scholarly journals БІОТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ БАКТЕРІАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

2016 ◽  
Vol 18 (2) ◽  
pp. 103-110
Author(s):  
І.M. Slyvka ◽  
O.Y. Tsisaryk
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Lactococcus Garvieae

У статті висвітлені результати біотехнологічних досліджень конструювання нового бактеріального препарату для виробництва бринзи в промислових умовах. Проведено скринінг 106 культур молочнокислих бактерій (МКБ) виділених із традиційної бринзи виготовленої у непромислових умовах із овечого молока у Карпатському регіоні України. При відборі штамів МКБ для конструювання складу бактеріального препарату за технологічними властивостями враховували ступінь і швидкість кислотоутворення та стійкість культур мікроорганізмів до підвищених концентрацій NaCl – 4 і 6,5%. В результаті проведених досліджень відібрано п’ять штамів МКБ, які були найстійкішими до високих концентрації NaCl (6,5%) та проявляли високу кислотоутворювальну активність. Lactococcus lactis ssp. lactis SB 44 – 98 °Т;Enterococcus faecium SB 12 – 86 °Т; Lactobacillus plantarum SB 17 – 85 °Т; Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides SB 8 – 70 °Т; Lactococcus garvieae SB 26 – 67  °Т. Встановлено оптимальне співвідношення МКБ Lac. lactis ssp. lactis – 50%, Lbc. plantarum – 15%, E. faecium –20%, Leuc. mesenteroides ssp. mesenteroides – 10% та Lac. garvieae – 5% у складі бактеріального препарату, що забезпечує найкращі споживчі характеристики готовому продукту. Виробництво бринзи із підібраним консорціумом мікроорганізмів, який є типовою мікрофлорою для традиційного карпатського сиру бринза, дозволяє отримати безпечний та якісний харчовий продукт, який відповідає вимогам згідно з ДСТУ 7065:2009 і забезпечує збільшення чисельності життєздатних МКБ до 5,2х107 КУО/г продукту.  

scholarly journals Evaluation of the Efficiency of Ethanol Precipitation and Ultrafiltration on the Purification and Characteristics of Exopolysaccharides Produced by Three Lactic Acid Bacteria

2018 ◽  
Vol 2018 ◽  
pp. 1-11 ◽  
Author(s):  
Manel Ziadi ◽  
Taroub Bouzaiene ◽  
Sana M’Hir ◽  
Kaouther Zaafouri ◽  
Ferid Mokhtar ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Ftir Analysis ◽  
Molecular Weights ◽  
Molar Ratios ◽  
Monomer Composition ◽  
Ethanol Precipitation

Exopolysaccharides (EPS) produced by three Lactic Acid Bacteria strains,Lactococcus lactisSLT10,Lactobacillus plantarumC7, andLeuconostoc mesenteroidesB3, were isolated using two methods: ethanol precipitation (EPS-ETOH) and ultrafiltration (EPS-UF) through a 10 KDa cut-off membrane. EPS recovery by ultrafiltration was higher than ethanol precipitation forLactococcus lactisSLT10 andLactobacillus plantarumC7. However, it was similar with both methods forLeuconostoc mesenteroidesB3. The monomer composition of the EPS fractions revealed differences in structures and molar ratios between the two studied methods. EPS isolated fromLactococcus lactisSLT10 are composed of glucose and mannose for EPS-ETOH against glucose, mannose, and rhamnose for EPS-UF. EPS extracted fromLactobacillus plantarumC7 andLeuconostoc mesenteroidesB3 showed similar composition (glucose and mannose) but different molar ratios. The molecular weights of the different EPS fractions ranged from 11.6±1.83 to 62.4±2.94 kDa. Molecular weights of EPS-ETOH fractions were higher than those of EPS-UF fractions. Fourier transform infrared (FTIR) analysis revealed a similarity in the distribution of the functional groups (O-H, C-H, C=O, -COO, and C-O-C) between the EPS isolated from the three strains.

scholarly journals Application of some lactic acid bacteria strains to improve fermentation and aerobic stability of maize silage

2019 ◽  
Vol 7 (1-2) ◽  
pp. 127-132
Author(s):  
Judit Peter Szucs ◽  
Agnes Suli ◽  
Timea Suli Zakar ◽  
Elizabet Berecz ◽  
Mate Pek
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Acid Production ◽  
Untreated Control ◽  
Raw Material ◽  
Aerobic Stability ◽  
Whole Plant

