Lack of incorporation of tritiated uridine by nuclei of mature sieve elements in Metasequoia glyptostroboides and Sequoiadendron giganteum

Planta ◽  
1975 ◽  
Vol 126 (2) ◽  
pp. 161-163 ◽  
Author(s):  
Charles H�bant
Keyword(s):  
Metasequoia Glyptostroboides ◽  
Sieve Elements ◽  
Sequoiadendron Giganteum

scholarly journals Аутфітосозологічне оцінювання дендроекзотів відділу Pinophyta ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

2021 ◽  
Vol 31 (1) ◽  
pp. 30-36
Author(s):  
С. Г. Літвіненко ◽  
М. І. Виклюк
Keyword(s):  
Ginkgo Biloba ◽  
Pinus Strobus ◽  
Pinus Nigra ◽  
Taxodium Distichum ◽  
Metasequoia Glyptostroboides ◽  
Thuja Occidentalis ◽  
Platycladus Orientalis ◽  
Sequoiadendron Giganteum ◽  
Chamaecyparis Pisifera ◽  
L 22

Здійснено інтегральне аутфітосозологічне оцінювання 41 виду деревних інтродуцентів відділу Pinophyta, які ростуть у ботанічному саду Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича в умовах відкритого ґрунту. Відповідно до значень вирахуваного для кожного виду аутфітосозологічного індексу досліджувані дендроекзоти віднесено до чотирьох аутфітосозологічних класів (II-V); найбільше видів (27) увійшли до ІІІ класу. Для рослин кожного із аутфітосозологічних класів охарактеризовано ознаки, які найістотніше впливають на фітосозологічну цінність видів: категорія раритетності у Червоному списку МСОП, фітогеографічне та історичне значення, регіональна репрезентативність та кількість штучних природоохоронних об'єктів у межах Чернівецької області, де росте той чи інший вид. Зокрема, найчастіше у дендропарках, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва та у складі пам'яток природи Чернівецької області трапляються Thuja occidentalis L. (30 місцезростань), Pinus strobus L. (22), Platycladus orientalis (L.) Franco (19 місцезростань), і в межах 12-14 природоохоронних об'єктів – Pinus nigra J. F. Arnold, Ginkgo biloba L., Chamaecyparis pisifera (Siebold & Zucc.) Endl. Відзначено, що 51,2 % із досліджуваних видів трапляються, окрім ботанічного саду Чернівецького національного університету, також у дендропарках, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва та пам'ятках природи місцевого значення Чернівецької області. Раритетні види деревних інтродуцентів відділу Pinophyta цінні як резерв генетичного матеріалу. Тому особливої охорони потребують ті з них, які перебувають під загрозою зникнення (категорія раритетності у Червоному списку МСОП – CR, EN та VU), а також ті, що увійшли до ІІ аутфітосозологічного класу (Taxodium distichum (L.) Rich., Sequoiadendron giganteum (Lindl.) J. Buchholz, Metasequoia glyptostroboides Hu & W. C. Cheng, Picea koyamae Shiras.), та частина видів, віднесених до ІІІ класу (зокрема, ті з них, які представлені 1-2 особинами лише у ботанічному саду Чернівецького національного університету, і не здатні розмножуватися насіннєвим шляхом). Під час розроблення рекомендацій з ефективної охорони досліджуваних деревних інтродуцентів варто звертати увагу на екологічні вимоги видів, оскільки від цього значною мірою залежить успішність росту і розвитку інтродуцентів.

The Fine Structure of Phloem Cells

1985 ◽  
Vol 43 ◽  
pp. 632-635
Author(s):  
James Cronshaw
Keyword(s):  
Structural Studies ◽  
High Concentration ◽  
Long Distance ◽  
Phloem Tissue ◽  
Sieve Elements ◽  
Long Distance Transport ◽  
P Protein ◽  
Companion Cells ◽  
Electron Microscopical ◽  
Distance Transport

Long distance transport in plants takes place in phloem tissue which has characteristic cells, the sieve elements. At maturity these cells have sieve areas in their end walls with specialized perforations. They are associated with companion cells, parenchyma cells, and in some species, with transfer cells. The protoplast of the functioning sieve element contains a high concentration of sugar, and consequently a high hydrostatic pressure, which makes it extremely difficult to fix mature sieve elements for electron microscopical observation without the formation of surge artifacts. Despite many structural studies which have attempted to prevent surge artifacts, several features of mature sieve elements, such as the distribution of P-protein and the nature of the contents of the sieve area pores, remain controversial.

Freeze-Fracture Studies of Membranes in Developing Sieve Elements in a Plant Tissue Culture

1980 ◽  
Vol 38 ◽  
pp. 636-637
Author(s):  
R. D. Sjolund ◽  
C. Y. Shih
Keyword(s):  
Plant Tissue ◽  
Cultured Cells ◽  
Freeze Fracture ◽  
Tissue Cultures ◽  
Sieve Elements ◽  
Intact Plants ◽  
Plant Tissue Cultures ◽  
Whole Plants ◽  
Energy Dependent ◽  
Similar Elements

The differentiation of phloem in plant tissue cultures offers a unique opportunity to study the development and structure of sieve elements in a manner that avoids the injury responses associated with the processing of similar elements in intact plants. Short segments of sieve elements formed in tissue cultures can be fixed intact while the longer strands occuring in whole plants must be cut into shorter lengths before processing. While iyuch controversy surrounds the question of phloem function in tissue cultures , sieve elements formed in these cultured cells are structurally similar to those of Intact plants. We are particullarly Interested In the structure of the plasma membrane and the peripheral ER in these cells because of their possible role in the energy-dependent active transport of sucrose into the sieve elements.

