ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ПРИЙОМИ В МАНІПУЛЯТИВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Political discourse defined by linguists as persuasive discourse effectively employs the ability of language to communicate and give shape to reality. Socrates and Aristotle were well aware of the power of language to distort perception and influence behavior, and thus be a tool, or weapon, for achieving the speaker’s goals. Based on principles worked out by Classical rhetoricians modern rhetoric is revived on a new basis synthesizing theoretical data of pragmatics, psycholinguistics and communication theory. As a result, the emphasis is laid not upon sharing knowledge but rather upon forming the opinion. Language of politics nowadays tends to be ambiguous, indefinite and vague. Political discourse provides contexts in which the speaker doesn’t mean exactly what the words literally mean. That is, the speaker’s denotation differs from the semantic meaning. Political discourse defined by linguists as persuasive discourse effectively employs the gift of language to communicate and give profile to reality. Politicians use a wide range of language means to manipulate the electorate: euphemisms, jargon, gobbledygook, inflated language, simplified or overcomplicated syntax. Politics seems to be the realm of doublespeak which is presented as a heterogeneous phenomenon providing cloudy vagueness of political language. The influence on addressee’s perception is conveyed due to manipulative potential of language. The enormous power is in the meaning of the words, what they mean to the human being who hears them. Far more than simple communication, truth, falsehood and the infinite shades between them, words have the power to manipulate other people’s thinking and behavior. On grammatical level one of the characteristic traits of political discourse (especially political slogans) is the use of verbless sentences. Verbless sentences in the English language may be viewed in the context of nominalization trend. It must be noted that verbless sentences in the analytical English language break all grammatical norms. Hence designed to mislead, Doublespeak is presented as a heterogeneous phenomenon providing cloudy vagueness of political language.Key words: political discourse, doublespeak, euphemisms, simplified or overcomplicated syntax, verbless sentences, nominalization. Політичний дискурс, визначений мовознавцями як дискурс переконання, ефективно використовує здатність мови спілкуватися та формувати уявлення про реальність. Сократ та Аристотель добре усвідомлювали силу мови спотворювати сприйняття та впливати на поведінку, а отже, бути інструментом чи зброєю для досяг-нення цілей мовця. На основі принципів, вироблених класичними риторами, сучасна риторика відроджується на новій основі, синтезуючи теоретичні дані прагматики, психолінгвістики та теорії комунікації. Як результат, акцент робиться не на обміні знаннями, а на формуванні відповідної думки та поглядів. Мова політики в наш час має тенденцію бути неоднозначною, невизначеною та розмитою. Політичний дискурс вводить контексти, в яких оратор не має на увазі саме те, що буквально означають слова. Тобто денотат мовця відрізняється від семантичного значення. Політичний дискурс, визначений лінгвістами як персуазивний, ефективно застосовує дар мови спілкуватися та впливати на свідомість слухачів. Політики використовують широкий спектр мовних засобів для маніпулювання електоратом: евфемізми, жаргонізми, спрощений або ускладнений синтаксис. Політика здається цариною подвійної мови, яка подається як різнорідне явище, що забезпечує невизначеність мови політики. Вплив на сприйняття адресата передається завдяки маніпулятивному потенціалу мови. Велике значення має семантика слів, те, що вони означають для людини, яка їх чує. Слова на позначення правди, брехні мають силу маніпулювати мисленням та поведінкою інших людей. На граматичному рівні однією з характерних рис політичного дискурсу (особливо політичних гасел) є використання бездієслівних речень. Бездієслівні речення в англійській мові можна розглядати в контексті тенденції номіналізації. Слід зазначити, що бездієслівні речення в аналітичній англійській мові порушують усі граматичні норми. Отже, розроблена для введення в оману, подвійна мова представлена як неоднорідне явище, що забезпечує невизначеність мови політики.Ключові слова: політичний дискурс, евфемізми, спрощений і ускладнений синтаксис, бездієслівні речення, номіналізація.

Употреба на пълен и кратък член в безглаголни изречения / The Use of the Long and the Short form of the Definite Article in Verbless Sentences

The paper clarifies cases of variation in choosing between the long and the short form of the definite article in out-of-context verbless sentences. Keywords: definite article, long and short form, verbless sentences

The Derivation of ‘Verbless’ Sentences in Arabic: A Probe-Goal-Agree Approach

In this paper, I provide an analysis of ‘verbless’ sentences in Arabic (mainly, the Standard variety, SA) in light of the claims of the feature-based probe-goal-Agree system of Chomsky (2001, 2004) and such assumptions as held by Biberauer et al. (2010) about probe-goal Agree relations being parameterized according to the feature-structure of functional elements derived in sentence structure. This analysis is essentially different from previous analyses in the literature relating to ‘verbless’ sentences in Arabic, such as Benmamoun’s (2008). In the present analysis, verbal inflection is the product of the valuation of a T-feature of verbs – i.e., [uT], as the unvalued uninterpretable counterpart of [iT] of tense (T as a node in sentence structure) in the syntax of languages. Using this framework of assumptions, I subsequently extend on Halila’s (1992) analysis of the famma-construction in Tunisian Arabic. In such constructions, famma-raising is the result of the verb-like nature of famma as an auxiliary or copula, which ultimately enters a probe-goal-Agree relation with T for tense interpretation at Logical Form (LF) in the syntax.

