scholarly journals Actividad antimicrobiana de cuatro variedades de plantas frente a patógenos de importancia clínica en Colombia

Nova ◽  
2017 ◽  
Vol 15 (27) ◽  
pp. 119 ◽  
Author(s):  
Cristian Nicolás Rodríguez Pava ◽  
Andrés Gabriel Zarate Sanabria ◽  
Ligia Consuelo Sánchez Leal
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Candida Albicans ◽  
Streptococcus Pneumoniae ◽  
Eichhornia Crassipes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Taraxacum Officinale ◽  
Sambucus Nigra ◽  
Providencia Rettgeri

<p>Objetivo. Evaluar la actividad antimicrobiana de los extractos de las plantas Bauhinia sp., Sambucus nigra, Eichhornia crassipes y Taraxacum officinale frente a patógenos de importancia clínica. Método. La metodología incluyó la adquisición, secado, maceración, molienda, preparación de los extractos crudos etanólicos y concentración por rotaevaporación, análisis fitoquimico y se<br />separaron las fracciones por cromatografía en capa fina. Las pruebas antimicrobianas se realizaron con diferentes concentraciones de los extractos según las indicaciones de Clinical and Laboratory Standars Institute. Los microorganismos utilizados fueron Enterococcus faecium resistente a<br />vancomicina, Streptococcus pneumoniae, Klebsiella pneumoniae con presencia de KPC, Providencia rettgeri con presencia de ESBLs, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Staphylococcus aureus β-lisina y Candida albicans. Resultados. Las cromatografías permitieron comprobar la presencia de flavonoides, terpenos, saponinas, fenoles, quinonas y alcaloides que han<br />sido reportados con actividad antimicrobiana. En los ensayos de susceptibilidad antimicrobiana se encontró que los extractos presentaban diversos grados de inhibición frente a los microrganismos de estudio, siendo el más eficaz los tallos de T. officinale. Conclusión. Se puede concluir que los extractos vegetales podrían ser una alternativa de tratamiento para infecciones nosocomiales.</p>

scholarly journals Fatores de risco e perfil do uso de antimicrobianos entre pacientes com infecção no trato urinário em uma unidade de terapia intensiva

2021 ◽  
Vol 10 (3) ◽  
pp. e43910313516
Author(s):  
Lucas Harassim ◽  
Olibio Lopes Fiebig da Silva ◽  
Luiz Felipe Soares Pinheiro ◽  
Elber José Assaiante dos Santos ◽  
Cláudio Daniel Cerdeira ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Citrobacter Freundii ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli ◽  
Terapia Intensiva

