Доклінічні дослідження дезінфікуючих властивостей препарату «Контавір»

Однією з невирішених проблем для санітарії та гігієни у ветеринарній медицині є виникнення резистентності у мікроорганізмів до певних груп дезінфектантів, які постійно використовуються. Тому виникає необхідність створення нових комплексних дезінфікуючих засобів. Метою роботи було проведення доклінічних досліджень дезінфікуючих властивостей засобу «Контавір». Дослідження проводили в умовах навчально-наукової лабораторії «Ветеринарна фармація» Сумського національного аграрного університету. Проводили визначення бактерицидного розведення та фенольного коефіцієнта дезінфектанту «Контавір». Експеримент починали з приготування розчину дезінфектанту «Контавір» та культур мікроорганізмів E. coli та S. aureus. Встановлено, що бактерицидна дія засобу «Контавір» сильніша за бактерицидну дію карболової кислоти в 131,5 рази. В присутності високомолекулярного білка бактерицидна дія засобу «Контавір» знижується в 1,61 рази. Визначали ефективність дії дезінфектанту «Контавір» на тест-об’єктах: бетон, пластик, кахель та метал. Визначення якості проведеної дезінфекції проводили через 10, 40 та 60 хвилин. Доведено, що дезінфектант «Контавір» проявляє бактерицидні властивості через 10 хвилин експозиції у концентрації 0,25 % на поверхні металу, пластику та кахелю. На неоднорідній поверхні бетону дезінфектант знищує колонії E. сoli через 60 хвилин експозиції. Також проводили дослідження бактерицидної активності дезінфікуючого засобу «Контавір» суспензійним методом що до ентеробактерій, грампозитивних коків, грамнегативних паличок та бацил суспензійним методом. Засіб дезінфікуючий «Контавір» у концентрації 0,1 % проявляє бактерицидну активність стосовно S. aureus 209-P, Salmonela Cholerasuis, Streptococcus faecium, Clostridium perfringens, Klebsiella spp., при експозиції 60 хвилин, а із Enretobacter spp. при 30 хвилинах контактування. Антимікробні властивості дезінфектант проявляє в концентрації 0,25 та 0,5 % стосовно S. aureus 209-P, Salmonela Cholerasuis, Streptococcus faecium, Clostridium perfringens, Klebsiella spp., Enretobacter spp. при ексозиції 30 хвилин. Дослідження віруліцидної дії засобу «Контавір» суспензійним методом проводили відносно ДНК- та РНК-містких вірусів. Встановлено, що «Контавір» у концентрації 0,25 % при експозиції 30 хвилин проявляє віруліцидну дію стосовно збуднику трансмісивного гастроентериту свиней; при експозиції 60 хвилин – до збудників хвороби Ауєскі; парагрипу-3 великої рогатої худоби та вірусної діареї великої рогатої худоби. Дезінфікуючий засіб «Контавір» у концентрації 0,25 % при експозиції 60 хвилин проявляє віруліцидну дію стосовно збуднику хвороби Тешена; при екпозиції 30 хвилин в концентрації 0,5 % відносно хвороби Ньюкасла; хвороби Гамборо та хвороби Марека.

МОНИТОРИНГ ВИДОВОГО СОСТАВА И АНТИБИОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТИ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ УРОИНФЕКЦИЙ

