Aprendendo o OJS 3.3 : um guia visual para o Open Journal Systems (OJS)

Este guia é a versão portuguesa do Guia On-line, criada e disponibilizada pelo PKP, Learning OJS 3.3: a Visual Guide to Open Journal Systems, apresentando as principais funcionalidades desta versão do OJS, assim como o seu uso. Assim, este guia é uma obra derivada do guia em inglês, desenvolvida em parceria entre o Instituto Brasileiro de Informação em Ciência e Tecnologia (Ibict), instituto de pesquisa vinculado ao Ministério da Ciência, Tecnologia e Inovações (MCTI), e da empresa Lepidus Tecnologia, mantenedora do Periódicos em Nuvens.

CARA MUDAH PUBLIKASI ARTIKEL ILMIAH MENGGUNAKAN OJS 3 (OPEN JOURNAL SYSTEM) PADA MAHASISWA AKUNTANSI UPNJVT

Open Journal Systems (OJS) merupakan suatu manajemen jurnal online berbasis web yang dikembangkan oleh PKP (Public Knowledge Project) memungkinkan pengelola jurnal untuk melakukan proses pengelolaan artikel ilmiah secara online. Pelatihan OJS3 bertujuan untuk membimbing mahasiswa tingkat akhir agar lebih mudah mengakses website OJS dalam penerbitan karya ilmiah. Kewajiban mahasiswa untuk menerbitkan artikel ilmiah merupakan syarat wajib kelulusan sesuai peraturan kemendikbudristek. Pelatihan OJS 3 memiliki peran penting untuk memberi bekal pengetahuan mahasiswa dalam mengirimkan karya ilmiah, mengikuti proses penerbitan artikel, sampai artikel yang diterbitkan menjadi jurnal yang bisa diakses secara online.

Publishing accessible content on OJS and beyond

Open Journal Systems (OJS) was released in 2001 and has since become the most widely used open-source journal publishing platform in existence, with over 25,000 journals using it worldwide. Over the past few years, the Public Knowledge Project (PKP), its creator, has been working on improving accessibility of the platform, including the release of the first accessible Default theme in OJS 3.3. This presentation will go over the accessibility improvements made to day and those planned ahead. Making the platform accessible is only half the battle however as it is often the published content that presents barriers to readers. Creating resources for editors and authors to improve content accessibility – in OJS and beyond – is one of the goals of the PKP Accessibility Interest Group (AIG), a community initiative established in 2020. We will highlight the work of the group and the resources it makes available to the public. This overview is presented on behalf of the PKP AIG.

OJS Security Analysis Issues, Reasons, and Possible Solutions

Open Journal Systems (OJS), a modern era Publishing tool for authors, reviewers and editors have gained a lot of popularity in the recent times as this software is available free for use on web and publishes journal online. While this tool empowers its user to validate, support, control, track publications, etc, at the same time its wide user base has raised few concerns about data security. This article deals with security issues that may arise from the use of this web-based journal management and publishing software by the author and also suggests measures/precautions on how to minimise the possible risk related to data security based on author experience in certain situations. For this, the author has adopted a methodology that synchronises reviewed research papers with thoughts gained by reading various blogs and documentation and doing analysis of same. With this contribution from the author, the user is expected to benefit from the implementation of suggestive guidance/approach as prescribed in this article to overcome similar issues, which may be faced by some users. The author has endeavored to express the associated security issues, recommend solutions and security steps to be followed while using the OJS in certain situations.

