The nonselective cation channel in the basolateral membrane of rat exocrine pancreas

1989 ◽  
Vol 413 (3) ◽  
pp. 287-298 ◽  
Author(s):  
Heinz Gögelein ◽  
Bernd Pfannmüller
2002 ◽  
Vol 283 (1) ◽  
pp. F93-F104 ◽  
Author(s):  
Craig G. Hurwitz ◽  
Vivian Y. Hu ◽  
Alan S. Segal

Ion channels that are gated in response to membrane deformation or “stretch” are empirically designated stretch-activated channels. Here we describe a stretch-activated nonselective cation channel in the basolateral membrane (BLM) of the proximal tubule (PT) that is nucleotide sensitive. Single channels were studied in cell-intact and cell-free patches from the BLM of PT cells that maintain their epithelial polarity. The limiting inward Cs+ conductance is ∼28 pS, and channel activity persists after excision into a Ca2+- and ATP-free bath. The stretch-dose response is sigmoidal, with half-maximal activation of about −19 mmHg at −40 mV, and the channel is activated by depolarization. The inward conductance sequence is: NH[Formula: see text] ∼ Cs+ ∼ Rb+> K+ ∼ Na+ ∼ Li+ > Ca2+ ∼ Ba2+> N-methyl-d-glucamine ∼ tetraethylammonium. The venom of the common Chilean tarantula, Grammostola spatulata, completely blocks channel activity in cell-attached patches. Hypotonic swelling reversibly activates the channel. Intracellular ATP concentration ([ATP]i) reversibly blocks the channel (inhibitory constant ∼0.48 mM), suggesting that channel function is coupled to the metabolic state of the cell. We conclude that this channel may function as a Ca2+ entry pathway and/or be involved in regulation of cell volume. We speculate this channel may be important when [ATP]i is depleted, as occurs during periods of increased transepithelial transport or with ischemic injury.


2004 ◽  
Vol 287 (2) ◽  
pp. C395-C402 ◽  
Author(s):  
Mouhamed S. Awayda ◽  
Abderrahmane Bengrine ◽  
Nelia A. Tobey ◽  
James D. Stockand ◽  
Roy C. Orlando

Rabbit esophageal epithelia actively transport Na+ in a manner similar to that observed in classic electrically tight Na+-absorbing epithelia, such as frog skin. However, the nature of the apical entry step is poorly understood. To address this issue, we examined the electrophysiological and biochemical nature of this channel. Western blotting experiments with epithelial Na+ channel (ENaC) subunit-specific antibodies revealed the presence of all three ENaC subunits in both native and immortalized esophageal epithelial cells. The amino acid sequence of the rabbit α-ENaC cloned from native rabbit esophageal epithelia was not significantly different from that of other published α-ENaC homologs. To characterize the electrophysiological properties of this native apical channel, we utilized nystatin permeabilization to eliminate the electrical contribution of the basolateral membrane in isolated native epithelia mounted in Ussing-type chambers. We find that the previously described apical Na+ channel is nonselective for monovalent cations (Li+, Na+, and K+). Moreover, this channel was not blocked by millimolar concentrations of amiloride. These findings document the presence of a nonselective cation channel in a native Na+ transporting epithelia, a finding that hereto has been thought to be limited to artificial culture conditions. Moreover, our data are consistent with a potential role of ENaC subunits in the formation of a native nonselective cation channel.


Author(s):  
Parimal Chowdhury ◽  
Masahiro Nishikawa ◽  
George W. Blevins ◽  
Phillip L. Rayford

2007 ◽  
Vol 73 (3) ◽  
pp. 531-538 ◽  
Author(s):  
M DEMION ◽  
P BOIS ◽  
P LAUNAY ◽  
R GUINAMARD

2010 ◽  
Vol 24 (S1) ◽  
Author(s):  
Demosthenes G Papamatheakis ◽  
Srilakshmi Vemulakonda ◽  
Quintin Blood ◽  
Travis T Merritt ◽  
Sidney Lauw ◽  
...  

