЗВО. Констатовано значну кількість студентів з низьким рівнем сформованості вміння формулювати професійні висловлювання. Доведено необхідність розробки й впровадження психотехнологій формування та розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності в освітній процес з метою підвищення ефективності комунікативно-мовленнєвої підготовки майбутніх психологів. Зокрема, доцільно впроваджувати активні методи навчання з метою набуття студентами професійних навичок мовленнєвої взаємодії та оволодіння ними вмінням формулювати професійні висловлювання у вирішенні практичних ситуацій, наближених до реальних умов професійної діяльності. Література Абрамова, Г.С. (2003). Практическая психология : учебник [для студ. вузов]. Москва : Академический проект. Артемова, О.І. (2014). Формування комунікативної компетенції майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics, 5, 10–16. Бондаренко, А.Ф. (1991). Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). Киев. Bondarenko, A.F., & Fedko, S.L. (2017). Соціокультурна компетентність практикуючих психологів: сучасний стан і перспективи. Психолінгвістика, 21(1), 23–40. https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/39. Варфоломєєва, О.В. (2007). Концептуальні принципи професійного становлення психотерапевтів: акмеологічний підхід. Вісн. НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць, 2(20), Ч.1., 60–63. Василюк, Ф.Е.(1996). От психологической практики к психотехнической теории. Московский психотерапевтический журнал. 1,15–32. Васьковская, С.В., & Горностай, П.П. (1996). Психологическое консультирование: ситуационные задачи. Киев : Вища школа ISBN 5-11-004695-6. Васьківська, С.В. (2011). Основи психологічного консультування : підручник для студ. вищ. навч. закладів. Київ : Ніка-Центр. Герасіна,С. (2017). Ділова компетентність як детермінанта соціально-комунікативної компетентності студентської молоді. Психолінгвістика. Психолингвистика, 22(1), 43–57. https://doi.org/10.5281/zenodo.1087466 Горностай, П.П. (2000). Консультативная психология : Теория и практика проблемного подхода.Киев. ISBN 978-966-521-720-6. Калина, Н.Ф. (2000). Лингвистическая психотерапия. Киев Пов’якель, Н.І., & Федоренко, А.Ф. (2010). Практична психологія професійної адаптації/ дезадаптації: навчальний посібник (для студентів психологічних спеціальностей). Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Семиченко, В.А. (1998). Психология речи. Киев. Терлецька, Л.Г. (1997). Ігри, в які грають дорослі (досвід навчання практичних психологів системи освіти). Практична психологія : теорія, методи, технології. Київ, 220–226. Ханецька, Т.І. (2010). Культура мовленнєвого спілкування психолога : навчальний посібник (для студентів психологічних спеціальностей). Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Чепелєва, Н.В. (1997). Формування професійної культури майбутніх практичних психологів. Методи підготовки фахівців до професійного спілкування. Черкаси, Кн. 1, 34–42. Чепелєва, Н.В. (1999). Формування професійної компетентності в процесі вузівської підготовки психолога-практика. Актуальні проблеми психології : наук. записки. Київ, 19, 271–278. Шевченко, Н.Ф. (2003). Особливості професійного висловлювання психолога-консультанта. Проблеми загальної та теоретичної психології : зб. наук. праць. Київ, Т. 5. Ч. 1, 293–299. Carroll, D.W. (2007). Patterns of student writing in a critical thinking course: A quantitative analysis. Assessing Writing, 12, 213–227. Lord, S.P., Sheng, E., Imel, Z.E., Baer, J., & Atkins, D.C. (2015). More than reflections : Empathy in motivational interviewing includes language style synchrony between therapist and client. Behavior therapy, 46(3), 296–303. Vygranka, Т. (2019). The features of formation of speech c ompetence of future philologists in the educational process of institution of higher education. International Academy Journal Web of Scholar. 5(35), 26–30. https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31052019/6502

Risk Stratification of Breast Fine-Needle Aspiration Biopsy Specimens Performed without Radiologic Guidance by Application of the International Academy of Cytology Yokohama System for Reporting Breast Fine-Needle Aspiration Cytopathology