A Infecção no Trato Urinário (ITU) acometendo pacientes em Unidades de Terapia Intensiva (UTIs) é uma realidade preocupante, agravada pelo uso irracional de antimicrobianos e a alarmante multirresistência em microrganismos. Nós avaliamos o nível de assertividade quanto ao uso de antimicrobianos durante à antibioticoterapia empírica (ATE), em pacientes diagnosticados com ITU, comparando tal tratamento farmacológico empírico e o realizado após o antibiograma (antibioticoterapia direcionada), além disto, estimamos a prevalência dos agentes etiológicos e analisamos os fatores de risco associados. Este é um estudo observacional e transversal, realizado em 2015, no qual foram avaliados pacientes de ambos os sexos e todas as idades apresentando ITU e submetidos à antibioticoterapia, internados em uma UTI de um hospital no sul de Minas Gerais, Brasil. Dos 49 pacientes avaliados (28 mulheres [M] e 21 homens [H]), a média de idade foi 55±19 anos (IC(95) 49-61) e a faixa etária ≥70 anos foi a predominante. Quatorze diferentes microrganismos foram causadores de ITUs, sendo que 28,3% (IC(95%) 16,2-40,4) dos isolados clínicos tiveram Escherichia coli como o agente etiológico (33,3% H e 28,6% M); 18,9% (IC(95%) 8,3-29,4) Acinetobacter baumannii (33,3% H e 10,7% M); 15,1% (IC(95%) 5,5-24,7) Klebsiella pneumoniae (19% H e 14,3% M); 11,3% Pseudomonas aeruginosa (9,5% H e 14,3% M); 5,7% Enterobacter aerogenes (14,3% H); 3,8% Klebsiella oxytoca; 3,8% Staphylococcus aureus (7,1% M); e 1,9% para cada um dos seguintes microrganismos: Enterococcus faecalis (4,8% H); Proteus mirabilis (3,6% M); Enterobacter cloacae (3,6% M); Providencia rettgeri (4,8% H); Citrobacter koseri (3,6% M); Citrobacter freundii (3,6% M); e Fungos leveduriformes (4,8% H). As prevalências de ITUs causadas por A. baumannii e P. aeruginosa foram influenciadas pelo sexo (χ² com p<0,001). No sexo masculino, houve correlações positivas “substanciais” entre o aumento da idade (em anos) e a prevalência de ITU causada por E. coli (r = 0,69) ou entre idades menos avançadas e a prevalência de ITU causada por A. baumannii (r = -0,7). No sexo feminino, houve uma correlação positiva “extremamente forte” entre o aumento da idade e a prevalência de ITU causada por E. coli (r = 0,94; IC(95) 0,66-0,99; p<0,0014). Os antibióticos mais utilizados de forma empírica (ATE) foram: Ciprofloxacina (14,3% IC(95%) 4,7-24,1), Cefepima (14,3%) e Vancomicina (10%), e após o antibiograma (antibioticoterapia direcionada): Ceftazidima (16,3% IC(95%) 6-26,7), Ciprofloxacina (14,3% IC(95%) 4,5-24,1), Polimixina B (10,2%), Imipenem (10,2%) e Ampicilina + Sulbac. (8,2%). Em 20% dos casos, as terapias empíricas (ATE) foram consideradas “inapropriadas/não acertadas”. Contudo, também devemos ter ciência da necessidade clínica e quanto ao imediatismo para o tratamento de uma ITU em UTI, uma vez que a doença pode ser fatal se uma terapia não for instituída, portanto, nós aconselhamos avaliações mais minuciosas, tanto da racionalidade do uso de antibióticos, quanto dos fatores de risco para o desenvolvimento de ITUs em UTIs.

scholarly journals Ενδοπληθυσμιακή και διαπληθυσμιακή μελέτη πτητικών συστατικών της ομάδας Thymus sect. Teucrioides jalas

2011 ◽  
Author(s):  
Δανάη Πιταροκοίλη
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Candida Albicans ◽  
Streptococcus Pneumoniae ◽  
Culex Pipiens ◽  
Salmonella Enteritidis ◽  
Candida Krusei ◽  
Post Hoc

