Enantioselective Residue Dissipation of Hexaconazole in Cucumber (Cucumis sativus L.), Head Cabbage (Brassica oleracea L. var. caulorapa DC.), and Soils

2012 ◽  
Vol 60 (9) ◽  
pp. 2212-2218 ◽  
Author(s):  
Xinquan Wang ◽  
Hu Zhang ◽  
Hao Xu ◽  
Xiangyun Wang ◽  
Changxing Wu ◽  
...  
Keyword(s):  
Brassica Oleracea ◽  
Cucumis Sativus ◽  
Cucumis Sativus L ◽  
Head Cabbage ◽  
Brassica Oleracea L

scholarly journals АЛЕЛОПАТИЧНА ВЗАЄМОДІЯ КВАСОЛІ ОВОЧЕВОЇ (PHASEOLUS VULGARIS L.) З ІНШИМИ ОВОЧЕВИМИ РОСЛИНАМИ

2020 ◽  
pp. 51-56
Author(s):  
T. M. Нarbovska ◽  
Yu. D. Zelendin ◽  
N. V. Chefonova ◽  
V. Yu. Honcharenko
Keyword(s):  
Solanum Tuberosum ◽  
Phaseolus Vulgaris ◽  
Lycopersicon Esculentum ◽  
Brassica Oleracea ◽  
Cucumis Sativus ◽  
Beta Vulgaris ◽  
Phaseolus Vulgaris L ◽  
Cucumis Sativus L ◽  
Lycopersicon Esculentum Mill ◽  
Brassica Oleracea L

Останніми роками великий інтерес становить алелопатичний взаємозв’язок між рослинами, зумовлений виділенням ними фізіологічно активних речовин, на початковій стадії онтогенезу. Вони виступають як біокаталізатори, які стимулюють пробудження насіння інших культур зі стану спокою, затримують або прискорюють розвиток насіння, посилюють або гальмують ростові процеси і формування органів проростка. Дослідження виконували в Інституті овочівництва і баштанництва НААН України упродовж 2013–2016 рр. Мета – дослідити прояв алелопатичної взаємодії квасолі овочевої (Phaseolus vulgaris L.) з овочевими культурами на початковому етапі онтогенезу. Методи. Визначити алелопатичну взаємодію проростків квасолі овочевої (Phaseolus vulgaris L.) з проростками огірку (Cucumis sativus L.), капусти білоголової пізньостиглої (Brassica oleracea L.), картоплі ранньої (Solanum tuberosum), буряка столового (Beta vulgaris) та помідору (Lycopersicon esculentum Mill.) за допомогою біологічного тесту за методикою А. М. Гродзінського (1965). Результати. За результатами лабораторних досліджень зафіксовано збільшення довжини проросту овочевих культур за спільного пророщування з насінням квасолі від 0,3 см (капуста білоголова пізньостигла) до 1,77 см (буряк столовий), ніж на контролі (без квасолі). Спільне пророщування впливає на відсоток схожості овочевих культур. Встановлено збільшення відсотка схожості у сумішках до 10–14 % в порівняні до контролю (пророщування без квасолі). Окрім, схожість насіння буряка столового у пророщуванні з квасолею овочевою була на рівні з контролем (без квасолі) і становить 71–72 %. Визначено активність алелопатично активних речовин у біопробі в умовних одиницях кумарину за А. М. Гродзінським, що знаходиться в межах 105–200 УКО. Висновки. Спільне пророщування насіння квасолі овочевої і основних овочевих культур в лабораторних умовах дає змогу уже на початковій стадії оцінити особливості його проростання і взаємовплив компонентів, підібрати сорти культур для вирощування у гетерогенному посіві з метою формування високопродуктивного агрофітоценозу. Встановлено, що біологічно активні речовини у насінні квасолі овочевої мають вплив на проростання досліджуваних культур. Чутливими (інтолерантними) до дії біологічно активних речовин квасолі овочевої виявилися культури – помідор, капуста білоголова пізньостигла, огірок, картопля рання, толерантними – буряк столовий.

scholarly journals Contaminação da microbacia de Caetés com metais pesados pelo uso de agroquímicos

2000 ◽  
Vol 35 (7) ◽  
pp. 1289-1303 ◽  
Author(s):  
JAIR FELIPE GARCIA PEREIRA RAMALHO ◽  
NELSON MOURA BRASIL DO AMARAL SOBRINHO ◽  
ARY CARLOS XAVIER VELLOSO
Keyword(s):  
Brassica Oleracea ◽  
Capsicum Annuum ◽  
Cucumis Sativus ◽  
Lycopersicum Esculentum ◽  
Cucumis Sativus L ◽  
Capsicum Annuum L ◽  
Brassica Oleracea L

Com o objetivo de avaliar a contaminação do solo, sedimentos, água e plantas por metais pesados, decorrente do uso de agroquímicos, na microbacia de Caetés em Paty do Alferes, RJ, amostras de solo foram analisadas, em 1996, para obter os teores totais de Cd, Co, Cu, Mn, Ni, Pb e Zn de duas áreas com diferentes declividades (25% e 45%) tendo, ambas, como cobertura vegetal, capoeira, pasto e olericultura. Os resultados referentes aos solos sob pastagem (antiga área de olericultura) mostraram maiores teores de metais pesados do que a área de capoeira. Entretanto, esses valores não atingiram níveis críticos no solo, e esses elementos estavam presentes em formas químicas pouco disponíveis para absorção pelas plantas, como foi constatado na análise de metais pesados em tomate (Lycopersicum esculentum L.), pimentão (Capsicum annuum L.), repolho (Brassica oleracea L.) e pepino (Cucumis sativus L.), que apresentaram níveis baixíssimos desses elementos. Nas amostras de sedimentos, o comportamento dos metais pesados foi semelhante ao obtido nos solos, estando esses elementos distribuídos em maior porcentagem nas frações residual, ligadas a óxidos de Mn e Fe e ligadas à matéria orgânica. As amostras de água do córrego e do açude que cortam a microbacia apresentaram valores acima dos padrões internacionais com relação a Cd, Pb e Mn.

