scholarly journals Wilderness adventure therapy effects on the mental health of youth participants

2016 ◽  
Vol 58 ◽  
pp. 49-59 ◽  
Author(s):  
Daniel J. Bowen ◽  
James T. Neill ◽  
Simon J.R. Crisp
Author(s):  
Наталя Меленчук

Здійснено теоретичний аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як: «авантюрність», «авантюра», «авантюризм». Авантюрність (схильність до авантюрної поведінки) як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з потребою вивчення вольових якостей та властивостей особистості, котрі вимагають сміливих, швидких, ризикованих і авантюрних дій в умовах високої невизначеності. Для емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О.П. Саннікової, О.І. Саннікова, Н.І. Меленчук і методику «Вольові якості особистості» М.В. Чумакова. Подано результати кореляційного аналізу між показниками авантюрності й вольових рис особистості. Встановлено переважно додатні значимі кореляційні взаємозв’язки між всіма показниками авантюрності та більшістю показників вольових якостей особистості, а, саме, з показниками рішучість (Rsh), ініціативність (In), самостійність (Sm) і наполегливість (Np). Виняток становлять показники відповідальність (Vd) і цілеспрямованість (Cl), з якими виявлено від’ємні значимі зв’язки. На основі якісного аналізу емпіричних даних вивчено специфіку вольових якостей особистості в «авантюрних» і «неавантюрних» осіб. Показано, що авантюрні особистості, порівняно з неавантюрними, більш рішучі, самостійні, ініціативні, наполегливі. Їм властива впевненість, незалежність, сміливість, рішучість, самостійність, висока креативність, продуктивність і наполегливість у досягненні своєї мети. Виявлено, що неавантюрні особистості, на відміну від авантюрних осіб, більш відповідальні, цілеспрямовані. Отримані результати засвідчують, що в авантюрних осіб рівень свідомої регуляції поведінки, її влади над собою більш виражений, ніж у осіб з низьким рівнем авантюрності. Література Бусел, В.Т. (Ред.) (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.). Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун». Евгеньев, А.П. (Ред.). (1981). Словарь русского языка: в 4-х тт. (2 изд.). ( Т.1. А–Й). Жмуров, В.А. (2010). Большой толковый словарь по психиатрии. Элиста : Джангар. Меленчук, Н.І. (2016). Психологічні чинники схильності особистості до авантюрної поведінки. (Дис. канд. психол. наук). Одеса. Олдхэм, Дж., & Моррис Л. (1996). Автопортрет вашей личности: Как лучше узнать самого себя. Москва : Вече, АСТ. Санникова, О.П. (1995). Эмоциональность в структуре личности. Одесса : Хорс. Саннікова, О.П., Санніков, О.І., & Меленчук, Н.І. (2015). А.с. Психодіагностика авантюрності: «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1); «Самооцінка компонентів авантюрності», заявка № 60141; реєстрац. № 59701. Чумаков, М.В. (2006). Диагностика волевых особенностей личности. Вопросы психологии, 1, 169–178. Чумаков, М.В. (2007). Эмоционально-волевая регуляция деятельности (структура, типы, особенности функционирования в социальном взаимодействии). (Монография). Курган : Изд-во Курганского гос. ун-та. Bowen, D.J., Neill, J.T., & Crisp, S.J. (2016). Wilderness adventure therapy effects on the mental health of youth participants. Evaluation and Program Planning, 58, 49–59.doi: 10.1016/j. evalprogplan.2016.05.005.13 Houge Mackenzie, S., & Brymer, E. (2020). Conceptualizing adventurous nature sport: A positive psychology perspective. Annals of Leisure Research, 23(1), 79–91. https://doi.org/10.1080/11745398.2018.1483733 Roth, (1980). Aventure et aventuriers au XVIIIe siècle. Essai de sociologie Iittéraire. Thèse, Lille. (Т. 1–2). Sannikova O., Melenchuk,, & Sannikov A. (2021). Adventurousness of personality: Construct and diagnostics. Georgian Medical News, 2(311), 109–115.


Brain Injury ◽  
2009 ◽  
Vol 23 (13-14) ◽  
pp. 1054-1064 ◽  
Author(s):  
Lucie Shanahan ◽  
Lindy McAllister ◽  
Michael Curtin

Nature Rx ◽  
2019 ◽  
pp. 17-30
Author(s):  
Rakow Donald

The chapter focus is the science behind the mental health benefits of spending more time in nature, specifically the ways in which such time improves concentration and reduces stress. Models include Attention Restoration Theory and Stress-Reduction Theory, and practices include Forest Bathing, Wilderness Adventure Experiences and gardening. The potential of each approach to reduce stress and build resilience is described.


2012 ◽  
Vol 42 (2) ◽  
pp. 155-179 ◽  
Author(s):  
Anita R. Tucker ◽  
Steve Javorski ◽  
Julie Tracy ◽  
Bobbi Beale

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document