Tα διάφορα είδη θυμαριού (Τhymus L.) ήταν γνωστά από την αρχαιότητα και χρησιμοποιούνταν ευρέως υπό διάφορες μορφές στην Αίγυπτο, την Ελλάδα και την Ρώμη. Σο γένος Τhymus L. (ομάδα Menthae, υποοικογένεια Nepetoideae), ένα από τα οκτώ σημαντικότερα γένη της οικογένειας των Labiatae, χωρίζεται σε οκτώ sectiones. Η sectio Teucrioides περλαμβάνει τα Th. leucospermus, Th. hartvigii, καθώς επίσης και το σύνολο των υποειδών του Th. teucrioides, τα οποία είναι από τα πιο διακριτά, αλλά ταυτόχρονα και από τα πλέον ποικιλόμορφα μεταξύ των ελληνικών θυμαριών.Σο θέμα της παρούσας διδακτορικής διατριβής είναι αφενός η ενδοπληθυσμιακή και διαπληθυσμιακή μελέτη των taxa του Thymus sect. Teucrioides Jalas, καθώς επίσης και η απομόνωση και ταυτοποίηση φυσικών βιοδραστικών ουσιών ενός εκπροσώπου της sectio, του υποείδους Thymus teucrioides subsp. candilicus.΢υνολικά συλλέχθησαν 22 πληθυσμοί, από 3 έως 6 άτομα αναλόγως της αφθονίας των ατόμων που απάρτιζαν τον πληθυσμό, ειδών και υποειδών και πιθανών υβριδίων του Thymus sectio Teucrioides από όλη την περιοχή εξάπλωσής της sectio Teucrioides στην Ελλάδα. Μετά από απόσταξη των αιθερίων ελαίων μελετήθηκε η χημική σύστασή τους με αέρια χρωματογραφία (GC-FID, GC-MS) και κατόπιν πραγματοποιήθηκε στατιστική ανάλυση των αποτελεσμάτων (CA, PCA, ANOVA, Post Hoc Tests - Bonferroni).Επιπλέον, το εκχύλισμα του υποείδους Thymus teucrioides subsp. candilicus επεξεργάστηκε με τεχνικές υγρής χρωματογραφίας και απέδωσε σαράντα ένα διαφορετικούς δευτερογενείς μεταβολίτες, η δομική ταυτοποίηση των οποίων, πραγματοποιήθηκε με βάση τα φασματοσκοπικά τους δεδομένα.Από τους σαράντα ένα δευτερογενείς μεταβολίτες, οι οκτώ αποτελούν νέα φυσικά προϊόντα. Από τους οκτώ αυτούς δευτερογενείς μεταβολίτες, οι επτά είναι πρενυλιωμένα σεσκιτερπένια και έχουν πρωτότυπους ανθρακικούς σκελετούς (10-16) και ο όγδοος ανήκει στην κατηγορία των μονοτερπενίων (6).Διενεργήθηκαν φαρμακολογικοί έλεγχοι σε αριθμό μεταβολιτών ως προς την κυτταροτοξική δράση έναντι έξι καρκινικών σειρών με αξιόλογα αποτελέσματα. Παράλληλα πραγματοποιήθηκαν βιοδοκιμές αντιμικροβιακής δράσης στους μεταβολίτες 10, 12 και 13, τα αιθέρια έλαια και τα φυτικά εκχυλίσματα των Thymus teucrioides subsp. candilicus και Th. leucospermus έναντι των βακτηριακών στελεχών Streptococcus pneumoniae, multi resistant Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Bacillus subtilis, Clostridium perfringens, Salmonella enteritidis, Micrococcus flavus, και των μυκήτων Candida albicans, Candida krusei και Aspergillus fumigatus. Σέλος, ελέγχθηκε η προνυμφοκτόνος και απωθητική δράση των ανωτέρω αιθερίων ελαίων και φυτικών εκχυλισμάτων εκπροσώπων της sectio Teucrioides στο δίπτερο υγειονομικής σημασίας Culex pipiens biotype molestus (κοινό κουνούπι), φορέα του ιού του Δυτικού Νείλου, με ενδιαφέροντα αποτελέσματα.

Антимікробна резистентність провідних збудників інфекцій сечових шляхів у Києві (Україна)

2017 ◽  
Vol 1 (2) ◽  
pp. 48-60
Author(s):  
A.G. Salmanov ◽  
A.V. Rudenko
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Staphylococcus Epidermidis ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Proteus Vulgaris ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli

