Metabolite-based mutualism between Pseudomonas aeruginosa PA14 and Enterobacter aerogenes enhances current generation in bioelectrochemical systems

2011 ◽  
Vol 4 (11) ◽  
pp. 4550 ◽  
Author(s):  
Arvind Venkataraman ◽  
Miriam A. Rosenbaum ◽  
Sarah D. Perkins ◽  
Jeffrey J. Werner ◽  
Largus T. Angenent
Keyword(s):  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Bioelectrochemical Systems ◽  
Current Generation

Quorum sensing regulates electric current generation of Pseudomonas aeruginosa PA14 in bioelectrochemical systems

2010 ◽  
Vol 12 (3) ◽  
pp. 459-462 ◽  
Author(s):  
Arvind Venkataraman ◽  
Miriam Rosenbaum ◽  
Jan B.A. Arends ◽  
Rayko Halitschke ◽  
Largus T. Angenent
Keyword(s):  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Quorum Sensing ◽  
Electric Current ◽  
Bioelectrochemical Systems ◽  
Current Generation

Антимікробна резистентність провідних збудників інфекцій сечових шляхів у Києві (Україна)

2017 ◽  
Vol 1 (2) ◽  
pp. 48-60
Author(s):  
A.G. Salmanov ◽  
A.V. Rudenko
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Staphylococcus Epidermidis ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Proteus Vulgaris ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli

Мета роботи — вивчити резистентність до антибіотиків бактеріальних збудників інфекцій сечових шляхів (ІСШ), виділених у пацієнтів урологічного стаціонару в м. Києві. Матеріали і методи. Досліджено 1612 штамів бактерій, виділених із сечі хворих з ІСШ (цистит, уретрит, пієлонефрит), госпіталізованих в урологічне відділення ДУ «Інститут урології НАМН України» у м. Києві протягом 2016 р. Серед пацієнтів переважали жінки — 1201 (74,5 %). Вік хворих становив від 17 до 74 років. Для збору даних використано медичну документацію лікарні. Мікробіологічні дослідження виконано у лабораторії мікробіології ДУ «Інститут урології НАМН України». Аналізували результати культурального дослідження зразків сечі, зібраних за наявності клінічних ознак ІСШ. Дослідження клінічного матеріалу та інтерпретацію отриманих результатів проводили загальноприйнятими методами. Вивчено чутливість уропатогенів до 31 антибіотика дискодифузійним методом відповідно до рекомендацій Інституту клінічних та лабораторних стандартів США (Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI)). Результати та обговорення. Аналіз мікробного спектра сечі виявив домінування серед уропатогенів штамів Escherichia coli (32,0 %), Enterococcus faecalis (19,5 %), Klebsiella pneumoniae (10,9 %), Staphylococcus epidermidis (8,9 %), S. haemolyticus (6,5 %) та Pseudomonas aeruginosa (6,4 %). Частка Enterococcus faecium, Enterobacter aerogenes і Streptococcus viridans становила відповідно 2,5, 2,2 і 1,6 %, Enterobacter cloacae, Klebsiella oxytoca, Acinetobacter baumannii, Proteus vulgaris та Providencia rettgeri — менше 1,0 %. У більшості випадків (69,7 %) мікроорганізми виділено у монокультурі, у решті випадків — у мікробних асоціа- ціях. Високу резистентність до тестованих антибіотиків виявили штами E. aerogenes (45,1 %), E. cloacae (45,7 %), E. faecium (40,9 %), E. faecalis (40,7 %), E. coli (39,9 %), P. aeruginosa (34,0 %), K. pneumoniae (28,6 %). Найбільш активними до уропатогенів були іміпенем (E. coli — 87,6 %, P. aeruginosa — 75,7 %, E. cloacae — 67,3 %, E. aerogenes — 72,6 %, K. pneumoniae — 93,2 %), меропенем (E. coli — 89,1 %, P. aeruginosa — 76,7 %, K. pneumoniae — 82,6 %), лефлоцин (E. coli — 74,5 %, ентерококи — 78,7 %, P. aeruginosa — 76,7 %, E. cloacae — 73,9 %, E. aerogenes — 80,4 %, K. pneumoniae — 83,5 %), амоксицилін/клавуланат (ентерококи — 84,6 %), фурагін (ентерококи — 82,6 %), цефоперазон (K. pneumoniae — 89,2 %, P. aeruginosa — 73,8 %), цефтріаксон (K. pneumoniae — 80,1 %). Висновки. Антибіотикорезистентність збудників ІСШ — важлива терапевтична проблема. Найбільшою активністю до уропатогенів характеризуються іміпенем, меропенем, лефлоцин, амоксицилін/ клавуланат, фурагін, цефоперазон, цефтріаксон, які можна розглядати як препарат вибору для призначення стартової терапії ІСШ. Необхідно здійснювати постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків. Політику використання антибіотиків у кожному стаціонарі слід визначати залежно від локальних даних щодо резистентності до протимікробних препаратів.