Identification and fungi toxicity of volatiles in Metasequoia glyptostroboides seeds

2010 ◽  
Vol 18 (5) ◽  
pp. 1018-1021
Author(s):  
Jun-Jie YANG ◽  
Li-Jun CHEN ◽  
Hai-Xia YANG ◽  
Qing-Feng SHI
Keyword(s):  
Metasequoia Glyptostroboides

scholarly journals Recycling of Solanum Sucrose Transporters Expressed in Yeast, Tobacco, and in Mature Phloem Sieve Elements

2010 ◽  
Vol 3 (6) ◽  
pp. 1064-1074 ◽  
Author(s):  
Johannes Liesche ◽  
Hong-Xia He ◽  
Bernhard Grimm ◽  
Alexander Schulz ◽  
Christina Kühn
Keyword(s):  
Sieve Elements ◽  
Sucrose Transporters

Late Pleistocene Vegetation of Kings Canyon, Sierra Nevada, California

1983 ◽  
Vol 19 (1) ◽  
pp. 117-129 ◽  
Author(s):  
Kenneth Cole
Keyword(s):  
Plant Community ◽  
Sierra Nevada ◽  
Late Pleistocene ◽  
Coniferous Forest ◽  
Pollen Grains ◽  
Mean Annual Precipitation ◽  
Juniperus Occidentalis ◽  
Sequoiadendron Giganteum ◽  
Western Side ◽  
Modern Sample

AbstractSeven packrat midden samples make possible a comparison between the modern and late Pleistocene vegetation in Kings Canyon on the western side of the southern Sierra Nevada. One modern sample contains macrofossils and pollen derived from the present-day oak-chaparral vegetation. Macrofossils from the six late Pleistocene samples record a mixed coniferous forest dominated by the xerophytic conifers Juniperus occidentalis, Pinus cf. ponderosa, and P. monophylla. The pollen spectra of these Pleistocene middens are dominated by Pinus sp., Taxodiaceae-Cupressaceae-Taxaceae (TCT), and Artemisia sp. Mesophytic conifers are represented by low macrofossil concentrations. Sequoiadendron giganteum is represented by a few pollen grains in the full glacial. Edaphic control and snow dispersal are the most likely causes of these mixed assemblages.The dominant macrofossils record a more xeric plant community than those that now occur on similar substrates at higher elevations or latitudes in the Sierra Nevada. These assemblages suggest that late Wisconsin climates were cold with mean annual precipitation not necessarily greater than modern values. This conclusion supports a model of low summer ablation allowing for the persistence of the glaciers at higher elevations during the late Wisconsin. The records in these middens also suggest that S. giganteum grew at lower elevations along the western side of the range and that P. monophylla was more widely distributed in cismontane California during the Pleistocene.

Nondispersive Protein Bodies in Sieve Elements: A Survey and Review of their Origin, Distribution and Taxonomic Significance

IAWA Journal ◽  
1991 ◽  
Vol 12 (2) ◽  
pp. 143-175 ◽  
Author(s):  
H.-Dietmar Behnke
Keyword(s):  
Electron Microscope ◽  
Protein Bodies ◽  
Evolutionary Trends ◽  
Taxonomic Significance ◽  
Additional Species ◽  
Sieve Elements ◽  
P Protein ◽  
Taxonomic Range ◽  
Characteristic Features

Nondispersive protein bodies present in the sieve elements in addition to dispersive P-protein are characteristic features of many woody dicotyledons; their origin may be nuclear or cytoplasmic. While nuclear nondispersive protein bodies are found in only two families, the Boraginaceae and Myristicaceae, bodies of cytoplasmic origin are present in 39 of the more than 350 families screened. These results were obtained from 228 dicotyledons studied with the electron microscope and data of additional species from the literature. The terminology, origin, form and distribution of nondispersive protein bodies are discussed. Their ultrastructural composition is described as being predominantly spindle-shaped, compound- spherical, rod-shaped and rosette-like. Based on the data accumulated from over 450 species (of about 3000 screened) it is evident that their taxonomic range is confined to a few dicotyledon superorders. Compound-spherical nondispersive protein bodies are characteristic of most of the Malvanae/Violanae; spindle-shaped forms are restricted to the Fabaceae (Rutanae). Rosanae-Proteanae-Myrtanae and the Magnolianae are the only other superorders that contain nondispersive protein bodies in several of their families. Evolutionary trends and possible taxonomic consequences implied in this distribution are discussed.

Phase Change in Sequoiadendron Giganteum

Plant Aging ◽  
1990 ◽  
pp. 377-382 ◽  
Author(s):  
O. Monteuuis ◽  
M. C. Bon
Keyword(s):  
Phase Change ◽  
Sequoiadendron Giganteum
Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document