scholarly journals TOXICIDADE DO LODO GERADO PELO TRATAMENTO BIOLÓGICO DA ÁGUA DE PRODUÇÃO, NO TERMINAL MARÍTIMO ALMIRANTE BARROSO, MUNICÍPIO DE SÃO SEBASTIÃO, SP

2009 ◽  
Vol 76 (2) ◽  
pp. 259-267
Author(s):  
R.C. Guerra ◽  
D.F. Angelis
Keyword(s):  
Brassica Oleracea ◽  
Cucumis Sativus ◽  
Eruca Sativa ◽  
Cucumis Sativus L ◽  
Brassica Oleracea L

RESUMO A exploração dos campos produtores de petróleo tem como característica a extração de uma parcela de água misturada ao óleo. Esta água deve ser separada do petróleo antes do processamento pelas refinarias, assim, originando um resíduo conhecido como Água de Produção (AP). Os sistemas projetados para o tratamento da AP empregam diferentes métodos, visando atingir maior eficiência na separação dos contaminantes da água. Entretanto, os processos de tratamento geram subprodutos que necessitam de posterior manuseio ou descarte. O presente trabalho tem como objetivo avaliar a toxicidade do produto de solubilização do lodo gerado pelo tratamento da AP em reatores aeróbios, proveniente da estação piloto de tratamento do efluente do Terminal Marítimo Almirante Barroso. Foram testadas as espécies: Barabarea verna Mill ., Brassica oleracea L., Cucumis sativus L. e Eruca sativa Mill., quanto à porcentagem de germinação, velocidade média de germinação e inibição ao crescimento da raiz e hipocótilo. Os resultados indicam maior sensibilidade da germinação de B. verna ao extrato solubilizado, as demais espécies apresentaram concentração crítica para a germinação entorno de 25% do extrato solubilizado. A inibição ao crescimento da raiz e hipocótilo indica maior resistência das espécies E. sativa e B. oleracea, a concetração de inibição (CI50) para essas espécies foi respectivamente de 23,61% e 16,64% para a raiz, para o hipocótilo a CI50 foi em torno de 18% para as duas espécies.

scholarly journals CLASSIFICATION OF NATIONAL VARIETY ACCESSIONS OF CABBAGE BRASSICA OLERACEA L. WITH THE USE OF SSR MARKERS

2018 ◽  
pp. 9-12 ◽  
Author(s):  
A. S. Domblides ◽  
E. A. Domblides ◽  
L. L. Bondareva ◽  
V. F. Pivovarov
Keyword(s):  
Genetic Polymorphism ◽  
Brassica Oleracea ◽  
Dna Markers ◽  
Genetic Similarity ◽  
High Efficiency ◽  
Genetic Material ◽  
Economically Valuable Traits ◽  
Head Cabbage ◽  
Brassica Oleracea L

It is important to reveal the genetic base of breeding genetic material used for development of new breeding accessions among diverse Brassica oleracea L. (CC, 2n = 18). Traditional varieties, hybrids and new ones recently developed are the main genetic resources. Classification of a collection with DNA markers enables to reveal valuable genotypes and establish the breeding accession pedigree that allows developing the new accessions with sustainable economically valuable traits. The use of microsatellite markers (SSR) in B. oleracea L. has shown high efficiency in discovering genetic polymorphism between varieties and within varieties as well. In this study, 16 primer pairs have been taken to amplify microsatellite loci of genomic DNA in national 24 breeding accessions of cabbage. On the basis of the data obtained the dendrogram has been constructed with use of Jaccard’s coefficient. All loci studied were high informative, where 14 out of 16 had a PIC > 0.5. As a result, the level of genetic polymorphism has reached 85.7%. The large cluster of head cabbages consists of three subclusters: mid-maturing and early-maturing accessions of white head cabbage, red head and savoy cabbages, late-maturing and midmaturing accessions of white head cabbage, respectively. Maximum genetic distance in the cluster of head cabbages was obtained between head cabbage ‘Slava 231’ and ‘Vertu 1340’ with genetic similarity 44.7%. The two varieties of red head cabbage ‘Gako 741’ and ‘Kamennaya Golovka 447’ were genetically similar at 71.1%. The relatively low genetic similarity of these varieties can be explained by that they belong to different varietal groups. The most genetically closest varieties were ‘Zimovka 1474’ and ‘Podarok‘ with genetic similarity 86,5%. Information on topologic differentiation obtained from cluster analysis can be the basis for selection of genetically valuable breeding material with the use of DNA markers (Marker Assisted Selection).

scholarly journals Quality and developmental changes in white head cabbage (Brassica oleracea L.) and radish (Raphanus sativus L.) during winter storage

2017 ◽  
Vol 104 (3) ◽  
pp. 229-234 ◽  
Author(s):  
Alina Viškelienė ◽  
Giedrė Samuolienė ◽  
Rasa Karklelienė ◽  
Pranas Viškelis ◽  
Audrius Sasnauskas ◽  
...  
Keyword(s):  
Brassica Oleracea ◽  
Raphanus Sativus ◽  
Developmental Changes ◽  
Raphanus Sativus L ◽  
Head Cabbage ◽  
Brassica Oleracea L
Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document