scholarly journals Colour Me Blue: The History and the Biotechnological Potential of Pyocyanin

Molecules ◽  
2021 ◽  
Vol 26 (4) ◽  
pp. 927
Author(s):  
Thiago Gonçalves ◽  
Ulrich Vasconcelos
Keyword(s):  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Antibiotic Therapy ◽  
Electric Current ◽  
Antimicrobial Therapy ◽  
Blue Colour ◽  
Current Generation ◽  
Biotechnological Potential ◽  
Avant Garde ◽  
New Horizons ◽  
The Subject

Pyocyanin was the first natural phenazine described. The molecule is synthesized by about 95% of the strains of Pseudomonas aeruginosa. From discovery up to now, pyocyanin has been characterised by a very rich and avant-garde history, which includes its use in antimicrobial therapy, even before the discovery of penicillin opened the era of antibiotic therapy, as well as its use in electric current generation. Exhibiting an exuberant blue colour and being easy to obtain, this pigment is the subject of the present review, aiming to narrate its history as well as to unveil its mechanisms and suggest new horizons for applications in different areas of engineering, biology and biotechnology.

scholarly journals Strain- and Substrate-Dependent Redox Mediator and Electricity Production by Pseudomonas aeruginosa

2016 ◽  
Vol 82 (16) ◽  
pp. 5026-5038 ◽  
Author(s):  
Erick M. Bosire ◽  
Lars M. Blank ◽  
Miriam A. Rosenbaum
Keyword(s):  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Electron Transfer ◽  
Fuel Cells ◽  
Microbial Fuel Cells ◽  
Pure Culture ◽  
Bioelectrochemical Systems ◽  
Content Type ◽  
Mediated Electron Transfer ◽  
Phenazine Production ◽  
Model Strain

ABSTRACTPseudomonas aeruginosais an important, thriving member of microbial communities of microbial bioelectrochemical systems (BES) through the production of versatile phenazine redox mediators. Pure culture experiments with a model strain revealed synergistic interactions ofP. aeruginosawith fermenting microorganisms whereby the synergism was mediated through the shared fermentation product 2,3-butanediol. Our work here shows that the behavior and efficiency ofP. aeruginosain mediated current production is strongly dependent on the strain ofP. aeruginosa. We compared levels of phenazine production by the previously investigated model strainP. aeruginosaPA14, the alternative model strainP. aeruginosaPAO1, and the BES isolatePseudomonassp. strain KRP1 with glucose and the fermentation products 2,3-butanediol and ethanol as carbon substrates. We found significant differences in substrate-dependent phenazine production and resulting anodic current generation for the three strains, with the BES isolate KRP1 being overall the best current producer and showing the highest electrochemical activity with glucose as a substrate (19 μA cm−2with ∼150 μg ml−1phenazine carboxylic acid as a redox mediator). Surprisingly,P. aeruginosaPAO1 showed very low phenazine production and electrochemical activity under all tested conditions.IMPORTANCEMicrobial fuel cells and other microbial bioelectrochemical systems hold great promise for environmental technologies such as wastewater treatment and bioremediation. While there is much emphasis on the development of materials and devices to realize such systems, the investigation and a deeper understanding of the underlying microbiology and ecology are lagging behind. Physiological investigations focus on microorganisms exhibiting direct electron transfer in pure culture systems. Meanwhile, mediated electron transfer with natural redox compounds produced by, for example,Pseudomonas aeruginosamight enable an entire microbial community to access a solid electrode as an alternative electron acceptor. To better understand the ecological relationships between mediator producers and mediator utilizers, we here present a comparison of the phenazine-dependent electroactivities of threePseudomonasstrains. This work forms the foundation for more complex coculture investigations of mediated electron transfer in microbial fuel cells.

scholarly journals Contaminación con bacterias patógenas de estetoscopios del personal médico en un hospital de nivel III en Lima, Perú

2016 ◽  
Vol 27 (2) ◽  
pp. 83 ◽  
Author(s):  
José Enrique Oliva-Menacho ◽  
Marco Antonio García-Hjarles ◽  
José Arturo Oliva-Candela ◽  
Hugo Saturnino De la Cruz-Roca
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Macconkey Agar ◽  
Acinetobacter Spp ◽  
Staphylococcus Spp ◽  
Hospital General

