Temporal matters in social psychology: Examining the role of time in the lives of groups and individuals.

2004 ◽  
Author(s):  
Joseph E. McGrath ◽  
Franziska Tschan
Keyword(s):  
Social Psychology

scholarly journals Nation as a Neo-Idol: Muslim Political Theology and the Critique of Secular Nationalism in Modern South Asia

Religions ◽  
2018 ◽  
Vol 9 (11) ◽  
pp. 355 ◽  
Author(s):  
Mohammad Rehman
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Human Factors ◽  
South Asia ◽  
Political Theology

Modern perspectives on nationalism tend to privilege structuralist readings which approach nationalism as entailing economic and political restructuring, thereby overlooking the necessary role of human factors in the functioning of nationalism. Religious opposition to secular nationalism is then condemned as backward, reactionary, fundamentalist, or ideological. However, a different understanding of nationalism is uncovered when the role of human factors in nationalism are scrutinized. Toward discerning the role of human factors in nationalism and its relation to religion in general, I turn to Liah Greenfeld’s analysis of social psychology of nationalism as a secular ideology. In exploring the effects of nationalist ideology on religion, I return to the earliest Muslim debates on nationalism in South Asia between two critics of nationalism, Muhammad Iqbal and Abu’l A’laa Mawdudi, and their opponents, Abul Kalam Azad and Husayn Ahmad Madani.

scholarly journals What lies beyond social capital? The role of social psychology in building community resilience to climate change.

2020 ◽  
Vol 26 (3) ◽  
pp. 253-265 ◽  
Author(s):  
Evangelos Ntontis ◽  
John Drury ◽  
Richard Amlôt ◽  
Gideon James Rubin ◽  
Richard Williams
Keyword(s):  
Climate Change ◽  
Social Psychology ◽  
Social Capital ◽  
Community Resilience ◽  
Building Community

Beyond Ferguson

2017 ◽  
Author(s):  
Priscilla Ocen
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Criminal Justice ◽  
Critical Race Theory ◽  
Criminal Procedure ◽  
The Other ◽  
Actor Model ◽  
Race Theory ◽  
Institutional Dynamics ◽  
Local Residents

In this chapter, Priscilla Ocen responds to Mona Lynch’s essay by applying Lynch’s social psychology model to recent events in Ferguson, Missouri, and to the problem of discretionary racism more generally. The chapter asks how a social psychology of criminal procedure might illuminate the situated and influential role of race on all the actors that make up the criminal justice drama, including not only police and prosecutors, but also local residents. Ocen argues that the “situated actor” model should take a page from Critical Race Theory (CRT) and include the historical and “macro-institutional dynamics” of race, because “individuals and institutions [in the criminal system] operate in particular political and historical contexts that are deeply racialized.” Ocen also points out that the subjects of the criminal system are themselves situated actors, whose interpretations and operationalization of criminal rules and norms should also be accounted for in empirically rich ways. Ultimately, the chapter makes the case that Lynch’s model and CRT would each gain much from thoughtful engagement with the insights of the other.

United We Stand

2020 ◽  
pp. 174-208
Author(s):  
Dominic D. P. Johnson
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Social Identity ◽  
Ethnic Conflict ◽  
Intergroup Relations ◽  
Minority Groups ◽  
Rwandan Genocide ◽  
Balkan Wars

This chapter examines the strategic advantages of the in-group/out-group bias. It discusses people that have a powerful tendency to favor their own in-group and its members, while disparaging out-groups and their members. It also clarifies the strength and prevalence of the in-group/out-group bias that forms a bedrock foundation in social psychology and is critical to social identity and intergroup relations. The chapter investigates how group prejudices can have appalling human consequences in the bias's contribution to the oppression of minority groups, ethnic conflict, and genocide. It highlights the implication of the role of the in-group/out-group bias in fanning the flames of the Balkan wars, the Rwandan genocide, and the Israeli Palestinian conflict.

scholarly journals From likely to likable: The role of statistical typicality in human social assessment of faces

2020 ◽  
Vol 117 (47) ◽  
pp. 29371-29380 ◽  
Author(s):  
Chaitanya K. Ryali ◽  
Stanny Goffin ◽  
Piotr Winkielman ◽  
Angela J. Yu
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Theoretical Result ◽  
Face Image ◽  
Societal Implications ◽  
Facial Features ◽  
Efficient Coding ◽  
Typical Data ◽  
Log Likelihood ◽  
The Brain

