scholarly journals Adatok a Duna Komárom-Esztergom és Fejér megyei szakaszainak flórájához

Kitaibelia ◽  
2020 ◽  
Vol 25 (2) ◽  
Author(s):  
Norbert Riezing
Keyword(s):  
Elodea Canadensis ◽  
Cyperus Esculentus ◽  
Elodea Nuttallii ◽  
Salvinia Molesta ◽  
Myriophyllum Aquaticum ◽  
Vallisneria Spiralis ◽  
Eleusine Indica ◽  
Hippuris Vulgaris

A cikk elsősorban a Duna árterének vízi és iszapnövényzetével foglalkozik. Az adatok többnyire a 2019-es, tartósan alacsony vízállás mellett végzett felmérések eredményeit tükrözik. A Komárom-Esztergom megyei szakasz iszapnövényzete viszonylag jól kutatottnak számít, míg a Fejér megyei korábban alig volt ismert. A vizinövények közül a Gönyű és Neszmély közötti szakaszról korábban ismert, egyébként is ritka Hippuris vulgaris és Hydrocharis morsus-ranae nem került elő. Megjelent viszont több veszélyes özönnövény, így a Salvinia molesta, Myriophyllum aquaticum, Limnobium laevigatum, valamint a Crassula helmsii, melynek ez az első hazai adata. Hosszú évtizedek után ismét előkerült a Vallisneria spiralis, jelen van az Elodea canadensis, illetve egyre elterjedtebb az Elodea nuttallii és az Azolla taxonok. Az iszapnövényzetben új fajként jelent meg, sőt meglehetősen elterjedt lett a Lindernia procumbens és az adventív Lindernia dubia. Özönnövények közül megjelent a Cyperus esculentus, az Euphorbia maculata és az Eleusine indica. A korábban ismerthez képest jóval elterjedtebb lett a Veronica catenata és a Schoenoplectus triqueter, valamint nagyobb állományai vannak a Cyperus glomeratus-nak. A nyílt kavicsos felszínek érdekes növénye a több lelőhelyen is megtalált Polygonum graminifolium, melynek egészen a közelmúltig nem voltak aktuális hazai adatai.

Resistance to herbivory of two populations of Elodea canadensis Michaux and Elodea nuttallii Planchon St. John

Plant Ecology ◽  
2011 ◽  
Vol 212 (10) ◽  
pp. 1723-1731 ◽  
Author(s):  
Anatole Boiché ◽  
Damien G. Lemoine ◽  
Marie-Hélène Barrat-Segretain ◽  
Gabrielle Thiébaut
Keyword(s):  
Elodea Canadensis ◽  
Elodea Nuttallii ◽  
Resistance To Herbivory ◽  
Two Populations

scholarly journals Management options of invasive Elodea nuttallii and Elodea canadensis

Limnologica ◽  
2015 ◽  
Vol 51 ◽  
pp. 110-117 ◽  
Author(s):  
Andreas Zehnsdorf ◽  
Andreas Hussner ◽  
Frank Eismann ◽  
Helmut Rönicke ◽  
Arnulf Melzer
Keyword(s):  
Elodea Canadensis ◽  
Elodea Nuttallii ◽  
Management Options

scholarly journals СТРУКТУРА ВОДНОЇ ФЛОРИ ВОДОТОКІВ КІЛІЙСЬКОЇ ДЕЛЬТИ ДУНАЮ

2020 ◽  
Vol 2 (22) ◽  
pp. 44-52
Author(s):  
М. С. Погорєлова
Keyword(s):  
Elodea Canadensis ◽  
Lemna Gibba ◽  
Acorus Calamus ◽  
Azolla Filiculoides ◽  
Vallisneria Spiralis ◽  
Azolla Caroliniana ◽  
Najas Marina ◽  
Sagittaria Latifolia ◽  
Nymphoides Peltata ◽  
Salvinia Natans