Objetivos: Determinar el grado de contaminación bacteriana con bacterias patógenas de los estetoscopios del personal médico en un hospital general de Lima, Perú. Material y métodos: Estudio de tipo observacional, descriptivo y transversal, realizado en el Hospital Nacional Arzobispo Loayza, entre los meses de enero y juniodel 2013. Se estudiaron 124 muestras de estetoscopios del personal médico en las siguientes áreas: UCI 20; neonatología 13; quemados 3; medicina 52; emergencia 36. Se recolectaron las muestras con hisopos humedecidos, en condiciones estériles (En presencia de un mechero de vidrio para alcohol) y luego fueron introducidos en tuboscon preparado de caldo BHI (Infusión cerebro corazón) para ser incubados por 24 horas a 37°C; se cultivó en Agar sangre, Agar MacConkey, Agar manitol y Agar cetrimidepara su posterior determinación de bacterias patógenas por procedimientos bioquímicos ,luego se identificó la susceptibilidad bacteriana con la técnica de Kirby- Bauer. Resultados: De los 124 estetoscopios estudiados; 114 (91,9%) estuvieron contaminados; se aislaron 123 cepasbacterianas: Staphylococcus spp coagulasa negativa 106(86,1%), Staphylococcus aureus 5(4,0%), Enterobacter aerogenes 4 (3,2%), Acinetobacter spp 2(1,6%), Pseudomonas aeruginosa 4(3,2%), Klebsiella Pneumoniae 1(0,8%) y Escherichia coli 1(0,8%). Conclusiones: El aislamiento de bacterias patógenas sugiere que el estetoscopio debe ser considerado como un vector de la infección nosocomial.

scholarly journals Pola Kuman Penyebab Ventilator Associated Pneumonia(VAP) dan Sensitivitas Terhadap Antibiotik di RSAB Harapan Kita

Sari Pediatri ◽  
2016 ◽  
Vol 13 (6) ◽  
pp. 384
Author(s):  
Retno Widyaningsih ◽  
Latre Buntaran
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Stenotrophomonas Maltophilia ◽  
Clinical Laboratory ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
National Committee ◽  
Klebsiella Pneumonia ◽  
Ventilator Associated Pneumonia ◽  
Pseudomonas Sp ◽  
Bacillus Sp

Latar belakang. Peningkatan resistensi antibiotik di antara bakteri penyebab pneumonia nosokomial yang didapat di rumah sakit telah banyak dilaporkan. Jika kita tidak mengenal pola kepekaan kuman di suatu rumah sakit akan menyulitkan pemberian terapi empiris awal. Tujuan. Mengetahui profil kuman penyebab pneumonia yang didapat di rumah sakit pada anak serta uji sensitivitas terhadap beberapa antibiotik.Metode. Studi deskriptif retrospektif dengan sumber data yang berasal dari rekam medis Laboratorium Mikrobiologi RSAB Harapan Kita periode Januari hingga Juni 2010. Spesimen adalah semua spesimen saluran respiratorik dari pasien dengan diagnosis pneumonia yang dirawat. Biakan dan uji resistensi dilakukan menurut standar National Committee for Clinical Laboratory Standards(NCCLS).Hasil. Didapatkan 116 spesimen biakan dan di antaranya 4 (3,4%) steril. Dari 112 biakan positif, 79.5% di antaranya adalah bakteri gram negatif berturut-turut dari yang paling dominan adalah Pseudomonas sp.(22,4%), Pseudomonas aeruginosa(18,1%), Stenotrophomonas maltophilia(9.5%), Serratia marcescens(8,6%),Enterobacter aerogenes(7,8%), Klebsiella pneumonia, Bacillus sp., dan Escherichia coli(masing-masing 5,2%). Golongan Pseudomonasmemiliki sensitivitas terhadap ceftazidime, amikacin serta netilmicin.Kesimpulan. Basil gram negatif aerob (79,5%) merupakan mikroorganisme penyebab yang paling dominan. Ceftazidime, diikuti terhadap amikacin serta netilmicin masih mempunyai sensitivitas yang tinggi sehingga dapat dipakai sebagai terapi awal VAP.

scholarly journals Fatores de risco e perfil do uso de antimicrobianos entre pacientes com infecção no trato urinário em uma unidade de terapia intensiva

2021 ◽  
Vol 10 (3) ◽  
pp. e43910313516
Author(s):  
Lucas Harassim ◽  
Olibio Lopes Fiebig da Silva ◽  
Luiz Felipe Soares Pinheiro ◽  
Elber José Assaiante dos Santos ◽  
Cláudio Daniel Cerdeira ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Oxytoca ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Citrobacter Freundii ◽  
Providencia Rettgeri ◽  
E Coli ◽  
Terapia Intensiva