Humans readily form social impressions, such as attractiveness and trustworthiness, from a stranger’s facial features. Understanding the provenance of these impressions has clear scientific importance and societal implications. Motivated by the efficient coding hypothesis of brain representation, as well as Claude Shannon’s theoretical result that maximally efficient representational systems assign shorter codes to statistically more typical data (quantified as log likelihood), we suggest that social “liking” of faces increases with statistical typicality. Combining human behavioral data and computational modeling, we show that perceived attractiveness, trustworthiness, dominance, and valence of a face image linearly increase with its statistical typicality (log likelihood). We also show that statistical typicality can at least partially explain the role of symmetry in attractiveness perception. Additionally, by assuming that the brain focuses on a task-relevant subset of facial features and assessing log likelihood of a face using those features, our model can explain the “ugliness-in-averageness” effect found in social psychology, whereby otherwise attractive, intercategory faces diminish in attractiveness during a categorization task.

scholarly journals Team reasoning and group identification

2012 ◽  
Vol 24 (2) ◽  
pp. 198-220 ◽  
Author(s):  
Frank Hindriks
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Empirical Research ◽  
Explanatory Variable ◽  
Common Knowledge ◽  
Group Identification ◽  
Social Categorization ◽  
Empirical Adequacy ◽  
Social Category ◽  
Team Reasoning

The team reasoning approach explains cooperation in terms of group identification, which in turn is explicated in terms of agency transformation and payoff transformation. Empirical research in social psychology is consistent with the significance of agency and payoff transformation. However, it also reveals that group identification depends on social categorization processes to a greater extent than is currently acknowledged within the team reasoning approach. In light of this, Bacharach’s claim that group identification is prompted by a perceived conflict between individual and collective interests has to be rejected. Instead, it is triggered by the salience of a social category. Sugden’s account of the role of trust in team reasoning needs to be modified: rather than by evidence of behavior, it is induced by common knowledge of shared membership of a particular group. The upshot is that the empirical adequacy of the team reasoning approach can be substantially enhanced by incorporating the notion of category salience as a key explanatory variable.

scholarly journals ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЗНАЧУЩОСТІ САМООЦІНКИ В СТРУКТУРІ ГІДНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

2020 ◽  
pp. 79-89
Author(s):  
Лінда Папітченко
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Implicit Attitudes ◽  
Self Esteem ◽  
Negative Evaluation ◽  
Self Concept ◽  
Organization Studies ◽  
Psychological Review ◽  
Implicit And Explicit ◽  
Struggle For Recognition