Мета роботи — вивчити резистентність до антибіотиків бактеріальних збудників інфекцій сечових шляхів (ІСШ), виділених у пацієнтів урологічного стаціонару в м. Києві. Матеріали і методи. Досліджено 1612 штамів бактерій, виділених із сечі хворих з ІСШ (цистит, уретрит, пієлонефрит), госпіталізованих в урологічне відділення ДУ «Інститут урології НАМН України» у м. Києві протягом 2016 р. Серед пацієнтів переважали жінки — 1201 (74,5 %). Вік хворих становив від 17 до 74 років. Для збору даних використано медичну документацію лікарні. Мікробіологічні дослідження виконано у лабораторії мікробіології ДУ «Інститут урології НАМН України». Аналізували результати культурального дослідження зразків сечі, зібраних за наявності клінічних ознак ІСШ. Дослідження клінічного матеріалу та інтерпретацію отриманих результатів проводили загальноприйнятими методами. Вивчено чутливість уропатогенів до 31 антибіотика дискодифузійним методом відповідно до рекомендацій Інституту клінічних та лабораторних стандартів США (Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI)). Результати та обговорення. Аналіз мікробного спектра сечі виявив домінування серед уропатогенів штамів Escherichia coli (32,0 %), Enterococcus faecalis (19,5 %), Klebsiella pneumoniae (10,9 %), Staphylococcus epidermidis (8,9 %), S. haemolyticus (6,5 %) та Pseudomonas aeruginosa (6,4 %). Частка Enterococcus faecium, Enterobacter aerogenes і Streptococcus viridans становила відповідно 2,5, 2,2 і 1,6 %, Enterobacter cloacae, Klebsiella oxytoca, Acinetobacter baumannii, Proteus vulgaris та Providencia rettgeri — менше 1,0 %. У більшості випадків (69,7 %) мікроорганізми виділено у монокультурі, у решті випадків — у мікробних асоціа- ціях. Високу резистентність до тестованих антибіотиків виявили штами E. aerogenes (45,1 %), E. cloacae (45,7 %), E. faecium (40,9 %), E. faecalis (40,7 %), E. coli (39,9 %), P. aeruginosa (34,0 %), K. pneumoniae (28,6 %). Найбільш активними до уропатогенів були іміпенем (E. coli — 87,6 %, P. aeruginosa — 75,7 %, E. cloacae — 67,3 %, E. aerogenes — 72,6 %, K. pneumoniae — 93,2 %), меропенем (E. coli — 89,1 %, P. aeruginosa — 76,7 %, K. pneumoniae — 82,6 %), лефлоцин (E. coli — 74,5 %, ентерококи — 78,7 %, P. aeruginosa — 76,7 %, E. cloacae — 73,9 %, E. aerogenes — 80,4 %, K. pneumoniae — 83,5 %), амоксицилін/клавуланат (ентерококи — 84,6 %), фурагін (ентерококи — 82,6 %), цефоперазон (K. pneumoniae — 89,2 %, P. aeruginosa — 73,8 %), цефтріаксон (K. pneumoniae — 80,1 %). Висновки. Антибіотикорезистентність збудників ІСШ — важлива терапевтична проблема. Найбільшою активністю до уропатогенів характеризуються іміпенем, меропенем, лефлоцин, амоксицилін/ клавуланат, фурагін, цефоперазон, цефтріаксон, які можна розглядати як препарат вибору для призначення стартової терапії ІСШ. Необхідно здійснювати постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків. Політику використання антибіотиків у кожному стаціонарі слід визначати залежно від локальних даних щодо резистентності до протимікробних препаратів.

scholarly journals Estudo etiológico da infecção do trato urinário em cães

1995 ◽  
Vol 32 (1) ◽  
pp. 31 ◽  
Author(s):  
Marcia Mery Kogika ◽  
Vera Assunta Batistini Fortunato ◽  
Elsa Masae Mamizuka ◽  
Mitika Kuribayashi Hagiwara ◽  
Maria de Fatima Borges Pavan ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Proteus Mirabilis ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Citrobacter Freundii ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
Cocker Spaniel

Foram estudados 51 casos de infecção urinária, em cães, considerando-se diversos fatores, tais como: agente etiológico, localização da infecção, fatores predisponentes, sexo, idade e raça. O diagnóstico da infecção do trato urinário (ITU) foi baseado no exame bacteriológico, sendo considerado positivo quando a amostra de urina, colhida com auxílio de cateter, apresentava acima de 105 bactérias/ml. Dos animais examinados, quatro cães apresentaram infecção mista, totalizando 55 microorganismos isolados. Escherichia coli foi a mais freqüentemente isolada (35,3%), seguida de Staphylococcus sp (23,5%), Proteus mirabilis (15,7%), Streptococcus sp (13,7%), Klebsiella sp (9,8%), Pseudomonas aeruginosa (3,9%), Enterobacter cloacae (2.0%), Citrobacter freundii (2.0%) e Providencia rettgeri (2,0%). Quanto à sensibilidade dos germes isolados frente a diversos agentes antimicrobianos, a norfloxacina e a gentamicina mostraram-se eficazes no tratamento de microorganismos Gram-negativos, enquanto a cefalotina e a nitrofurantoina foram mais eficazes contra bactérias Gram-positivas. Os animais que apresentaram maior frequência de ITU pertenciam às raças Cocker Spaniel e Pastor Alemão, envolvendo mais machos do que fêmeas com predominância de pielonefrites. Embora as infecções urinárias tivessem sido observadas em todas as idades, houve um predomínio nos cães de média idade. Observou-se ainda que a urolitíase foi um fator pré-disponente ou adjacente de ITU, envolvendo germes como Staphylococcus sp. e Proteus mirabilis naqueles casos com pH urinário alcalino.

