scholarly journals Infecciones por Enterobacter y Enterococcus resistentes asociadas a la atención en salud en Hispanoamérica 2002-2017

2020 ◽  
Vol 24 (3) ◽  
pp. 221-232
Author(s):  
Lesly Y. Moreno-Rovira ◽  
Marly T. Tamayo-Quintero ◽  
Natalia Amariles-Tamayo ◽  
Erika F. Garrido-Zea
Keyword(s):  
Enterococcus Faecalis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae

Introducción. La aparición de bacterias resistentes es un fenómeno natural que ha sido potencializado por el uso inapropiado de antibióticos y por la automedicación, lo cual ha contribuido con la aparición de cepas resistentes de Enterobacter y Enterococcus, ocasionando a su vez un incremento significativo en las infecciones asociadas a la atención en salud (IAAS), a las tasas de morbimortalidad y a los costos del sistema de salud. El objetivo fue analizar las IAAS, enfatizando en bacteriemia, infección del tracto urinario, endocarditis y meningitis, causadas por cepas de Enterobacter y Enterococcus resistentes a los antimicrobianos, en Hispanoamérica, durante los años 2002 a 2017. Materiales y métodos. Se realizó una búsqueda bibliográfica en Elsevier y SciELO, empleando términos Descriptores en Ciencias de la Salud (DeCS). Se analizaron 26 artículos de revisión y originales que cumplían con los criterios de inclusión y exclusión. Resultados. La principal infección fue la bacteriemia en un 30,4%, y es de resaltar la escasa información encontrada acerca de endocarditis y meningitis. Enterococcus faecalis y Enterococcus faecium representaron el 90% de los aislamientos clínicos. La resistencia a los antibióticos continúa en ascenso constante, especialmente por parte de Enterococcus faecalis. Conclusión. Las IAAS producidas por microorganismos como Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium, Enterobacter cloacae y Enterobacter aerogenes son frecuentes, aunque se cuenta con una cantidad moderada de información. El abordaje conceptual de esta problemática en el área de salud, puede ser una herramienta idónea para su control.

scholarly journals Blattella germánica (Blattodea: Blattellidae) como potencial vector mecánico de infecciones asociadas a la atención en salud (IAAS) en un centro hospitalario de Villavicencio (Meta-Colombia)

Nova ◽  
2016 ◽  
Vol 14 (25) ◽  
pp. 19
Author(s):  
Gloria Isabel Jaramillo ◽  
Norma Cristina Pavas ◽  
Juan Camilo Cárdenas ◽  
Paola Gutiérrez ◽  
William Andrés Oliveros ◽  
...  
Keyword(s):  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Enterococcus Faecalis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Blattella Germanica ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Proteus Vulgaris ◽  
Staphylococcus Xylosus

<p class="Default"> </p><p class="Default"> </p><p>Identificar las especies de cucarachas y bacterias asociadas a su exoesqueleto en un centro hospitalario de la ciudad de Villavicencio (Meta, Colombia). <strong>Métodos. </strong>Se realizaron capturas manuales de cucarachas en cocina, urgencias, UCI intermedia, consulta externa y neonatos. Los individuos col­ectados fueron sometidos a un aislamiento primario en caldo BHI, para luego pasar a medios sólidos (sangre y MacConkey). Se realizó identificación y antibiograma por método automatizado. <strong>Resultados. </strong>Se colectaron 24 ninfas y adultos de <em>Blattella germánica</em>. Se aisló e identificó <em>Klebsiella pneumoniae con </em>sensibilidad intermedia a meropenem (CMI 4) y resistencia a cefalosporinas (cefepima y cefuroxima) (&gt;16), <em>Proteus vulgaris </em>con resistencia a cefalosporinas (ceftriaxona, cefuroxima) (CMI &gt;16), <em>Enterobacter cloacae </em>con resistencia a cefalosporinas (cefoxitina, cefuroxima, ceftriaxona) (CMI &gt; 16), <em>Enterococcus faecium</em>, <em>Enterococcus rafinosus</em>, <em>Staphylococcus xylosus </em>y <em>Enterococcus faecalis</em>. El 80% de las bacterias aisla­das presentaron algún grado de resistencia a antibióticos. <strong>Conclusiones. </strong>Estos insectos podrían jugar un papel importante en la transmisión de las Infecciones asociadas a la atención en salud (IAAS). Debido a su presencia en hospitales y el reporte de IAAS y resistencia bacteriana en varios centros asistenciales en el Departamento del Meta, se hace necesario establecer la relación de estos insectos con estos eventos.</p>