A Infecção no Trato Urinário (ITU) acometendo pacientes em Unidades de Terapia Intensiva (UTIs) é uma realidade preocupante, agravada pelo uso irracional de antimicrobianos e a alarmante multirresistência em microrganismos. Nós avaliamos o nível de assertividade quanto ao uso de antimicrobianos durante à antibioticoterapia empírica (ATE), em pacientes diagnosticados com ITU, comparando tal tratamento farmacológico empírico e o realizado após o antibiograma (antibioticoterapia direcionada), além disto, estimamos a prevalência dos agentes etiológicos e analisamos os fatores de risco associados. Este é um estudo observacional e transversal, realizado em 2015, no qual foram avaliados pacientes de ambos os sexos e todas as idades apresentando ITU e submetidos à antibioticoterapia, internados em uma UTI de um hospital no sul de Minas Gerais, Brasil. Dos 49 pacientes avaliados (28 mulheres [M] e 21 homens [H]), a média de idade foi 55±19 anos (IC(95) 49-61) e a faixa etária ≥70 anos foi a predominante. Quatorze diferentes microrganismos foram causadores de ITUs, sendo que 28,3% (IC(95%) 16,2-40,4) dos isolados clínicos tiveram Escherichia coli como o agente etiológico (33,3% H e 28,6% M); 18,9% (IC(95%) 8,3-29,4) Acinetobacter baumannii (33,3% H e 10,7% M); 15,1% (IC(95%) 5,5-24,7) Klebsiella pneumoniae (19% H e 14,3% M); 11,3% Pseudomonas aeruginosa (9,5% H e 14,3% M); 5,7% Enterobacter aerogenes (14,3% H); 3,8% Klebsiella oxytoca; 3,8% Staphylococcus aureus (7,1% M); e 1,9% para cada um dos seguintes microrganismos: Enterococcus faecalis (4,8% H); Proteus mirabilis (3,6% M); Enterobacter cloacae (3,6% M); Providencia rettgeri (4,8% H); Citrobacter koseri (3,6% M); Citrobacter freundii (3,6% M); e Fungos leveduriformes (4,8% H). As prevalências de ITUs causadas por A. baumannii e P. aeruginosa foram influenciadas pelo sexo (χ² com p<0,001). No sexo masculino, houve correlações positivas “substanciais” entre o aumento da idade (em anos) e a prevalência de ITU causada por E. coli (r = 0,69) ou entre idades menos avançadas e a prevalência de ITU causada por A. baumannii (r = -0,7). No sexo feminino, houve uma correlação positiva “extremamente forte” entre o aumento da idade e a prevalência de ITU causada por E. coli (r = 0,94; IC(95) 0,66-0,99; p<0,0014). Os antibióticos mais utilizados de forma empírica (ATE) foram: Ciprofloxacina (14,3% IC(95%) 4,7-24,1), Cefepima (14,3%) e Vancomicina (10%), e após o antibiograma (antibioticoterapia direcionada): Ceftazidima (16,3% IC(95%) 6-26,7), Ciprofloxacina (14,3% IC(95%) 4,5-24,1), Polimixina B (10,2%), Imipenem (10,2%) e Ampicilina + Sulbac. (8,2%). Em 20% dos casos, as terapias empíricas (ATE) foram consideradas “inapropriadas/não acertadas”. Contudo, também devemos ter ciência da necessidade clínica e quanto ao imediatismo para o tratamento de uma ITU em UTI, uma vez que a doença pode ser fatal se uma terapia não for instituída, portanto, nós aconselhamos avaliações mais minuciosas, tanto da racionalidade do uso de antibióticos, quanto dos fatores de risco para o desenvolvimento de ITUs em UTIs.

scholarly journals Profil Penggunaan Antibiotik dan Peta Kuman pada Pasien Gangren Diabetes Melitus di Sebuah RSUD di Kabupaten Gresik

2020 ◽  
Vol 3 (2) ◽  
pp. 96
Author(s):  
Isna Romadhona ◽  
Fauna Herawati ◽  
Rika Yulia
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Staphylococcus Aureus ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Acinetobacter Baumannii ◽  
Proteus Mirabilis ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Proteus Vulgaris ◽  
Diabetes Melitus