The object of the trial was to study the effect of some lactic acid bacteria strains on the fermentation and aerobic stability of whole plant maize silages.The whole plant maize raw material was 32% DM, in soft cheddar stage of grain ripeness. It was ensiled in 4.2 litre capacity glass micro-size silos in 5 replicates /each treatment and stored on constant air conditioned room temperature (22 oC) during 95 days. The average packing density of raw material was 211 kg DM/m3.The applied treatments: 1. Untreated control maize, 2. Enterococcus faecium 100,000 CFU/g fresh maize (FM), 3. Lactobacillus plantarum 50,000 CFU/g FM + Enterococcus faecium 50,000 CFU/g FM, 4. Lactococcus lactis 100,000 CFU/g FM, 5. Lactobacillus plantarum 50,000 CFU/g FM + Lactococcus lactis 50,000 CFU/g FM, 6. Lactobacillus plantarum 100,000 CFU/g FM.Aerobic stability study:  Applied Honig (1990 system).The main experiences are the following: Applied lactic acid bacteria strains improved the quality of fermentation of maize in general compare to untreated control one.Lactic acid bacteria strains significantly stimulated lactic acid production and decreased propionic and butyric acid production. The origin of ammonia decreased also under influence of lactic acid bacteria strains in unaerobic conditions.Enterococcus faecium and.Lactococcus lactis are not able to protect the maize silages against the aerobic deterioration with the applied dosage.  Lactobacillus plantarum itself produced the most favourable fermentation characteristics and protected the aerobic stability of silage the most effectively (during 4 day) compare to all other treated maize silages.

scholarly journals Characterization of non-starter lactic acid bacteria in traditionally produced home-made Radan cheese during ripening

2011 ◽  
Vol 63 (1) ◽  
pp. 1-10 ◽  
Author(s):  
Natasa Jokovic ◽  
Maja Vukasinovic ◽  
Katarina Veljovic ◽  
Maja Tolinacki ◽  
L. Topisirovic
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Streptococcus Thermophilus ◽  
Predominant Species ◽  
Lactobacillus Paraplantarum ◽  
Good Agreement

Two hundred thirteen non-starter lactic acid bacteria isolated from Radan cheese during ripening were identified with both a classical biochemical test and rep-PCR with (GTG)5 primer. For most isolates, which belong to the Lactococcus lactis subsp. lactis, Leuconostoc mesenteroides, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus paraplantarum and Enterococcus faecium, a phenotypic identification was in good agreement with rep-PCR identification. Lactococeus lactis subsp. lactis, Enterococcus faecium and subspecies from the Lenconostoc mesenteroides group were the dominant population of lactic acid bacteria in cheese until 10 days of ripening and only one Streptococcus thermophilus strain was isolated from the 5-day-old cheese sample. As ripening progressed, Lactobacillus plantarum became the predominant species together with the group of heterofermentative species of lactobacilli that could not be precisely identified with rep-PCR.

scholarly journals Підбір молочнокислих бактерій, ізольованих з природних еконіш, для виготовлення кисловершкового масла геродієтичного призначення

2018 ◽  
Vol 20 (85) ◽  
pp. 35-40
Author(s):  
O.Y. Tsisaryk ◽  
I.M. Slyvka ◽  
L.Y. Musiy ◽  
I.I. Kuschnir
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides

Метою роботи було дослідити технологічні показники та антибіотикорезистентність штамів молочнокислих бактерій (МКБ), виділених із природних еконіш, з метою формування бактеріальної композиції для кисловершкового масла з функціональними властивостями. У роботі проаналізовано зразки овечого сиру бринза, відібрані із Чернівецької області. Для досліджень властивостей штамів МКБ з метою створення препарату для виробництва кисловершкового масла ми відібрали 7 культур: 1 штам Lactococcus lactis, 2 штами Leuconostoc mesenteroides і 4 штами Lactobacillus plantarum. Досліджували температурний оптимум, кислотоутворювальну і молокозгортальну активність та антибіотикорезистентність. Температурний оптимум досліджували при різних температурних режимах – 10, 30 і 45 °С. Ріст клітин при цих температурах визначався за зміною забарвлення бульйону − від фіолетового до жовтого. Кислотоутворювальну активність оцінювали за зниженням рН молока, сквашеного відповідним бактеріальним штамом. Бактерії інкубували в стерильному знежиреному молоці без внесення додаткових компонентів, яке розливали у 5 мл пробірки, засівали 1% інокуляту та інкубували при 30 °С у термостаті протягом 3, 6, 9, 24 год. Визначення чутливості до антибіотиків проводили методом дифузії в агар, із використанням стандартних паперових дисків з антибіотиками, За допомогою лінійки вимірювали діаметр зони затримки росту довкола дисків, включаючи самі диски. Зони затримки росту визначали в мм. За результатами досліджень для виробництва кисловершкового масла було відібрано три штами МКБ: Lactococcus lactis ssp. lactis штам IMAU32258, Lactobacillus plantarum штам WCFS1, Leuconostoc mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202. Штам L. lactis ssp. lactis IMAU32258 обраний як основний кислотоутворювач (98 °Т) у складі бактеріального препарату. Штам L. mesenteroides ssp. mesenteroides SWU99202 залучений до бактеріального препарату, як ароматоутворювальний вид. Штам L. plantarum WCFS1 вибраний за його функціональними властивостями, а саме: зниженням рівня холестеролу в сироватці крові, синтезом бактеріоцинів і біологічно активного ізомеру транс-11 кон’югованої лінолевої кислоти, посиленням імунної відповіді при глютеновій атолерантності, про що вказують повідомлення в літературі. Ці властивості L. plantarum зможуть надати продуктові геродієтичних властивостей.

scholarly journals Chemical and microbiological characteristic of silomaize ensiled with some lactic acid bacteria strains

2018 ◽  
Vol 6 (1-2) ◽  
pp. 50-56
Author(s):  
Judit Péter Szűcs ◽  
Ágnes Süli ◽  
Tímea Süli-Zakar ◽  
Elizabet Berecz ◽  
Máté Pék
Keyword(s):  
Weight Loss ◽  
Lactic Acid ◽  
Chemical Composition ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Enterococcus Faecium ◽  
Nutritive Value ◽  
Raw Material ◽  
Microbiological Characteristics

The object of the trial was to study the effect of some lactic acid bacteria strains on the chemical composition, energy- and metabolisable protein (MP) content, microbiological characteristics and in-silo weight and dry matter losses of whole crop maize silages. The whole plant maize raw material was 32% DM, in soft cheddar stage of grain ripeness. It was ensiled in 4.2 litre capacity glass micro-size silos in 5 replicates /each treatment and stored on constant 25 °C room temperature on day 95. The average packing desity was 211kg DM/m3 The applied treatments: 1. Untreated control, 2. Enterococcus faecium 100.000 CFU/g FM, 3. Lactobacillus plantarum 50.000 CFU/g + Enterococcus faecium 50.000 CFU/g, 4. Lactococcus lactis 100.000 CFU/g, Lactobacillus plantarum 50.000 CFU + Lactococcus lactis 50.000 CFU/g, 6. Lactobacillus plantarum 100.000 CFU The main experiences are the following: Chemical composition of whole crop maize silages treated by lactic acid bacteria strains are significantly differed from the control in some cases on P 5% level but the nutritive value (energy and MP content) of silages did not change significantly compare to the control untreated silage. Number of yeast and mould CFU of control silage was the highest (4.5 x 104 CFU/g FM) among all kind of treated ones, which was significant on P 1% level. Weight loss and DM loss were lower in all of the lactic acid bacteria treated silages in general than it was measured in the control silage. Least weight loss and one-third of DM loss was detected in Lactobacillus plantarum 000 CFU/g treated silage among all kind of silages.  

scholarly journals Bacterial Community Structure and Location in Stilton Cheese

2003 ◽  
Vol 69 (6) ◽  
pp. 3540-3548 ◽  
Author(s):  
Danilo Ercolini ◽  
Philip J. Hill ◽  
Christine E. R. Dodd
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Food Systems ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Dna Analysis ◽  
Denaturing Gradient Gel Electrophoresis ◽  
Bacterial Flora ◽  
Lactobacillus Curvatus ◽  
Differential Distribution ◽  
The Core