Антимікробна резистентність провідних збудників інфекцій сечових шляхів у Києві (Україна)

2017 ◽  
Vol 1 (2) ◽  
pp. 48-60
Author(s):  
A.G. Salmanov ◽  
A.V. Rudenko
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Staphylococcus Epidermidis ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Proteus Vulgaris ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli

Мета роботи — вивчити резистентність до антибіотиків бактеріальних збудників інфекцій сечових шляхів (ІСШ), виділених у пацієнтів урологічного стаціонару в м. Києві. Матеріали і методи. Досліджено 1612 штамів бактерій, виділених із сечі хворих з ІСШ (цистит, уретрит, пієлонефрит), госпіталізованих в урологічне відділення ДУ «Інститут урології НАМН України» у м. Києві протягом 2016 р. Серед пацієнтів переважали жінки — 1201 (74,5 %). Вік хворих становив від 17 до 74 років. Для збору даних використано медичну документацію лікарні. Мікробіологічні дослідження виконано у лабораторії мікробіології ДУ «Інститут урології НАМН України». Аналізували результати культурального дослідження зразків сечі, зібраних за наявності клінічних ознак ІСШ. Дослідження клінічного матеріалу та інтерпретацію отриманих результатів проводили загальноприйнятими методами. Вивчено чутливість уропатогенів до 31 антибіотика дискодифузійним методом відповідно до рекомендацій Інституту клінічних та лабораторних стандартів США (Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI)). Результати та обговорення. Аналіз мікробного спектра сечі виявив домінування серед уропатогенів штамів Escherichia coli (32,0 %), Enterococcus faecalis (19,5 %), Klebsiella pneumoniae (10,9 %), Staphylococcus epidermidis (8,9 %), S. haemolyticus (6,5 %) та Pseudomonas aeruginosa (6,4 %). Частка Enterococcus faecium, Enterobacter aerogenes і Streptococcus viridans становила відповідно 2,5, 2,2 і 1,6 %, Enterobacter cloacae, Klebsiella oxytoca, Acinetobacter baumannii, Proteus vulgaris та Providencia rettgeri — менше 1,0 %. У більшості випадків (69,7 %) мікроорганізми виділено у монокультурі, у решті випадків — у мікробних асоціа- ціях. Високу резистентність до тестованих антибіотиків виявили штами E. aerogenes (45,1 %), E. cloacae (45,7 %), E. faecium (40,9 %), E. faecalis (40,7 %), E. coli (39,9 %), P. aeruginosa (34,0 %), K. pneumoniae (28,6 %). Найбільш активними до уропатогенів були іміпенем (E. coli — 87,6 %, P. aeruginosa — 75,7 %, E. cloacae — 67,3 %, E. aerogenes — 72,6 %, K. pneumoniae — 93,2 %), меропенем (E. coli — 89,1 %, P. aeruginosa — 76,7 %, K. pneumoniae — 82,6 %), лефлоцин (E. coli — 74,5 %, ентерококи — 78,7 %, P. aeruginosa — 76,7 %, E. cloacae — 73,9 %, E. aerogenes — 80,4 %, K. pneumoniae — 83,5 %), амоксицилін/клавуланат (ентерококи — 84,6 %), фурагін (ентерококи — 82,6 %), цефоперазон (K. pneumoniae — 89,2 %, P. aeruginosa — 73,8 %), цефтріаксон (K. pneumoniae — 80,1 %). Висновки. Антибіотикорезистентність збудників ІСШ — важлива терапевтична проблема. Найбільшою активністю до уропатогенів характеризуються іміпенем, меропенем, лефлоцин, амоксицилін/ клавуланат, фурагін, цефоперазон, цефтріаксон, які можна розглядати як препарат вибору для призначення стартової терапії ІСШ. Необхідно здійснювати постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків. Політику використання антибіотиків у кожному стаціонарі слід визначати залежно від локальних даних щодо резистентності до протимікробних препаратів.