2021 ◽  
Vol 9 (2) ◽  
Author(s):  
N. Zykova ◽  
◽  
S. Kramar ◽  
N. Lisnychuk ◽  
A. Dovgalyuk ◽  
...  

Глибокі поширені опіки характеризуються не лише пошкодженням покривних тканин, а й викликають морфологічні та функціональні зміни всіх органів і систем організму, які об’єднуються нозологічним поняттям «опікова хвороба». Біологічні медіатори запальної реакції та нітрозо-оксидативного стресу при термічному ураженні негативно впливають на стан внутрішніх органів, зокрема підшлункової залози. Для корекції опіків застосовують ксенотрансплантати, виготовлені на основі шкіри свині шляхом кріоконсервування у рідкому азоті з наступною ліофілізацією та подрібненням. Мета роботи – дослідити ультраструктурні зміни гемокапілярів екзокринної частини підшлункової залози щурів у пізні строки після опікової травми шкіри та за умов її корекції ліофілізованими трансплантатами. Матеріали і методи. 46 статевозрілих аутбредних щурів було поділено на три групи: І – інтактні тварини, ІІ – з опіковою травмою ІІб ступеня, ІІІ – тварини з опіковою травмою, яким проводили некректомію та покривали рану подрібненим субстратом ліофілізованої шкіри свині. На 14 та 21 доби проводили електронномікроскопічне дослідження гемокапілярів підшлункової залози та визначали еритроцитарний індекс інтоксикації, рівні та коефіцієнт середньомолекулярних пептидів в крові. Результати. У І групі тварин стінка кровоносних капілярів була утворена ендотеліоцитами витягнутої форми, які лежали на базальній мембрані, у просвіті поодинокі еритроцити. Ендотеліоцити містили ядро витягнутої форми, в каріоплазмі переважав еухроматин, гетерохроматин у вигляді невеликих грудок мав маргінальне розміщення. Внутрішня поверхня ендотелію утворювала вирости цитоплазматичної мембрани, які збільшували обмінну поверхню капілярної стінки. Ядра перицитів містили еухроматин. У ІІ групі змінювалась ультраструктура гемокапілярів – їх просвіти розширені та містили скупчення формених елементів крові. Локально спостерігалось пошкодження цілісності їх стінки. Цитоплазма ендотеліоцитів просвітлена, набрякла, значно пошкоджені органели, поодинокі піноцитозні пухирці. Ядра були ущільнені з переважанням гетерохроматину, пікнотичні, мали глибокі інвагінації каріолеми з погано вираженим перинуклеарним простором. Перицити містили електроннощільні ядра, їх цитоплазма мала гомогенний вигляд та погано виражені органели. У ІІІ групі тварин стан стінки гемокапілярів був близький до норми. Мембрани плазмолем ендотеліоцитів чітко контуровані з численними виростами на люменальній поверхні, цитоплазма дещо просвітлена, містила піноцитозні пухирці та незначно змінені органели. Ядра ендотеліоцитів великих розмірів, в каріоплазмі переважав еухроматин. Оптично щільні перицити тісно прилягали до базальної мембрани капілярів. За даними біохімічних досліджень опікова травма супроводжувалась розвитком синдрому ендотоксемії, про що свідчило зростання концентрацій середньомолекулярних пептидів та підвищення проникності еритроцитарних мембран. Висновки. У пізні строки після опікової травми шкіри у шурів розвиваються значні деструктивні зміни гемокапілярів екзокринної частини підшлункової залози, що проявляється пошкодженням компонентів ядер та цитоплазми ендотеліоцитів. При проведенні ранньої некректомії та застосуванні подрібненого субстрату шкіри свині на 14 та 21 добу встановлено зниження вмісту токсичних катаболітів у крові, що створює необхідні умови для відновлення компонентів стінки гемокапілярів і нормалізації трансендотеліального обміну.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document