ABSTRACT The microbial diversity occurring in Stilton cheese was evaluated by 16S ribosomal DNA analysis with PCR-denaturing gradient gel electrophoresis. DNA templates for PCR experiments were directly extracted from the cheese as well as bulk cells harvested from a variety of viable-count media. The variable V3 and V4-V5 regions of the 16S genes were analyzed. Closest relatives of Lactococcus lactis, Enterococcus faecalis, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus curvatus, Leuconostoc mesenteroides, Staphylococcus equorum, and Staphylococcus sp. were identified by sequencing of the DGGE fragments. Fluorescently labeled oligonucleotide probes were developed to detect Lactococcus lactis, Lactobacillus plantarum, and Leuconostoc mesenteroides in fluorescence in situ hybridization (FISH) experiments, and their specificity for the species occurring in the community of Stilton cheese was checked in FISH experiments carried out with reference cultures. The combined use of these probes and the bacterial probe Eub338 in FISH experiments on Stilton cheese sections allowed the assessment of the spatial distribution of the different microbial species in the dairy matrix. Microbial colonies of bacteria showed a differential location in the different parts of the cheese examined: the core, the veins, and the crust. Lactococci were found in the internal part of the veins as mixed colonies and as single colonies within the core. Lactobacillus plantarum was detected only underneath the surface, while Leuconostoc microcolonies were homogeneously distributed in all parts observed. The combined molecular approach is shown to be useful to simultaneously describe the structure and location of the bacterial flora in cheese. The differential distribution of species found suggests specific ecological reasons for the establishment of sites of actual microbial growth in the cheese, with implications of significance in understanding the ecology of food systems and with the aim of achieving optimization of the fermentation technologies as well as preservation of traditional products.

scholarly journals Aislamiento e identificación de bacterias ácido lácticas con potencial probiótico para becerros del altiplano mexicano

2019 ◽  
Vol 10 (1) ◽  
Author(s):  
Patricia Landa-Salgado ◽  
Yesenia Caballero-Cervantes ◽  
Efrén Ramírez-Bribiesca ◽  
Ana María Hernandez-Anguiano ◽  
Luz Mariana Ramírez-Hernández ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Pediococcus Pentosaceus ◽  
Lactobacillus Crispatus ◽  
El Sistema

Los becerros neonatos son expuestos continuamente a un amplio rango de microorganismos habitantes del ambiente, y a patógenos causantes de diarrea. El objetivo de este estudio fue aislar e identificar bacterias acido lácticas (BAL) de la mucosa oral de becerros, calostro y leche de vacas Holstein. El aislamiento de BAL se realizó en caldo y placas con medio ManRogosa Sharp (MRS). Una vez purificadas las colonias bacterianas, se realizaron pruebas morfológicas y bioquímicas para la caracterización de BAL. Se aislaron 16 colonias bacterianas, de las cuales se clasificaron en 12 de la mucosa oral, 2 en leche y 2 en calostro. Estas colonias se evaluaron a pH ácido (4.0 y 4.5) y sales biliares (SB: 0.3 y 1.5 g). Posteriormente se identificaron con el Sistema API50CHL. Las especies aisladas con resistencia a pH de 4 y 1.5 de SB fueron: Leuconostoc mesenteroides, Pediococcus pentosaceus, Lactobacillus plantarum. Lactobacillus crispatus y Lactococcus lactis. Estas colonias cuentan con un potencial probiótico para ser usadas en becerros. 

scholarly journals Consorcios microbianos con actividad ácido-láctica promisoria aislados desde inoculantes bacterianos nativos para ensilajes

2014 ◽  
Vol 11 (1) ◽  
pp. 17
Author(s):  
Byron Leoncio Díaz-Monroy ◽  
Arabel Elías Iglesias ◽  
Elaine Valiño-Cabrera
Keyword(s):  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Lactobacillus Casei ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Lactobacillus Rhamnosus ◽  
Streptococcus Bovis ◽  
El Sistema