У статті презентовано результати теоретичного аналізу позицій науковців щодо розуміння феномена «самооцінки» від початку зародження цього поняття в кінці дев’ятнадцятого століття до сьогодення. Мета дослідження полягала в здійсненні теоретичного аналізу проблеми формування самооцінки і визначення її значущості в структурі гідності особистості. Завдання дослідження: простежити ключові позиції науковців у розумінні феномена самооцінки та розглянути її місце в структурній моделі гідності особисті, а також теоретично обґрунтувати наявність впливу соціокультурного середовища на формування самооцінки особистості.Теоретично проаналізовано і схематично подано взаємозв’язок структурних компонентів самооцінки у моделі особистісної гідності. Звернено увагу на наявність експліцитної та імпліцитної самооцінки особистості, відмінності між ними й рівень її усвідомленості: когнітивно доступний і підсвідомий. Зазначено, що структура самооцінки презентована трьома компонентами: 1) емоційним, що засвідчує ставлення до самого себе і міру задоволеності собою; 2) когнітивним, що відбиває знання людини про себе; 3) поведінковим, який окреслює ставлення до себе на рівні дії. Окреслено важливість самооцінки в життєдіяльності особистості, адже вона впливає на рівень домагань і прагнень людини в різних сферах життя, а також демонструє зіставлення між «Я-реальним» і «Я-ідеальним». Акцентовано увагу на тому, що особистість отримує (надає собі) найвищу самооцінку із аспектів самоідентичності, які найкращим чином відповідають цінностям культури, що її оточує. Система самооцінки є важливим способом, за допомогою якого люди засвоюють цінності своєї культури на імпліцитному рівні, навіть якщо вони не усвідомлюють цього. У результаті теоретичного аналізу виявлено, що люди з неконгруентною самооцінкою більш непередбачувані та реакційні. Розбіжності між рівнем домагань і реальними можливостями призводять до неправильного оцінювання себе і, як наслідок, поведінка людини стає неадекватною. На цьому ґрунті можуть виникати емоційні зриви, підвищуватися тривожність, тощо. Література Антеро, Д.К.С. (1995). Роль самооценки в составе интеллектуального потенциала (Автореф. дисс. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Бернс, Р.  (1986). Развитие Я-концепции и воспитание. Москва : Прогресс. Бех, І.Д. (2008). Почуття гідності у духовному розвитку особистості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді, 1(12), 5–18. https://core.ac.uk/download/pdf/20055001. Бех, І.Д. (2009). Психологічні джерела виховної майстерності. Київ : Академвидав. Боришевський, М.Й. (2012). Особистість у вимірах самосвідомості. Суми : Еллада. Боришевський, М.Й. & Киричук, О.І (1994). Самосвідомість як детермінанта саморозвитку особистості. Тези доповідей та матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Ментальність. Духовність», (Луцьк, 18-23 червня 1994 р.). (Частина 1). (Розділ 3, с. 406-408). Київ-Луцьк. Горбатих, В.В. (2019). Індивідуальні особливості самоставлення старшого дошкільника в структурі життєвих орієнтацій. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Джеймс, У. (1991). Психология. Москва : Педагогика. Зайцева, Ю. (2003). Чувство собственного достоинства как психологический феномен. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Кон, И.С. (1984). В поисках себя: Личность и ее самосознание. Москва : Политиздат. Куперсмит, С. (1959). Предпосылки самооценки. Москва. Липкина, А.И., & Рыбак, Л.А. (1968). Критичность и самооценка в учебной деятельности. Москва : Просвещение. Мартинюк, Ю. (2020). Особливості впливу рівня самооцінки на обрання жанру живопису. Науковий журнал «Габітус», 15, 168 –173. Онуфрієва, Л. (2013). Самооцінка як складова Я-концепції майбутніх фахівців соціономічних професій. Проблеми сучасної психології, 22, 396–412. Папітченко, Л.В. (2020). Філософсько-психологічні аспекти зародження феномену гідності особистості від античності до епохи Відродження. Науковий журнал «Габітус», 15, 180–186. Папітченко, Л.В. (2020).  Гідність як смисложиттєва цінність сучасної особистості. Проблеми сучасної психології, 1(17). Прихожан, А.М. (2003). Большой психологический словарь. Санкт-Петербург : Прайм-ЕВРОЗНАК. Серебренкова-Миготина, С.А. (1993). Гiднiсть як об’єкт соціально-естетичного досягнення. (Автореф. дис. канд. філософ. наук). Київ. Фрейд, З. (1990).  Психология бессознательного. Москва : Просвещение. Чеснокова, И.И. (1977). Проблема самосознания в психологии. Москва. Чеснокова, И.И. (1982). Самосознание, саморегуляция, самодетерминация личности. Проблемы психологи личности, 120–135. Москва Шапар, В.Б. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник. Xарків : Прапор. Щербатюк, Б.А., & Стахмич О.В. (2017). Гідність як особистісна і соціальна цінність. Український психологічний журнал, 1(3), 177–187. Biolcati, R. (2017). Theroleofself-esteemand Fear of negative evaluation in compulsive buying. Front Psychiatry, 8, http://dx.doi.org/10.3389/fpsyt.2017.00074 Biolcati, Roberta. (2019). Low Self-Esteem and Selfie Posting Among Young Women. The Open Psychology Journal. Volume: 12. https://benthamopen.com/FULLTEXT/TOPSYJ-12-155 Bealing, Jacqui. (2014). University of Sussex Press Office. Dr Maja Becker, Dr Vivian Vignoles-scientists. http://www.sussex.ac.uk/broadcast/read/23318 Buhrmester, M.D., Blanton, H. & Swann W.B.Jr. (2011). Implicit self-esteem: Nature, measurement, and a new way forward. Journal of Personality and Social Psychology,100, 365-385. Pierro, R.Di., Mattavelli, S., & Gallucci, M. (2016). Narcissistic traits and explicit self-esteem: The moderating role of implicit self-view. Frontiers in Psychology, 7. Greenwald, A.G., Banaji, M.R.,  Rudman, L.A.,  Farnham, S.D.,  Nosek, B.A., & Mellott, D.S. (2002). A unified theory of implicit attitudes, steretypes, self-esteem, and self-concept. Psychological Review, 109, 3-25. Greenwald, A.G., & Banaji, M.R. (1995). Implicit social cognition: Attitudes, self-esteem, and stereotypes. Psychological Review, 102, 4-27. Grover, Steven L. (2020). Different respect motivates different people: How self-esteem moderates the effects of respect on performance. Personality and Individual Differences,  168. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0191886920305031#:~:text=A%20laboratory%20study%20using%20actors,low%20levels%20of%20recognition%20respect. Grover, S.L. (2014). Unraveling respect in organization studies. Human Relations, 67, 27-51. Grumm, M. Nestler,, & Collani Von, G. (2009). Changing explicit and implicit attitudes: The case of self-esteem. Journal of Experimental Social Psychology, 45(2). Honneth, A. (1995). The struggle for recognition: The moral grammar of social conflicts (J. Anderson, Trans.) The MIT Press. Mass. Marsh, H. (1990). A multidimensional, hierarchical model of self-concept: Theoretical and empirical justification. Educ Psychol Rev, 2(2), 77-172. http://dx.doi.org/10.1007/BF01322177. Rogers, K.M. & Ashforth, B.E. (2017). Respect in organizations: Feeling valued as “we” and “me”. Journal of Management, 43. Sennett, R. (2003). Respect: The formation of character in an age of inequality Penguin. London. Zeigler-Hill, V.  (2006). Discrepancies between implicit and explicit self-esteem: Implications for narcissism and self-esteem instability. Journal of Personality, 74.