Здійснено структурно-порівняльний аналіз таксономічної, екологічної та географічної структури флори водотоків Кілійської дельти Дунаю. Конспект досліджуваної флори нараховує 41 вид з 27 родів, 21 родин, 16 порядків, 4 класів та 3 відділів. Проаналізовано таксономічний склад основних таксономічних одиниць, та співвідношення між ними: відділ Magnoliophyta переважає (90.2 %), в межах якого домінує клас Liliopsida (83.8%). До перших трьох провідних родин належать Potamogetonaceae, Lemnaceae та Hydrocharitaceae, які складають 36.6% від загальної кількості флори У складі флори представлені шість видів адвентивної фракції – один археофіт (Acorus calamus L.) і п’ять кенофітів (Azolla caroliniana Willd., Azolla filiculoides Lamark., Elodea canadensis Michx., Sagittaria latifolia Willd., Vallisneria spiralis L.). Рідкісні рослини, що охороняються на території всієї України у водотоках КДД представлені трьома видами: Salvinia natans (L.) All., Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) Kuntze та Trара natans L. s.l. До регіонально рідкісних видів, які охороняються тільки на території Одеської області належать ще п’ять видів: Lemna gibba L. (вразливий), Bolboschoenus maritimus (L.) Palla (недостатньо вивчений), Najas marina L. (недостатньо вивчений), Potamogeton gramineus L. ( недостатньо вивчений), Typha grossheimii Pobed. ( недостатньо вивчений). Екологічна структура представлена трьома екотипами, серед яких найбільше гідрофітів – 23 (56.1 %). В ньому переважає екогрупа вільно плаваючі на поверхні води (22%). Співвідношення екотипів гідрофіти, гелофіти, гігрогелофіти складає 4:2:1. В хорологічному спектрі зональних географічних груп найбільша кількість видів відноситься до плюризональної групи – 18 видів (44%). Серед регіональних груп переважає циркумполярне поширення, його мають також 18 видів (44%). За характером розміщення ареалів видів в океанічних або внутрішніх водоймах найбільша кількість видів належить індиферентній до континентальності та океанічності групі. Подібний спектр є характерним для водної флори України та для інших флор різних регіонів помірної зони Євразії.

Phosphorus uptake and active growth of Elodea canadensis Michx. and Elodea nuttallii (Planch.) St. John

1998 ◽  
Vol 37 (3) ◽  
pp. 59-65 ◽  
Author(s):  
A. H. Eugelink
Keyword(s):  
Phosphorus Uptake ◽  
Elodea Canadensis ◽  
Elodea Nuttallii ◽  
Active Growth ◽  
Uptake Rates ◽  
Significant Difference ◽  
Macrophyte Species ◽  
32P Uptake ◽  
Outdoor Experiments ◽  
Freshwater Macrophyte

Two related submerged freshwater macrophyte (Elodea nuttallii (Planch.) St. John and Elodea canadensis Michx.) were used in a combination of in- and outdoor experiments to compare growth rates and routes of phosphorus uptake, translocation and possible excretion. Elodea nuttalli had a higher growth rate than Elodea canadensis both in the field and under laboratory conditions. The uptake and translocation of phosphorus was studied using 32P in a partitioned container. Roots and leaves were supplied with 32P separately and simultaneously. Both macrophyte species were able to take up phosphorus both with leaves and roots. The uptake rate of 32P by roots was higher in Elodea nuttallii when tracer was supplied to the root compartment only. Leaf uptake was stimulated by the supply of phosphate to both compartments, and the uptake was faster and reached a higher level than when the tracer was injected to the leaf compartment only. The 32P uptake by either roots or leaves was translocated. Shoot-to-root translocation predominated over the reverse. There was no significant difference between both species in root uptake rates, but leaf uptake was significantly higher in Elodea canadensis. The two studied Elodea species do not have a strong preferential source of phosphorus.

scholarly journals Aerobic and anaerobic mineralization of Salvinia molesta and Myriophyllum aquaticum leachates from a tropical reservoir (Brazil)

2011 ◽  
Vol 23 (2) ◽  
pp. 109-118 ◽  
Author(s):  
Renato Henriques da Silva ◽  
Rafael Spadaccia Panhota ◽  
Irineu Bianchini Junior
Keyword(s):  
Organic Matter ◽  
Oxygen Consumption ◽  
Organic Carbon ◽  
Water Sample ◽  
Aquatic Macrophytes ◽  
Salvinia Molesta ◽  
Myriophyllum Aquaticum ◽  
Tropical Reservoir ◽  
Reservoir Water ◽  
Aerobic And Anaerobic

AIM: This study aimed at describing and discussing the leachates mineralization (aerobic and anaerobic) of two species of aquatic macrophytes (Salvinia molesta and Myriophyllum aquaticum) from a tropical reservoir (22° 00' S and 47° 54' W); METHODS: The incubations were prepared with plant leachates and reservoir water sample and were maintained during 45 days in the dark (at 20 °C). The organic carbon and the oxygen consumption kinetics were evaluated; RESULTS: Irrespective of to the experimental condition, the leachates were mainly utilized for catabolic processes (i.e., respiration), mineralization was slightly faster in an aerobic environment (1.22 fold) and in this condition, the yield of refractory products was smaller (2.3%); the O/C stoichiometric ratios values (oxygen consumed per atom of carbon) from mineralization of the 2 types of leachates were similar (ca. 1.12); CONCLUSIONS: According to these results we conclude that the leachate from selected macrophytes is rapidly decomposed and subsidize primariy the microbial catabolism (aerobic or anaerobic); in addition, we propose that S. molesta contributes more to the input of dissolved organic matter within the reservoir.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document