<p>El objetivo de este trabajo fue aislar y caracterizar cepas de bacterias ácido lácticas (BAL) a partir de preparados microbianos (PM) nativos elaborados a base de residuos agroindustriales, como suero de leche, estiércol bovino y contenido ruminal, y diseñados como inoculantes biológicos para procesos de ensilaje de residuales orgánicos poscosecha. Se evaluaron 5 tratamientos (preparados microbianos, PM + 33% de residuo inoculante), con 3 réplicas: 1) Tratamiento control sin inoculante (PMSI), 2) Suero de leche (PMSL), 3) Estiércol bovino (PMEB), 4) Combinación de suero+estiércol (PMM) y 5) Contenido ruminal (PMCR); además, en todos se adicionó: melaza (20%), urea (1%), sal mineral (1%) y agua (45%). En recipientes plásticos se fermentaron tapados durante 96 horas, a 14 °C; de allí se obtuvieron 3 muestras de 500 mL de cada PM, se sembraron en agar MRS (Man, Rogosa y Sharpe) y se incubaron a 37 ºC durante 72 h bajo condiciones anaerobias (AnaeroGen, Oxoid). Las cepas de BAL son catalasa y oxidasa negativas, cocos, coco-bacilos y bacilos Gram positivos no esporulados. La identificación bioquímica se realizó con el sistema API-50CHL (BioMérieux, France) y la base de datos APILAB Plus versión 3.3.3. Se aislaron 39 cepas de BAL, 4 del PMSI (2 Lactobacillus plantarum, 1 L. brevis y 1 Lactococcus lactis), 12 del PMSL (3 Lactobacillus rhamnosus, 3 L. casei, 2 L. acidophilus, 2 L. paracasei y 2 L. fermentum), 7 del PMEB (3 Streptococcus bovis, 2 Lactobacillus plantarum y 2 Leuconostoc mesenteroides), 10 del PMM (3 Lactobacillus casei, 2 L. plantarum, 2 L. acidophilus, 1 L. fermentum, 1 L. rhamnosus y 1 L. paracasei) y 6 del PMCR (2 Lactobacillus vitulinus, 2 L. ruminus, 1 L. reuteri y 1 Pediococcus damnosus). En conclusión, la mejor fuente de cepas de BAL fue PMSL, que le otorga ventajas como posible inoculante bacteriano para ensilajes. En todos los PM se identificaron cepas homofermentativas y heterofermentativas, asociadas en consorcios microbianos; se generó una alternativa tecnológica para aprovechar tres residuos agroindustriales.</p>

scholarly journals Characterization of lactic acid bacteria isolated from Bosnian artisanal dry fermented sausage (sudzuk) during fermentation

Genetika ◽  
2015 ◽  
Vol 47 (3) ◽  
pp. 819-832 ◽  
Author(s):  
Josip Colo ◽  
Sanja Mihajlovic ◽  
Maja Tolinacki ◽  
Mersiha Alkic ◽  
Dusanka Popovic ◽  
...  
Keyword(s):  
Lactic Acid ◽  
Lactic Acid Bacteria ◽  
Lactobacillus Plantarum ◽  
Lactococcus Lactis ◽  
Leuconostoc Mesenteroides ◽  
Starter Cultures ◽  
Fermented Sausage ◽  
Enterococcus Durans ◽  
Dry Fermented Sausage ◽  
Rdna Sequencing

Bosnian sudzuk is a dry fermented sausage produced in a rural household near the town of Visoko in central Bosnia and Herzegovina. This kind of sausage was manufactured only from beef and spices in a traditional way without the addition of a starter cultures. To identify lactic acid bacteria (LAB), a total number of 160 Lstrains were isolated from five samples of Bosnian sudzuk collected over 28 days of fermentation. Preliminary identification by phenotypic tests and 16S rDNA sequencing were performed for all 160 of the Lisolates. Identification of Lstrains from traditionally produced Bosnian sausage at the species level revealed the presence of six genera: Lactococcus sp., Enterococcus sp., Leuconostoc sp., Lactobacillus sp., Pediococcus sp. and Weissella sp.. Among the 15 distinct species identified, the species Lactobacillus plantarum, Leuconostoc mesenteroides, Lactococcus lactis, Enterococcus faecalis and Enterococcus durans were present throughout the entire process of fermentation. Leuconostoc mesenteroides, Lactobacillus plantarum and Lactococcus lactis prevailed, with 21.8%, 19.3% and 13.1%, respectively, of total Lstrains during the entire fermentation process. Significant negative correlations (r = 0.892 and r = 0.829, respectively) between the presence of Weissella sp. and Lactobacillus sp., and between the presence of Weissella sp. and Lactococcus sp. were recorded. Lactobacillus plantarum, Enterococcus durans and Leuconostoc mesenteroides were the best producers of aromogenic compounds while 32.3% of Lactobacillus plantarum and 28.6% of Leuconostoc mesenteroides were produced exopolysaccharides.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document