Pelatihan Akreditasi Jurnal Nasional Bagi Pengelola Jurnal Se-Indonesia di Universitas Pelita Bangsa, Cikarang, Bekasi

This Community Service (PkM) aims to share and share knowledge and enlightenment for journal managers in Indonesia on how to manage journals properly and correctly. Then provide tips on preparing for an accredited journal. Besides that, it also helps journal managers to achieve the National Journal Accreditation (Arjuna) SINTA. The methods used are in the form of orientation, lectures, workshops, journal reviews, and evaluations. The method consists of four stages, namely pre-training, training, post-training, and continuous PkM activities. The results obtained by the participants during the training were that they increasingly understood how to manage a good and correct journal. Participants know how to manage journals through open-access journals using open journal systems. Furthermore, after understanding the correct management of journals, participants are more confident in preparing their journals for national journal accreditation. The next stage, is ready to register the journal to be accredited by the National Research and Innovation Agency (BRIN). Abstrak Pengabdian kepada Masyarakat (PkM) ini bertujuan untuk sharing dan berbagi pengetahuan dan pencerahan bagi para pengelola jurnal di Indonesia bagaimana mengelola jurnal dengan baik dan benar. Kemudian memberikan tip-tip tentang persiapan menuju jurnal yang terakreditasi. Selain itu mengantarkan para pengelola jurnal agar bisa meraih Akreditasi Jurnal Nasional (Arjuna) SINTA. Adapun metode yang dilakukan yaitu dalam bentuk orientasi, ceramah, workshop, bedah jurnal, dan evaluasi. Metode tersebut dalam empat tahap yakni pra pelatihan, pelatihan, paska pelatihan, dan kegiatan PkM berkelanjutan. Hasil yang diperoleh peserta selama pelatihan adalah semakin memahami bagaimana mengelola jurnal yang baik dan benar. Peserta mengetahui pengelolaan jurnal melalui open-access journal dengan cara open journal systems. Selanjutnya setelah memahami pengelolaan jurnal yang benar, peserta semakin yakin untuk mempersiapkan jurnalnya menuju akreditasi jurnal nasional. Tahap berikutnya, sudah siap untuk mendaftarkan jurnalnya untuk diakreditasi oleh Badan Riset dan Inovasi Nasional (BRIN). Kata Kunci: pelatihan; akreditasi; jurnal; sistem jurnal terbuka

ЕВОЛЮЦІЯ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВО-ОСВІТНІХ СИСТЕМ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

У статті досліджено еволюцію відкритих електронних науково-освітніх систем для підтримки електронних наукових журналів (Open Journal Systems, DPubS, HyperJournal, E-Journal, Ambra) та веб(відео)конференцій (Open Conference Systems, EasyChair, Skype, WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Zoom, Telegram, Cisco Webex, Microsoft Teams, Google Meet), наукових електронних бібліотек, архівів та інституційних репозитаріїв (Eprints, DSpace), електронних енциклопедій (Електронна енциклопедія освітян України, Енциклопедія «Історія педагогіки»), реферативних і наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science, Google Scholar, Open Ukrainian Citation Index (OUCI), DOAJ, ERIH та ін.), систем автоматичного виявлення плагіату в наукових джерелах (Unicheck, eTXT Антиплагиат, Turnitin, StrikePlagiarism.com, Антиплагиат, Grammarly), систем ідентифікування дослідників та об’єктів (DOI, Publons (Researcher ID), ORCID, Scopus Author ID, ArXiv Author ID, ISNI) як сервісів відкритої науки для пошуку, підготовки, оприлюднення та поширення наукових даних і результатів наукових досліджень в освітньому просторі. Встановлено, що розвиток систем відкритої науки пройшов декілька історичних етапів, а саме оцифрування і використання ПК для створення друкованих наукових видань (1960–1970-ті рр.), створення перших оригінальних електронних видань (1980-ті–поч.1990-х рр.), перенесення наукового контенту мережу Інтернет (1991–2000 р.), руху за відкритий доступ і створення відкритих програмних платформ (поч. 2000-х рр.–2010 рр.), впровадження хмарних технологій (2010-ті рр.). Подано основні визначення термінів і понять щодо відкритих електронних науково-освітніх систем, а також етапи становлення руху відкритого доступу. Статтю підготовлено в межах виконання наукового дослідження проєкту «Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів» (реєстраційний номер 2020.02/0310).