scholarly journals Molecular characterization of antimicrobial-resistant Enterococcus faecalis and Enterococcus faecium isolated from layer parent stock

2019 ◽  
Vol 98 (11) ◽  
pp. 5892-5899 ◽  
Author(s):  
Yeong Bin Kim ◽  
Kwang Won Seo ◽  
Jong Bo Shim ◽  
Se hyun Son ◽  
Eun Bi Noh ◽  
...  
Keyword(s):  
Molecular Characterization ◽  
Enterococcus Faecalis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Parent Stock

The occurrence and transferability of the resistance determinants in 50 amikacin-resistant Enterococcus faecalis and Enterococcus faecium

2003 ◽  
Vol 22 (6) ◽  
pp. 632-633 ◽  
Author(s):  
Helena Bujdáková ◽  
Ivana Krupová ◽  
Miriam Filipová ◽  
Sylvia Benczeová ◽  
Milan Kettner ◽  
...  
Keyword(s):  
Enterococcus Faecalis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Resistance Determinants

scholarly journals Pharmacodynamics of Daptomycin against Enterococcus faecium and Enterococcus faecalis in the Murine Thigh Infection Model

2018 ◽  
Vol 62 (10) ◽  
Author(s):  
James M. Kidd ◽  
Kamilia Abdelraouf ◽  
Tomefa E. Asempa ◽  
Romney M. Humphries ◽  
David P. Nicolau
Keyword(s):  
Enterococcus Faecalis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Hill Equation ◽  
Infection Model ◽  
Free Drug Concentration ◽  
Time Curve ◽  
Content Type ◽  
Concentration Time ◽  
The Hill ◽  
Susceptibility Breakpoint

ABSTRACT The Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI) daptomycin MIC susceptibility breakpoint for the treatment of enterococcal infections is ≤4 μg/ml. However, patients receiving daptomycin for the treatment of infections caused by enterococci with MICs of ≤4 μg/ml may experience treatment failures. We assessed the pharmacodynamics of daptomycin against enterococci in a neutropenic murine thigh infection model and determined the exposures necessary for bacteriostasis and a 1-log10-CFU reduction of Enterococcus faecalis and Enterococcus faecium. We further characterized daptomycin efficacy at clinically achievable exposures. Six E. faecium and 6 E. faecalis isolates (daptomycin MICs, 0.5 to 32 μg/ml) were studied. Daptomycin was administered at various doses over 24 h to achieve area under the free drug concentration-time curve-to-MIC ratios (fAUC0–24/MIC) ranging from 1 to 148. Daptomycin regimens that simulate mean human exposures following doses of 6, 8, and 10 mg/kg of body weight/day were also studied. Efficacy was assessed by the differences in the number of log10 CFU per thigh at 24 h. The Hill equation was used to estimate the fAUC0–24/MIC required to achieve bacteriostasis and a 1-log10-CFU reduction. For E. faecium, a 1-log10-CFU reduction required an fAUC0–24/MIC of 12.9 (R2 = 0.71). For E. faecalis, a 1-log10-CFU reduction was not achieved, while the fAUC0–24/MIC required for stasis was 7.2 (R2 = 0.8). With a human-simulated regimen of 6 mg/kg/day, a 1-log10-CFU reduction was observed in 3/3 E. faecium isolates with MICs of <4 μg/ml and 0/3 E. faecium isolates with MICs of ≥4 μg/ml; however, a 1-log10-CFU reduction was not achieved for any of the 6 E. faecalis isolates. These results, alongside clinical data, prompt a reevaluation of the current breakpoint.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document