Цель. Мониторинг структуры и антимикробной резистентности возбудителей уроинфекций для повышения эффективности эмпирической терапии у пациентов Рязанской области. Исследовались штаммы бактерий, выделенные из мочи пациентов в возрасте от 18 до 68 лет с заболеваниями мочевыделительной системы, находящихся на лечении в урологических отделениях многопрофильных больниц г. Рязани в 2018 – 2019гг. Определялись видовая принадлежность выделенной чистой культуры и чувствительность к антибиотикам и антимикробным препаратам. При анализе видового состава возбудителей выявлено преобладание грамотрицательных бактерий (Escherichia coli, Klebsiella spp., Citrobacter spp.). Грамположительная флора была представлена бактериями родов Streptococcus, Enterococcus и Staphylococcus. При ретроспективном анализе антимикробной чувствительности Escherichia coli выявлена эффективность амикацина, цефтриаксона, гентамицина, цефоперазона и цефотаксима (97%, 95%, 92%, 92% и 92% протестированных изолятов соответственно); Streptococcus pyogenes – рифампицина и амоксиклава (96%), ципрофлоксацина и ампициллина (95%); Staphylococcus aureus – рифампицина (88% протестированных изолятов), ванкомицина и фузидина – 87% и 82% соответственно. Наибольшая чувствительность Enterococcus faecalis отмечалась к амоксиклаву – 96%, ципрофлоксацину -91%, ампициллину – 83% протестированных изолятов; Pseudomonas aeruginosa – к полимиксину (86%) и сизомицину (82%). В исследованных образцах доминировали представители семейства Enterobacteriaceae (69,17%) и Streptococcaceae (24,28%); внутри этих семейств – Escherichia coli (47,03%) и Streptococcus faecium (7,8%) соответственно. Наибольшая чувствительность Escherichia coli отмечалась к амикацину (97%), цефтриаксону (95%), к гентамицину, цефоперазону и цефотаксиму – у 92% протестированных изолятов; Streptococcus faecium – к рифампицину и амоксиклаву (96%), ципрофлоксацину и ампициллину (95%). Постоянный мониторинг микробного пейзажа мочи и чувствительности к антибиотикам и антимикробным препаратам может повысить эффективность эмпирической антибактериальной терапии при инфекции мочевыводящих путей.

Efeito da concentração de bactérias probióticas como imunomodulador da produção de anticorpos antirrábicos em bovinos vacinados

<p>Esse estudo avaliou o efeito da suplementação de uma associação de microrganismos probióticos, adicionados à mistura mineral em diferentes doses, na produção de anticorpos séricos antirrábicos em bovinos primovacinados. Os Quarenta e dois bovinos Nelore machos, com idade de 12 meses, foram divididos em três grupos (n=14): grupo controle (GC) recebeu 70 gramas de mistura mineral/animal/dia; grupos probiótico 2 gramas (G2P) e 8 gramas (G8P) receberam 70 gramas de mistura mineral/animal/dia adicionados respectivamente de 2 e 8 gramas de probióticos (Lactobacillus acidophilus, Streptococcus faecium, Bifidobacterium thermophilum e Bifidobacterium longum). títulos individuais de anticorpos antirrábicos foram determinados por meio da técnica de soroneutralização em células baseado no rapid fluorescent focus inhibition test (RFFIT). Os resultados obtidos foram comparados pelo teste t não pareado, com 5% de nível de significância. Houve diferenças estatísticas significativas entre as médias de concentrações séricas entre os grupos GC e G8P, após 30 e 60 dias da primovacinação e após 60 dias, somente o G8P manteve 100% com títulos de anticorpos protetores mínimos. Houve também melhora na produção de anticorpos no grupo G2P em relação ao GC, após 30 e 60 dias, porém não significativa. Conclui-se que as doses crescentes de probiótico adicionadas na mineral interferiram beneficamente na resposta imune humoral antirrábica, determinada pela concentração sérica de anticorpos, assim como permitiu a manutenção por um período maior os títulos protetores mínimos nos bovinos primovacinados<strong>. </strong></p>