scholarly journals СИНТЕЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ АКТИВНОСТІ ДЕЯКИХ ПІРАЗОЛЗАМІЩЕНИХ 7H-[1,2,4]ТРИАЗОЛО[3,4-B][1,3,4]ТІАДІАЗИНІВ

2021 ◽  
pp. 5-13
Author(s):  
I. I. Myrko ◽  
T. I. Chaban ◽  
V. V. Ogurtsov ◽  
V. S. Matiychuk
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Candida Albicans ◽  
Drug Discovery ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Acinetobacter Baumannii ◽  
Cryptococcus Neoformans ◽  
Antimicrobial Drug

Мета роботи. Здійснити синтез деяких нових піразолзаміщених 7H-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазинів та провести дослідження антимікробних властивостей синтезованих сполук. Матеріали і методи. Органічний синтез, ЯМР-спектроскопія, елементний аналіз, фармакологічний скринінг. Результати й обговорення. У результаті взаємодії eтил (2Z)-хлоро(фенілгідразоно)ацетатів з ацетилацетоном було отримано етил 4-ацетил-5-метил-1-феніл-1H-піразол-3-карбоксилати. Зазначені сполуки піддали бромуванню, що дозволило одержати цільові бромкетони. Синтезовані на даній стадії етил 1-арил-4-(бромацетил)-5-метил-1Н-піразол-3-карбоксилати було введено у взаємодію з 4-аміно-5-арил(гетарил)-2,4-дигідро-3Н-1,2,4-триазол-3-тіонами з подальшим формуванням 1,3,4-тіадіазольного циклу та отриманням відповідних етил 1-арил-4-{3-арил(гетарил)-7H-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазин-6-іл)}-5-метил-1H-піразол-3-карбоксилатів. Структура синтезованих сполук підтверджена даними елементного аналізу та ЯМР спектроскопією. В рамках міжнародного проекту "The Community for Antimicrobial Drug Discovery" (CO-ADD) за підтримки Wellcome Trust (Великобританія) і університету Квінсленда (Австралія) для синтезованих сполук здійснено скринінг антимікробної активності. Як тестові мікроорганізми використовували п'ять штамів бактерій: Escherichia coli ATCC 25922, Klebsiella pneumoniae ATCC 700603, Acinetobacter baumannii ATCC 19606, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Staphylococcus aureus ATCC 43300 та двох штамів грибків: Candida albicans ATCC 90028 і Cryptococcus neoformans ATCC 208821. Встановлено, що досліджувані сполуки виявляють різноманітну дію, від практично повної її відсутності до виразного антимікробного ефекту. Висновки. Здійснено синтез 12 нових етил 1-арил-4-{3-арил(гетарил)-7H-[1,2,4]триазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазин-6-іл)}-5-метил-1H-піразол-3-карбоксилатів. Зазначені речовини отримані шляхом взаємодії відповідних етил 1-арил-4-(бромацетил)-5-метил-1Н-піразол-3-карбоксилатів з 4-аміно-5-арил(гетарил)-2,4-дигідро-3Н-1,2,4-триазол-3-тіонами. Дослідження антимікробної активності синтезованих сполук демонструють потенціал пошуку антимікробних агентів серед зазначеного класу сполук.