<b><i>Background and Objective:</i></b> The International Academy of Cytology (IAC) Yokohama system for reporting breast fine-needle aspiration biopsy (FNAB) cytopathology has been proposed to standardize breast FNAB reporting. The aim of this study was to categorize breast FNAB cases performed by palpation without radiological guidance according to the IAC system, establish the risk of malignancy (ROM) for the categories and assess the system’s utility, pitfalls, and implications in low-resource/financial constraint settings. <b><i>Methods:</i></b> A retrospective analysis of palpation-guided FNAB of breast lesions performed without radiological guidance between January 2016 and December 2019 was carried out and was correlated with follow-up biopsies wherever available. A total of 1,089 cases were recategorized using the IAC Yokohama system. Histopathology follow-up was available for 400 cases. The data were analysed for ROM, positive predictive value (PPV), and negative predictive value (NPV). <b><i>Results and Discussion:</i></b> Out of 1,089 cases, 4.3% (<i>n</i> = 47) cases were categorized as insufficient, 82% (<i>n</i> = 893) as benign, 2.8% (<i>n</i> = 31) as atypical, 2.7% (<i>n</i> = 29) as suspicious of malignancy, and 8.2% (<i>n</i> = 89) as malignant. Some 400 cases had a follow-up biopsy, based on which, the ROM for the categories were 33.3%, 0.4%, 37.5%, 96%, and 100%. The NPV for the benign category was 99.6%. The PPV of the malignant category was 100%, that of combined suspicious of malignancy and malignant categories was 99%, and of combined atypical, suspicious of malignancy, and malignant was 90.6%. <b><i>Conclusion:</i></b> The IAC Yokohama system is useful in standardizing the reporting of cytopathology of breast lesions. FNAB with radiological guidance is ideal but in cases of finance/resource constraints, FNAB by palpation alone is satisfactory if the test result is in the benign, suspicious of malignancy, or malignant categories, which constitute 91.5% of the cases in this study. A repeat ultrasound-guided FNAB and/or core needle biopsy should be recommended for cases in the insufficient/inadequate or atypical categories.

Fine-Needle Aspiration Biopsy Cytopathology of Breast Lesions Using the International Academy of Cytology Yokohama System and Rapid On-Site Evaluation: A Single-Institute Experience

<b><i>Introduction:</i></b> Breast cancer is rapidly emerging as the leading cause of cancer in Indian women. Robust cytopathology and histopathology services are required to tackle this growing burden. The use of rapid on-site evaluation (ROSE) and the International Academy of Cytology (IAC) Yokohama System for Reporting Breast Fine-Needle Aspiration Biopsy (FNAB) Cytopathology, which offers structured protocols, are expected to improve breast cytopathology reporting. <b><i>Methods:</i></b> We retrieved the cytopathology slides, categorized them by the IAC Yokohama System and histopathology data of all the patients who had been investigated for breast lesions from September 2016 to December 2018, and compared the cytopathology and histopathology. Risk of malignancy (ROM) and performance metrics, like sensitivity, specificity, predictive values, accuracy, and area under the curve were computed. <b><i>Results:</i></b> A total of 1,147 FNABs were evaluated, of which 442 (38.5%) underwent ROSE and 624 (54.4%) histopathology. Reported using IAC categories, our cohort recorded 4.9% inadequate, 65.3% benign, 7.8% atypical, 3.3% suspicious for malignancy, and 18.7% malignant lesions. The overall sensitivity and specificity for identifying in situ and malignant lesions were 99.1% and 99.3%, respectively, and were substantially improved by ROSE. ROSE improved the concordance between cytopathology and histopathology from 76.9% to 90.2%, by reducing inadequate (<i>p</i> &#x3c; 0.001) cases. The ROM increased along a gradient from inadequate to malignant categories, with the gradient being sharpened by ROSE. The false negativity rate was 0.7% and false positivity rate 0%. <b><i>Conclusion:</i></b> Incorporating ROSE and the IAC Yokohama System for breast cytopathology reporting improves accurate diagnosis of breast lesions, prevents missed diagnoses, and provides reliable estimates of ROM. These protocols also aid in standardizing a reproducible system for monitoring and auditing of breast pathology services, identify areas that need strengthening, and improve training at pathology centers.

Sharp Bounds for the Inverse Sum Indeg Index of Graph Operations

Vukičević and Gasperov introduced the concept of 148 discrete Adriatic indices in 2010. These indices showed good predictive properties against the testing sets of the International Academy of Mathematical Chemistry. Among these indices, twenty indices were taken as beneficial predictors of physicochemical properties. The inverse sum indeg index denoted by ISI G k of G k is a notable predictor of total surface area for octane isomers and is presented as ISI G k = ∑ g k g k ′ ∈ E G k d G k g k d G k g k ′ / d G k g k + d G k g k ′ , where d G k g k represents the degree of g k ∈ V G k . In this paper, we determine sharp bounds for ISI index of graph operations, including the Cartesian product, tensor product, strong product, composition, disjunction, symmetric difference, corona product, Indu–Bala product, union of graphs, double graph, and strong double graph.