Page Header OPEN JOURNAL SYSTEMS Journal Help USER Username catapan-anderson Password •••••••• Remember me NOTIFICATIONS View Subscribe LANGUAGE Select Language English JOURNAL CONTENT Search Search Scope All Browse By Issue By Author By Title Other Journals FONT SIZE HOME ABOUT LOGIN REGISTER SEARCH CURRENT ARCHIVES ANNOUNCEMENTS EBOOK PUBLISHER ON LINE CONGRESS Home > Vol 7, No 5 (2021) > Farias DIMENSIONAMENTO DE REDES DE DISTRIBUIÇÃO DE ÁGUA UTILIZANDO TEORIA DOS GRAFOS

Em um sistema de abastecimento de água, a rede de distribuição permite a chegada de água em condições adequadas aos consumidores e, para isso, é necessário um criterioso dimensionamento. Neste trabalho, foi elaborado um método para dimensionar redes de distribuição de água por meio de uma rotina computacional que combina gradientes hidráulicos obtidos por Hazen-Williams com simulações realizadas através do EPANET com a Teoria dos Grafos. Quatro redes foram dimensionadas e realizou-se uma comparação técnica e econômica entre a metodologia desenvolvida e um método convencional. Ambos buscaram respeitar os parâmetros hidráulicos determinados, encontrando pressões similares, no entanto, o método proposto alcançou resultados mais econômicos, sendo o recomendado.

ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАТИКИ

У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх магістрів середньої освіти в галузі інформатики та їх залучення до науково-дослідницької роботи в умовах цифрової та гуманістичної педагогіки. Коротко розглянуто процес інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень за допомогою електронних систем відкритого доступу, зокрема електронні бібліотеки, електронні відкриті журнальні системи, електронні бібліометричні системи, інформаційно-аналітичні системи відкритого доступу, відкриті конференційні платформи. Описано методику застосування електронних систем відкритого доступу. Її складові можуть бути застосовані у процесі підготовки майбутніх магістрів середньої освіти в галузі інформатики. Методика передбачає розгортання в академічній хмарі віртуальних дослідних зразків електронних бібліотек та електронних відкритих журнальних систем. У статті такими системами обрані відкриті платформи DSpace та Open Journal Systems. Описано процедуру розгортання електронних систем відкритого доступу, зокрема конкретизовано зміст діяльності на кожному з її семи етапів: прогностичному, підготовчому, технічному, організаційному, практичному, узагальнювальному, перспективному. Розглянуті особливості підготовки майбутніх магістрів інформатики до впровадження електронних наукових журналів. Для ефективного навчання впровадження і використання електронних систем відкритого доступу за доцільне рекомендовано організувати повноцінне моделювання студентами зазначених процесів. Очікуваним результатом навчання автор вважає сформовані компетентності майбутніх магістрів щодо проектування, установлення, конфігурування, супроводу та використання у майбутній професійній діяльності електронних систем відкритого доступу.

El Software Libre y las Revistas Científicas

Resulta necesario destacar la importancia que se da actualmente, al uso del software libre en la creación de las revistas científicas, a nivel mundial. Se planteó el objetivo general, analizar el estado del arte del software libre y las revistas científicas. Metodología, la investigación presentó un diseño cualitativo-interpretativo, de tipo documental, se han seleccionado 27 documentos, realizados en el periodo 2016 – 2021; incluyendo: artículos científicos, artículos de revisión e información de sitios web de organizaciones reconocidas. Las palabras claves utilizadas en las búsquedas fueron: software libre, revistas científicas y OJS. Resultados, el OJS (Open Journal Systems), es un software libre que nos facilita la gestión de una revista científica. Conclusiones, la UNESCO apoya decididamente el acceso abierto al conocimiento científico, es posible descargar cualquier versión del OJS desde el Open Journal Systems Download Center, las universidades públicas y privadas pueden aprovechar el OJS, para la creación de sus revistas científicas, con una minima inversión.