scholarly journals Estudio fitoquímico y actividad antimicrobiana de plantas medicinales empleadas para el control de infecciones urinarias

2021 ◽  
Vol 16 (1) ◽  
pp. 43-56
Author(s):  
Lida Vanessa Hernández Moreno ◽  
Ludy Cristina Pabón Baquero ◽  
Patricia Hernández-Rodríguez
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Zingiber Officinale ◽  
Taraxacum Officinale ◽  
Portulaca Oleracea ◽  
Uncaria Tomentosa ◽  
E Coli ◽  
Anthoxanthum Odoratum ◽  
Parietaria Officinalis

Las enfermedades infecciosas han sido un desafío para la humanidad. A pesar de los avances en la ciencia, aún muchas infecciones no tienen tratamientos efectivos o los microorganismos han generado resistencia a los antibióticos, de manera que las plantas medicinales son una alternativa de tratamiento y reducción de la resistencia. El objetivo de este estudio fue realizar un análisis fitoquímico preliminar y evaluar la actividad antimicrobiana de doce extractos etanólicos deplantas empleadas en la medicina tradicional colombiana como control de infecciones urinarias (IU). Las especies Anthoxanthum odoratum (grama), Urera caracasana (ortigón), Equisetum bogotenses (cola de caballo), Parietaria officinalis (parietaria), Achyrocline bogotensis (vira vira), Kohleria hirsuta (caracola), Taraxacum officinale (diente de león), Sedum praealtum (siempre viva), Portulaca oleracea (verdolaga), Petroselinum sativum (perejil), Zingiber officinale (jengibre) y Uncaria tomentosa (uña de gato) fueron adquiridas en la plaza de mercado Soacha (Cundinamarca) y sometidas a maceración con etanol a temperatura ambiente. La actividad antimicrobiana se evaluó por difusión en agar, microdilución en placa y bioautografía frente a Escherichia coli (ATCC 25922), Staphylococcus aureus (ATCC 25923) y Pseudomonas aeruginosa (ATCC 9027). Se determino que S. aureus y P. aeruginosa presentaron inhibición frente a cinco extractos en los tres métodos realizados, mientras que E. coli no fue inhibida por ningún extracto. Se estableció mediante bioautografía con reveladores específicos que los esteroides y/o triterpenoides, fenoles y flavonoides son los posibles metabolitos responsables de la actividad. Este tipo de investigaciones propicia estudios orientados al aislamiento de principios activos con utilidad en la elaboración de medicamentos para tratar IU.

scholarly journals UTILIZAÇÃO DE GÁS OZÔNIO NA DESINFECÇÃO DE RESÍDUOS DE SERVIÇOS DE SAÚDE

2018 ◽  
Vol 7 (2) ◽  
pp. 125-139
Author(s):  
Thais Nogueira Gonzaga ◽  
Dora Inés Kozusny-Andreani
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Candida Albicans ◽  
Health Care Services ◽  
Pathogenic Bacteria ◽  
Ozone Treatment ◽  
Microbiological Analysis ◽  
Before And After ◽  
Staphylococcus Spp