Antibiotik merupakan obat yang digunakan untuk mengatasi dan mencegah infeksi bakteri. Penggunaan antibiotik yang tidak tepat dapat menimbulkan berbagai masalah, diantaranya pengobatan akan lebih mahal dan juga risiko terjadinya resistensi bakteri terhadap antibiotik. Penelitian ini bertujuan untuk mengetahui profil penggunaan antibiotik dan profil peta kuman pada pasien gangren diabetes melitus di sebuah RSUD di Kabupaten Gresik serta untuk mengetahui kesesuaian penggunaan antibiotik dengan mengacu pada Permenkes Republik Indonesia No. 2406/Menkes/PER/XII/2011. Data penggunaan antibiotik diperoleh dari catatan Rekam Medis pada periode Januari – November 2017. Data penggunaan antibiotik dihitung dengan menggunakan rumus DDD/100 pasien-hari rawat. Hasil perhitungan DDD/100 pasien-hari rawat menunjukkan hasil sebesar 470,11 DDD/100 pasien-hari rawat. Peta kuman pada pasien gangren, melaporkan adanya bakteri Enterobacter cloacae 24%, Escherichia coli 18%, Staphylococcus aureus 15%, Acinetobacter baumannii 9%, Pseudomonas aeruginosa 6%, Citrobacter youngae 6%, Enterobacter aerogenes 6%, Proteus vulgaris 6%, Staphylococcus schleiferi 6%, Klebsiella pneumoniae 3%, dan Proteus mirabilis 3% . Penggunaan antibiotik seftriakson dan metronidazol pada pasien gangren diabetes melitus di sebuah RSUD di Kabupaten Gresik pada periode Januari – November 2017 telah sesuai dengan pedoman penggunaan antibiotik berdasarkan Permenkes Republik Indonesia No. 2406/Menkes/PER/ XII/2011, yaitu antibiotik golongan sefalosporin generasi III yang lebih aktif terhadap Enterobacteriaceae dan antibiotik golongan nitroimidazol yang dapat mengobati infeksi bakteri basil anerob Gram-Negatif.

scholarly journals Détermination de la sensibilité aux antibiotiques des bactéries isolées de l'environnement du bloc opératoire de l'Hôpital National de Zinder, Niger

2020 ◽  
Vol 15 (2) ◽  
pp. 48-52
Author(s):  
O SiddoFarka ◽  
O Abdoualye ◽  
M Doutchi ◽  
A Biraima ◽  
O Amadou ◽  
...  
Keyword(s):  
Escherichia Coli ◽  
Pseudomonas Aeruginosa ◽  
Klebsiella Pneumoniae ◽  
Serratia Marcescens ◽  
Stenotrophomonas Maltophilia ◽  
Enterobacter Aerogenes ◽  
Enterobacter Cloacae ◽  
Étude Prospective ◽  
Résistance Aux Antibiotiques ◽  
Bacillus Spp

Objectif : Dans un contexte de ressources limitées, la connaissance du profil des germes contaminant les blocs opératoires et leur résistance aux antibiotiques constitue un maillon de la prévention des infections associées aux soins. Ainsi, l'objectif de notre étude était de déterminer la sensibilité aux antibiotiques des bactéries isolées de l'environnement du bloc opératoire de l'Hôpital National de Zinder. Matériels et Méthodes : Nous avions mené une étude prospective, transversale et descriptive de Janvier à Mars 2020. Les prélèvements avaient été réalisés par écouvillonnage le matin avant le début des activités et avaient concerné les mains et blouses des chirurgiens, le matériel de chirurgie et les équipements du bloc opératoire. Nous avions effectué l'isolement, l'identification et l'antibiogramme des souches bactériennes au niveau du laboratoire de biologie par des techniques conventionnelles classiques. Résultats : Au total, 74 prélèvements avaient été effectués. La culture était positive dans 58,10% des cas (43/74). Les bactéries isolées étaient constituées de 25 souches de Bacillus spp (58,13%), 10 souches de bactéries Gram négatif non fermentaires avec Acinetobacter bamanii (14,0%), Pseudomonas aeruginosa (7,0%) et Stenotrophomonas maltophilia (2,3%) et 8 souches d'entérobactéries représentées par Serratia marcescens (4,7%), Enterobacter cloacae (4,7%), Enterobacter aerogenes (4,7%), Escherichia coli (2,3%) et Klebsiella pneumoniae (2,3%).Concernant la sensibilité des souches aux antibiotiques, une seule souche d'Enterobacter aerogenes était résistante à l'Imipenème et 3 des 9 entérobactéries isolées étaient productrices de bétalactamase à spectre élargi. Conclusion : Au vu de résultats de cette étude, il convient de mettre en place des procédures adaptées en vue d'une meilleure surveillance microbiologique des blocs opératoires. Cela contribuera sans doute à la prévention des infections associées aux soins.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document