scholarly journals Argumentum Ad Hominem Mantık Yanılgısı

2021 ◽  
Vol 9 (2) ◽  
pp. 383-391
Author(s):  
Gülümser DURHAN
Author(s):  
Ф. Я. Майнаєв ◽  
О. І. Майнаєва

Успішність випускника закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО), закладу вищої освіти (ЗВО) залежить від його здатності до комунікації. «Заберіть у мене все, чим я володію, але залиште мені мою мову, і скоро я знайду все, що мав», — цей афоризм Даніеля Уебстера, американського політика ХІХ століття, не втратив своєї актуальності в нашому цифровому ХХІ столітті. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), розширив способи й засоби комунікації. Публічні особи й пересічні громадяни для доведення власної думки вдаються до відеобатлів, поширюють меми в мережі Інтернет, висловлюють свою позицію стосовно події (культурної, політичної, соціальної) через малюнок, фото, плакат на сторінці у Facebook, Instagram чи Twitter. Будь-яка інтернет-публікація (відео, текст, графіка) може спричинити спонтанну дискусію, учасники якої нерідко Argumentum ad Hominem (спростовують аргумент, посилаючись на характер, мотив віртуального співрозмовника), із метою отримання перемоги над опонентом намагаються принизити його, уживають образливі вирази, ненормативну лексику. На жаль, у реальному житті ми також можемо стати свідками невдалого завершення комунікації (взаємообрази, бійки). Про це повідомляють заголовки газет і журналів, телевізійні новини, інтернет-публікації. Тому формування, а відтак розвиток інтелектуальної комунікації є одним із нагальних питань, яке має вирішувати освітянська спільнота. Розв’язанню цього важливого завдання можуть сприяти суспільно-гуманітарні науки, що мають потужний розвивальний і виховний потенціал. Роль суспільних і гуманітарних наук у становленні особистості, формуванні й розвитку в неї важливих життєвих компетенцій розглядали такі зарубіжні науковці, як: Н. Анстед, Е. Гібсон, М. Епштейн, К. Райфф, С. Стюарт, Е. Уотсон, Н. Фрай, С. Фуллер, Е. Хазелкорн, Дж. Харфем


2019 ◽  
pp. 161-164
Author(s):  
Christian Glaser

2019 ◽  
Vol 21 (1) ◽  
pp. 154-165
Author(s):  
Paola Gabriela Konrad ◽  
Maria Eduarda Giering

Este estudo, amparado pela concepção de ethos proposta por Amossy (2005) e pelos clássicos tipos de argumentos apresentados por Fiorin (2015), propõe-se a analisar fragmentos de fala pertencentes ao gênero discursivo interrogatório policial de modo a investigar (1) se o ethos prévio (AMOSSY, 2005) ou pré-discursivo (MAINGUENEAU, 2008) dos participantes do interrogatório policial se confirma no ethos discursivo dos enunciadores; e (2) os tipos de argumentos (FIORIN, 2015) utilizados pelos enunciadores do interrogatório policial. O corpus deste estudo advém de gravações em áudio e vídeo de três interrogatórios policiais de uma Delegacia de Polícia Civil do Estado do Rio Grande do Sul, Brasil. Quanto ao primeiro propósito deste estudo, no que tange aos policiais, seu ethos prévio se confirma discursivamente em todos os fragmentos de fala analisados. Em relação aos interrogados, a sua imagem prévia é reelaborada ao longo do discurso. Concernente ao segundo propósito deste estudo, uma série de tipo de argumentos são utilizados pelos enunciadores nos interrogatórios policiais, a saber: argumento de comparação, argumentum ad hominem, argumentum ad verecundiam, argumentum ad misericordiam e argumentum ad baculum. Por fim, a análise revela que os tipos de argumentos utilizados pelos policiais e pelos interrogados nas interações operam como recurso para a construção do ethos dos enunciadores. PALAVRAS-CHAVE: Argumentação; Ethos; Tipos de Argumentos; Interrogatório Policial.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document