The Analysis of Verbless Sentences

This paper aims to discuss the analysis of verbless sentences in Modern Standard Arabic (MSA) within the Lexical Functional Grammar (LFG) framework. It discusses the previous analyses in transformational grammar and shows some problems in these analyses, arguing that LFG is more flexible and able to analyze this kind of sentences with fewer problems. This paper argues that verbless sentences in MSA should be divided into two types: the first is when the second part of a verbless sentence is an adjective, and in this type, we argue that the adjective should be analyzed as a predicate within the single-tier analysis. The second type is verbless sentences that contain a nonadjectival complement, and this type is analyzed as containing a null copula within the double-tier analysis.

Predication Transformation: A parallel corpus-based study of Russian verbless sentences and their English translations

<p class="Default">Artykuł przedstawia opartą na korpusie, kontrastywną analizę predykacji związanej z tłuma­czeniem zdań bezczasownikowych z języka rosyjskiego na język angielski w oparciu o pilotażowy paralelny korpus składający się z opartego na dialogach języka rosyjskiego <em>Braci Karamazow </em>Fiodora Dostojewskiego (1880) i angielskiego tłumaczenia Peveara i Volokhonsky <em>The Brothers Karamazov </em>(1990). W przeciwieństwie do angielskiego, znanego z zależności od frazy werbalnej z osobową formą czasownika, rosyjski pozwala na użycie zdań bezczasownikowych bardziej pro­duktywnie niż jakikolwiek inny język indoeuropejski (McShane, 2000; Kopotev, 2007). Łącząc założenia tekstu paralelnego w odniesieniu do językoznawstwa kontrastywnego opracowane przez Guillemin-Flescher (2003) z nową metodą automatycznej ekstrakcji zdań bezczasownikowych, niniejsze studium bada powtarzające się wzorce dotyczące sposobu, w jaki struktury językowe zyskują lub tracą wartość predykacji w tłumaczeniu. Po automatycznej segmentacji, morfosyn­taktycznej adnotacji i ekstrakcji zdania bezczasownikowych i ich tłumaczeniowe odpowiedniki są ręcznie przypisywane do typu predykacji werbalnej i niewerbalnej zgodnie z definicjami Hen­gevelda (1992). Wyniki przedstawiają typologię zjawiska zwanego “transformacją predykacyjną”, w której odpowiedniki translacyjne są efektem transformacji ze względu na typ predykacyjny. Wyniki ilościowe ukazują, w jakim stopniu czasowniki są wykorzystywane w tłumaczeniu zdań bezczasownikowych z języka rosyjskiego na język angielski, a także są wskaźnikiem werbalizacji predykatów. Twierdzimy, że powiązane z czasownikiem pojęcie semantycznej predykacji nie jest stabilne międzyjęzykowo.</p>

The Structure of Spanish Verbless Sentences

Spanish verbless utterances in the CORDE corpus have been classified in a taxonomy and annotated for distribution frequency and syntactic properties (part of speech of the head, structure and syntactic type). This work has allowed to note that Spanish verbless utterances are a non-negligible part of oral utterances: they amount to around 19% of the 63,000 utterances from the corpus, both in root and subordinate contexts. Among these verbless utterances, fragments are significantly more frequent as roots than verbless clauses, but they are both equally rare in subordination.

The Structure of Verbless Sentences in Northern Kurdish

In the study of syntax, a special attention is given to the verb as the main constituent in the structure of the predicate. However, there exists some constructions in which a noun, adjective or an adverb are the main constituents in the predicate. In Kurdish literature, there is a debate on the analysis of these verbless constructions. On one hand, they are considered nominal sentences which do not contain a verbal element. On the other hand, they are considered small verbal sentences in which the agreement markers on the predicate act as verbal element. The study is an attempt to analyse the structure of these verbless constructions within the framework of minimal program (Chomsky, 1995) in one of the widely spoken variety of Kurdish, Northern Kurmanji, Bahdinani subdialect. It contributes to resolve the existent debate in Kurdish linguistics concerning the structure of these constructions. Additionally, it contributes to the typological variation in the syntactic properties of these constructions in Kurdish.