Nesta pesquisa objetivou-se avaliar a viabilidade técnica da aplicação de ozônio como bactericida e fungicida em amostras de resíduos de serviços de saúde potencialmente infectantes. Foram determinados os     micro-organismos presentes nos resíduos gerados em um hospital particular. Para realização das análises microbiológicas e o tratamento com ozônio o material foi particulado e homogeneizado. As análises microbiológicas foram realizadas antes e após a ozonização.Para os testes de desinfecção foram retirados 10,0g de amostra que foi submetida à ozonização por 5, 10, 15, 20 e 25 minutos com doses de 140,0; 280,0; 420,0; 560,0 e 700,0mg L-1 de ozônio, respectivamente. Verificou-se presença de mesófilos totais, coliformes totais e termotolerantes, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp., Staphylococcus aureus, Staphylococcus spp, Candida albicans e Rhizopus spp. O ozônio foi eficiente para eliminação de todos os micro-organismos em 20 minutos; nos primeiros cinco minutos de exposição ao gás verificou-se redução superior a 98%.Palavras-chave: Bactérias patogênicas. Fungos. Ozonização. USING OZONE GAS FOR DISINFECTION OF SOLID WASTE FROM HEALTH CARE SERVICES ABSTRACT: The aim of this research was to evaluate the technical viability of the application of ozone as bactericide and fungicide in samples of potentially infectious health services residues. The microorganisms present in the waste generated in a private hospital were determined. The material was particulated and homogenized to perform the microbiological analysis and to undergo ozone treatment. Microbiological analysis was performed before and after ozonization. For the disinfection tests, 10.0g of sample were removed and submitted to ozonization for 5, 10, 15, 20 and 25 minutes with 140,0; 280,0; 420,0; 560,0 and 700,0mg doses of L-1 of ozone, respectively. It was verified the presence of total mesophiles, total and thermotolerant coliforms, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp., Staphylococcus aureus, Staphylococcus spp, Candida albicans and Rhizopus spp. Ozone was efficient while eliminating all microorganisms in 20 minutes; in the first five minutes of gas exposure, the reduction was greater than 98%.Keywords: Pathogenic bacteria. Fungi. Ozonization.

Một số đặc điểm kháng kháng sinh nhóm Beta-lactam của vi khuẩn tại Bệnh viện Đa khoa Quốc tế Hải Phòng, năm 2018 - 2020

2021 ◽  
Vol 31 (5) ◽  
pp. 25-31
Author(s):  
Nguyễn Thị Thu Phương ◽  
Trần Thị Ngân ◽  
Ngô Thị Quỳnh Mai
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Streptococcus Pneumoniae ◽  
Haemophilus Influenzae ◽  
Acinetobacter Baumannii ◽  
Beta Lactam

Nghiên cứu đã tiến hành phân tích kết quả xét nghiệm của 4722 mẫu bệnh phẩm vi sinh tại bệnh viện Đa khoa Quốc tế Hải Phòng từ năm 2018 đến năm 2020 nhằm mô tả một số đặc điểm kháng kháng sinh nhóm beta-lactam của một số vi khuẩn điển hình. Qua phân tích nhóm nghiên cứu thấy các vi khuẩn chủ yếu phân lập được là Escherichia coli (26,2%), Staphylococcus aureus (12,5%), và Haemophilus influenzae (8,6%). Vi khuẩn Escherichia coli kháng kháng sinh nhóm Beta-lactam với tỷ lệ khá cao (từ 1% (Imipenem) đến 29% (cefuroxime)). Tuy nhiên, vi khuẩn Streptococcus pneumoniae còn nhạy cảm với nhóm kháng sinh này với tỷ lệ kháng là 0%. Cefuroxime là kháng sinh có tỷ lệ bị kháng cao nhất với 42,7%. Các chủngvi khuẩn tại bệnh viện còn khá nhạy cảm với các kháng sinh thuộc nhóm carbapenem với tỷ lệ kháng thấp. Trong đó vi khuẩn là Acinetobacter baumannii và Pseudomonas aeruginosa có tỉ lệ kháng kháng sinh nhóm này từ 4,2% đến 5,2%. Kết quả nghiên cứu đã cung cấp dữ liệu về tính đề kháng kháng sinh betalactam của các vi khuẩn điển hình tại bệnh viện nhằm hỗ trợ các bác sĩ trong việc lựa chọn và sử dụng kháng sinh an toàn và hiệu quả

scholarly journals ANÁLISE DA COR E DA ATIVIDADE ANTIMICROBIANA DE MICROCÁPSULAS CONTENDO LACTOFERRINA BOVINA

2014 ◽  
Vol 32 (2) ◽  
Author(s):  
LUCIANA HELENA MAIA PORTE ◽  
MARIA HELENA MIGUEZ ROCHA LEÃO ◽  
ALEXANDRE PORTE
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Bacillus Subtilis ◽  
Candida Albicans ◽  
Spray Drying ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Micrococcus Luteus ◽  
Rhodococcus Equi ◽  
Streptococcus Faecium