ANÁLISE DA COR E DA ATIVIDADE ANTIMICROBIANA DE MICROCÁPSULAS CONTENDO LACTOFERRINA BOVINA

Lactoferrina bovina (bLF), proveniente do soro de leite, foimicroencapsulada pela técnica de spray drying. Microcápsulascontendo 20 % de bLF foram produzidas, utilizando-se comomaterial de parede dextrina: amido octenilsuccinato (OSA) emdiferentes proporções: 100:00, 75:25, 50:50, 25:75 e 0:100 %.Foram avaliadas a cor e a estabilidade de cor das microcápsulassob armazenamento em ambientes com diferentes umidadesrelativas e a atividade antimicrobiana da lactoferrina liberadadas microcápsulas. As microcápsulas apresentaram cor clara etenderam a escurecer sob armazenamento em ambiente com altaumidade relativa. Verifi cou-se atividade inibitória das microcápsulasde bLF produzidas para diferentes bactérias Gram positivas(Bacillus subtilis CCT 2576, Staphylococcus aureus CCT 2740,Micrococcus luteus CCT 2692, Enterococcus faecium CCT 5079,Streptococcus faecium ATCC 10541, Rhodococcus equi CCT0541), Gram negativas (Pseudomonas aeruginosa ATCC 13388,Salmonella choleraesius CCT 4296, Escherichia coli CCT 0547) elevedura (Candida albicans ATCC 10231). A concentração inibitóriamínima (MIC) das microcápsulas variou de acordo com o microorganismotestado (MIC entre 2,5-100 mg.mL-1). Com exceção deB. subtilis (MIC entre 50-100 mg.mL-1 para as microcápsulas), aconcentração de bLF contida nas microcápsulas necessária parainibir o crescimento dos micro-organismos foi menor do que a bLFnativa. Esses resultados sugerem efeito de potencialização daatividade antimicrobiana da bLF após o processamento por spraydrying.

Aditivos alternativos a antibióticos para frangos de corte no período de 22 a 42 dias de idade

A pesquisa foi conduzida para avaliar o desempenho, metabolizabilidade dos nutrientes e rendimento de carcaça e dos principais cortes comerciais de frangos de cortes alimentados com dietas contendo aditivos alternativos a antibióticos promotores de crescimento, no período de 22 a 42 dias. Os tratamentos foram constituídos de uma ração controle padrão para atender as exigências das aves em cada fase e os demais adicionados de antibiótico; probióticos, prebióticos e simbióticos, com quatro repetições. O uso de probiótico (Lactobacillus acidophilus, Streptococcus faecium e Bifidumbacterium bifidum), do prebiótico (mananoligossacarídeo - MOS) e simbióticos, em ração de frangos de corte, proporciona resultado semelhante ao uso do antibiótico avilamicina 12% para desempenho, rendimento de carcaça e cortes comerciais (peito, dorso, coxa, sobrecoxa, asas, entreasas), coeficiente de metabolizabilidade da matéria seca, da proteína bruta e da energia bruta, no período de 22 a 42 dias de idade, constituindo esses aditivos em alternativa importante na substituição dos antibióticos promotores de crescimento.

Avaliação de probiótico na alimentação de poedeiras comerciais no segundo ciclo de postura

Avaliou-se o efeito da inclusão de probiótico sobre o desempenho e a qualidade dos ovos de poedeiras semipesadas no segundo ciclo de postura. Foram utilizadas 450 aves com 69 semanas de idade, distribuídas aleatoriamente em um delineamento inteiramente ao acaso, em cinco tratamentos, seis repetições e 15 aves por unidade experimental. A ração experimental foi à base de milho e farelo de soja e suplementada com probiótico composto por Lactobacillus acidophilus, Streptococcus faecium e Bifidobacterium bifidum. O experimento teve a duração de 16 semanas e foi dividido em quatro períodos de 28 dias cada, nos quais as aves receberam cinco rações experimentais contendo diferentes porcentagens de inclusão de probiótico, 0; 0,05; 0,10; 0,15 e 0,20%. Não foi observado efeito (P>0,05) da inclusão de probiótico sobre o desempenho e a qualidade dos ovos de galinhas poedeiras no segundo ciclo de postura. A inclusão de 0,10% de probiótico influenciou negativamente a gravidade específica dos ovos. A utilização de probiótico para galinhas no segundo ciclo de postura não interfere na produção e na qualidade dos ovos.