THE WRITINGS OF LEE YAN PHOU AND JADE SNOW WONG: TRADITION IMITATION VS. SHAPING THE NEW TRADITION

Purpose. The goal is to present the works of the first and second generation of Sino-American writers not as “duplication” and “imitating” the Euro-Atlantic literary tradition, but as creating the premise for the inception of new shapes (forms) of national literatures. Research methods – historical-literary, analytical, comparative. Results. American literature, written by authors of Asian descent, came to the attention of literary scholars when most of the writers whose prose modern literary theorists associate with the genesis of the Asian-American canon were practically forgotten. Some passages of their poetry and prose, written by the first and second generations of Asians in America, were presented only in the first anthologies of Asian-American literature published in the 70s of the 20th century. But a truly profound reevaluation and conceptual-theoretical evaluation of the work of American writers of Asian origin is taking place only now. The main goal of researchers of this motley wing of American literature at the turn of the 20th and 21st centuries, the implementation of which, by the way, is not always successful at the end, lies in the taxonomy of those features that distinguish its American literature. This segregation occurs through the search for ties – in which their historical and cultural experience is interwoven – with the genre, plot, narrative traditions of the literatures of their countries of origin. At the same time, it emphasizes its “secondariness”, “counterfeitness” in the general context of American literature leads to the fact that the works of American writers of Asian origin find themselves tensed between two universes – the Euro-Atlantic and South-East Asian literary and artistic traditions. Conclusions. This actually leads to the fact that any of the first Asian-American texts cannot be interpreted other than “covering old grounds”. Instead, literature, that, was born at the crossroads of traditions and cultures, should be set apart as one for which these traditions are nourishing sources, and not a model norm. This will make it possible to see in Lee Yan Phou’s as well as in Jade Snow Wong’s writings the beginning of a new tradition through the rethinking and deconstruction of both the Euro-Atlantic and South-East Asian ones.Key words: Asian-American, canon, Bildungsroman, literary tradition, image, templating. Мета – представити твори першого і другого покоління сіно-американських письменників не як «копіювання» і «імітацію» євроатлантичної літературної традиції, а як створення передумов зародження нових обрисів національних літератур. Методи дослідження – історико-літературний, аналітичний, компаративний. Результати. Американська література, написана авторами азійського походження, потрапила в поле зору літературознавців тоді, коли більша частина письменників, прозу яких сучасні теоретики літератури пов’язують з генезисом азійсько-американського канону, були практично забуті. Деякі уривки поезій і прози, написаних першим і другим поколінням азійців в Америці, були представлені лише в опублікованих у 70-х роках XX століття перших антологіях азійсько-американської літератури. Але по-справжньому глибока переоцінка і концептуально-теоретична оцінка творчості американських письмен-ників азійського походження відбувається тільки тепер. Основне завдання дослідників цього строкатого крила американської літератури на зламі XX–XXI століть, виконання якого, до речі, далеко не завжди в результаті успішне, полягає в реєстрації тих особливостей, які виокремлюють азійсько-американську літературу всередині американської літератури. Це виокремлення відбувається через пошук зв’язків, в які вплетений історико-культурний досвід, з жанровими, сюжетними, наративними традиціями літератур країн походження. Одночасно підкреслюється її «вторинність», «підробленість» у загальному контексті американської літератури. У результаті такого підходу твори американських письменників азійського походження виявляються затиснутими між двох всесвітів – євроатлантичної та південно-східноазійської літературно-художніх традицій. Висновки. Зроблено висновки, що це фактично призводить до того, що будь-який з перших азійсько-американських тек-стів не може бути інтерпретований інакше, ніж «повторення пройденого». Замість цього літературу, яка зароджувалася на перехресті традицій і культур, слід виокремлювати як таку, для якої ці традиції є живильними джерелами, а не зразком-нормою. Це дасть можливість побачити в творах Лі Ян Пхоу і Дж. С. Вонг не імітацію чи повторення, а початок нової літературної традиції через переосмислення і деконструкцію вже наявних – євроатлантичної та південно-східноазійської.Ключові слова: азійсько-американський, канон, Bildungsroman, імітація, образ, шаблонізація

Linguistic and Stylistic Features of Translingual Writers: Comparative analysis

The present research is conducted within the frameworks of language contacts theory, intercultural communication theory, text linguistics and linguacontactology. Creative translingualism is the object of the research. Linguacreative characteristics of translingual fiction are the subject of the research. Fiction written by Russian and Chinese authors in English (Olga Grushin, Irina Reyn, Lara Vapnyar, Anya Ulinich, Gish Jen, Ha Jin, Amy Tan, Jade Snow Wong, Frank Chin, etc.) has served as the material for the analysis. Within the scope of the present research the similarities and differences of linguacreativity in the fiction written by authors belonging to unrelated linguacultures were determined. The range of native culture description means used by translingual writers is very diverse: loan-words, code switching and code mixing, native literature and songs allusions, contaminated speech, usage of English lexical units to transmit significant for native culture events (by attributing culturally specific meanings).

Immigration and Asian American Autobiographical Writing: An Unstraightforward Story

Asian American autobiographical writing about immigration—from the earliest available examples to the contemporary experiments with genre and form—does not tell a straightforward story. Rather, Asian American autobiographies trouble the sustaining myths of American exceptionalism, the American dream, meritocracy, and belonging and therefore challenge narratives of immigrant striving and success. Immigrant narratives examined in this essay by Maxine Hong Kingston, Jade Snow Wong, Kathleen Tamagawa, Carlos Bulosan, Theresa Hak Kyung Cha, Kao Kaila Yang, and Shailja Patel, among others, show the contested and constructed quality of national borders. They show that the nation has always been constructed transnationally, through relationships with other countries and cultures and flows of migration that exceed straightforward definition. Examining narratives from various historical periods and cultural traditions brings into view the connections and contradictions among them and shows how each text intervenes in immigration discourse and exercises autobiographical agency. Rather than straightforward stories, then, Asian American autobiographical narratives illuminate the various entanglements of self-representation, family, identity, and agency with imperialism, racialization, nationalism, and global capitalism. Nor does autobiographical writing merely document experience or history. Instead, it actively constructs self, identity, and nation even as it draws on the culturally available narratives that enable and constrain the stories writers tell about their lives. As it does so, it creates new, unstraightfoward narratives and forms.

““America's Chinese””: Anti-Communism, Citizenship, and Cultural Diplomacy during the Cold War

With the onset of the Cold War, the federal government became concerned with the impact that the status and treatment of Chinese Americans as a racial minority in American society had on perceptions of the United States among populations in the Asian Pacific. As a response, the State Department's cultural diplomacy campaigns targeting the Pacific Rim used Chinese Americans, including Betty Lee Sung (writer for the Voice of America) and Jade Snow Wong and Dong Kingman (artists who conducted lectures and exhibitions throughout Asia). By doing so, the government legitimated Chinese Americans' long-standing claims to full citizenship in new and powerful ways. But the terms on which Chinese Americans served as representatives of the nation and the state——as racial minorities and as ““Overseas Chinese””——also worked to reproduce their racial otherness and mark them as ““non-white”” and foreign, thus compromising their gains in social standing.