Lactoferrina bovina (bLF), proveniente do soro de leite, foimicroencapsulada pela técnica de spray drying. Microcápsulascontendo 20 % de bLF foram produzidas, utilizando-se comomaterial de parede dextrina: amido octenilsuccinato (OSA) emdiferentes proporções: 100:00, 75:25, 50:50, 25:75 e 0:100 %.Foram avaliadas a cor e a estabilidade de cor das microcápsulassob armazenamento em ambientes com diferentes umidadesrelativas e a atividade antimicrobiana da lactoferrina liberadadas microcápsulas. As microcápsulas apresentaram cor clara etenderam a escurecer sob armazenamento em ambiente com altaumidade relativa. Verifi cou-se atividade inibitória das microcápsulasde bLF produzidas para diferentes bactérias Gram positivas(Bacillus subtilis CCT 2576, Staphylococcus aureus CCT 2740,Micrococcus luteus CCT 2692, Enterococcus faecium CCT 5079,Streptococcus faecium ATCC 10541, Rhodococcus equi CCT0541), Gram negativas (Pseudomonas aeruginosa ATCC 13388,Salmonella choleraesius CCT 4296, Escherichia coli CCT 0547) elevedura (Candida albicans ATCC 10231). A concentração inibitóriamínima (MIC) das microcápsulas variou de acordo com o microorganismotestado (MIC entre 2,5-100 mg.mL-1). Com exceção deB. subtilis (MIC entre 50-100 mg.mL-1 para as microcápsulas), aconcentração de bLF contida nas microcápsulas necessária parainibir o crescimento dos micro-organismos foi menor do que a bLFnativa. Esses resultados sugerem efeito de potencialização daatividade antimicrobiana da bLF após o processamento por spraydrying.

scholarly journals Bacterial resistance trends among intraoperative bone culture of chronic osteomyelitis in an affiliated hospital of South China for twelve years

2019 ◽  
Vol 19 (1) ◽  
Author(s):  
Xianghong Zhang ◽  
Qiong Lu ◽  
Tang Liu ◽  
Zhihong Li ◽  
Weiliang Cai
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
South China ◽  
Chronic Osteomyelitis ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Bone Culture ◽  
Acinetobacter Baumanii ◽  
Unified Protocol ◽  
Positive Rate

Abstract Background The purpose of this study was to gather temporal trends on bacteria epidemiology and resistance of intraoperative bone culture from chronic ostemyelitis at an affiliated hospital in South China. Method Records of patients with chronic osteomyelitis from 2003 to 2014 were retrospectively reviewed. The medical data were extracted using a unified protocol. Antimicrobial susceptibility testing was carried out by means of a unified protocol using the Kirby-Bauer method, results were analyzed according to Clinical and Laboratory Standards Institute definitions. Result Four hundred eighteen cases met our inclusion criteria. For pathogen distribution, the top five strains were Staphylococcus aureus (27.9%); Pseudomonas aeruginosa (12.1%); Enterobacter cloacae (9.5%); Acinetobacter baumanii (9.0%) and Escherichia coli (7.8%). Bacterial culture positive rate was decreased significantly among different year-groups. Mutiple bacterial infection rate was 28.1%. One strain of Staphylococcus aureus was resistant to linezolid and vancomycin. Resistance of Pseudomonas aeruginosa stains to Cefazolin, Cefuroxime, Cefotaxime, and Cefoxitin were 100% nearly. Resistance of Acinetobacter baumanii stains against Cefazolin, Cefuroxime were 100%. Ciprofloxacin resistance among Escherichia coli isolates increased from 25 to 44.4%. On the contrary, resistance of Enterobacter cloacae stains to Cefotaxime and Ceftazidime were decreased from 83.3 to 36.4%. Conclusions From 2003 to 2014, positive rate of intraoperative bone culture of chronic osteomyelitis was decreased; the proportion of Staphylococcus aureus was decreased gradually, and our results indicate the importance of bacterial surveilance studies about chronic osteomyelitis.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document