scholarly journals IMPLEMENTASI GAYA KEPEMIMPINAN MENGGUNAKAN TIPE PATERNALISTIK DALAM MENINGKATKAN SUMBER DAYA MANUSIA

2021 ◽  
Vol 13 (1) ◽  
pp. 41-54
Author(s):  
Melisa Srimurty Aprilia ◽  
Intan Alvionita ◽  
Misbahul Khoiri ◽  
Moch. Fanil Abrori ◽  
Yunita Amalia
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Human Resources ◽  
Descriptive Study ◽  
Sample Technique ◽  
Qualitative Descriptive ◽  
The Village

This study aims to support and study the role of leaders in improving Desa Bremi in social psychology. The style or style of a leader greatly influences his followers or subordinates. The type or style of a paternalistic leader is a leader who uses or applies to perceptions, values ​​held, attitudes and protections seen in needs. Desa bremi is a village located in District Krucil of Probolinggo Regency, East Java, which is expected to be able to provide quality human resources. As a leader in the village Bremi made efforts to be able to direct HR well from the problem of HR development. This study used a qualitative descriptive study using a sample technique of 4 respondents using interviews and observation and documentation. From this sample the researchers chose from the village apparatus, one RT / RW chairman and 2 villagers.

scholarly journals The politics of data and reality in interdisciplinary social psychology

2020 ◽  
Author(s):  
Chetan Sinha
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Data Handling ◽  
Social Psychological ◽  
Political Field ◽  
Effect Data ◽  
Observer Perspective ◽  
Data Processor ◽  
Current Article ◽  
Active Data

<p>This article draws attention to the meaning of data and reality in social psychology, where everything is in the process, and one complements the other. Since social psychological data matters, data handling and interpretations in terms of cause-effect nexus, best descriptions and claiming of human subjectivities become a vital part of the advancement of social psychology. Social psychological enterprise is a political field where the role of structure and power give meaning to the data, and hence construct the reality. The current article discusses on the politics of data and power and how subjects of social psychology are not data in itself but active data processor. The observer perspective implied to understand others’, if does not cater to the need of justice, the data is oppressive in itself. </p><p><i>Keyword</i>: cause-effect, data, human nature, interdisciplinarity, reality, social psychology</p><p><br></p>

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document